Рішення
від 26.12.2018 по справі 612/839/18
БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №612/839/18

Провадження №2/612/319/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року. смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Мороза О.І., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, уточнивши його 30.11. 2018, про скасування арешту на домоволодіння за адресою: вул. Набережна 6 с. Садове Близнюківського району Харківської області, посилаючись на наступне.

Вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 22.04.2009 було засуджено її сина ОСОБА_3 з покладенням обов'язку сплатити потерпілому ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду у розмірі 1360,00 грн. та потерпілому ОСОБА_5 - матеріальну шкоду у розмірі 150,00 грн. За таких обставин Відділом державної виконавчої служби Близнюківського районного управління юстиції Харківської області на належний їй та її дітям житловий будинок, за вищевказаною адресою накладено арешт.

ОСОБА_3 ОСОБА_6 огли помер 21.11. 2015. Виконавча справа знищена. Обтяження у виді арешту обмежують її права власника.

Ухвалою суду від 04.12. 2018 провадження у справі відкрите. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Сторони, будучи належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з'явилися, надавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відзив на позов відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі письмових заяв сторін судове засідання проведене за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом, позивач є громадянкою України, про що свідчать фотокопія їх паспорта. Із паспорта вбачається, що вона зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Свідоцтвом про право власності на житло від 22.05.1994 посвідчено те, що вказане домоволодіння перебуває у спільній сумісній власності у ОСОБА_3 ОСОБА_7, ОСОБА_3

ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9 ОСОБА_6, ОСОБА_10 ОСОБА_6(а.с.7).

ОСОБА_11 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що на цей будинок Відділом державної виконавчої служби Близнюківського районного управління юстиції Харківської області накладено арешт(а.с.6). Виконавчий лист №1-181-09 від 22.04. 2009 про стягнення із ОСОБА_3 коштів на користь ОСОБА_4А та ОСОБА_5Є перебував на виконання також у Міжрайонному відділі ДВС по Холодногірському та Новобаварькому районах м. Харкова(а.с.9,10).

Відповідачем не заперечена обставина, на яку посилається позивачка, що виконавче провадження у зв'язку із закінченням термінів зберігання, знищене. Позивачка є матір'ю ОСОБА_3, що підтверджено фотокопією свідоцтва про його народження(а.с.13).

Вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 22.04.2009 ОСОБА_3 було засуджено за ч.1 ст. 190 КК України до двох років обмеження волі із звільненням від покарання із іспитовим строком - два роки. Задоволено цивільний позов потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Зобов'язано сплатити потерпілому ОСОБА_4 матеріальну та моральну шкоду у розмірі 1360,00 грн. та потерпілому ОСОБА_5 - матеріальну шкоду у розмірі 150,00 грн.(а.с.14,15).

ОСОБА_3 ОСОБА_6 огли помер 21.11. 2015 що підтверджено фотокопією свідоцтва про смерть ОСОБА_12 1-ВЛ №521678 (а.с.8).

Із листа Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області від 16.06. 2017 №314/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу. ОСОБА_2, прийняла спадщину як така що мешкала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини(а.с.9).

Згідно зі ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України (наділі ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. На підставі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 23.01.2013 року по справі за №6-164цс12, у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Отже, виходячи з вищенаведеного, можна дійти висновку, що з позовом про скасування накладеного арешту на майно може звернутися спадкоємець, який в результаті спадкування вже став носієм відповідного права щодо нього, тобто у даному випадку ОСОБА_2

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,

передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отриманий (хоча і не оформлений належним чином) спадок охоплюється поняттям майно . Неможливість позивача мирно володіти своїм майном у зв'язку з несвоєчасним вчиненням державним органом відповідних дій, становить втручання у право, що охороняється ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання у право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між заходами, що здійснюються, і метою, яка переслідується. Заходи щодо обмеження права володіння майном мають бути пропорційними переслідуваній меті.

В даному випадку будь-яка легітимна мета обмеження позивача у володінні майном відсутня.

Наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги як здійснити державну реєстрацію успадкованого майна, так і в повному обсязі користуватися і розпоряджатися ним на свій розсуд.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15.03.2013 № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з ч.1ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Питання про зняття арешту може бути вирішено, відповідно до вимог п.5 ст.59 ЗУ "Про виконавче

провадження".

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Даючи юридичну оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що арешт, накладений на майно ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження з виконання судового рішення , підлягає скасуванню.

Судові витрати позивачем сплачені повністю, про стягнення їх на свою користь із відповідача клопотання не заявлене.

За таких обставин, на підставі ст. 141 ЦПК України, питання про їх розподіл не вирішується, сплачена позивачем сума судового збору із відповідача на користь позивача не стягується.

А тому, керуючись ст.ст. 4,5,10,12,13,19,23,34,141,175,211,229,235, ч.2 ст. 247, ст. ст. 258, 259, 265, 268, 280-282, 354,355ЦПК України , ст.ст. 15,16, 316,317,319,321,368,391,1216,1218,1268 ЦК України, ст.. 59 ЗУ Про виконавче провадження , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати арешт на домоволодіння розташоване за адресою: 64801, Харківська область, Близнюківський район, с. Садове, вул. Набероежна, буд. 6, накладений Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області на підставі виконавчого листа №1-181/09 від 22.04. 2009 який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за №8818568 від 19.06. 2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення через Близнюківський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи.

Позивач. ОСОБА_2, НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 64801, вул. Набережна буд.6, с. Садове Близнюківського району Харківської області.

Відповідач. Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Близнюківському, Лозівському районах та місту Лозова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, адреса: 64602, вул. Михайла Грушевського 7, м. Лозова Харківської області, ЄДРПОУ 41430615.

Суддя О.І. Мороз

Дата ухвалення рішення26.12.2018
Оприлюднено29.12.2018

Судовий реєстр по справі —612/839/18

Рішення від 26.12.2018

Цивільне

Близнюківський районний суд Харківської області

Мороз О. І.

Ухвала від 04.12.2018

Цивільне

Близнюківський районний суд Харківської області

Мороз О. І.

Ухвала від 16.11.2018

Цивільне

Близнюківський районний суд Харківської області

Мороз О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні