Постанова

від 18.12.2018 по справі 457/396/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 457/396/18 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/811/1084/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Брикайло М.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні Львівського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 15 травня 2018 року в складі судді Марчука І.В. у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

встановила:

02.05.2018 року заявник ОСОБА_2, до подання позовної заяви, звернулась в суд із заявою про забезпечення позову, просила заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні чи будь-які інші роботи на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), заборонити ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати підприємницьку або будь-яку іншу діяльність на добудованому до будинку літньому майданчику, що розташований на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).

Заяву про забезпечення позову обґрунтовувала тим, що їй та ОСОБА_3 на праві спільної власності належить земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1). На цій земельній ділянці знаходиться житловий будинок, якому присвоєна адреса: АДРЕСА_1. 39/100 частки цього будинку належать їй, а інша частина будинку (61/100) належить ОСОБА_3 З березня 2018 року ОСОБА_3 без її згоди розпочала будівельні роботи на їх спільній земельній ділянці. На звернення до ОСОБА_3 про надання їй для ознайомлення необхідних дозволів, які дають право здійснювати будь-які будівельні та інші роботи на спільній земельній ділянці, остання не надала. Звертала увагу, що з метою ефективного захисту порушеного права та зупинення самовільного захоплення земельної ділянки, необхідно забезпечити позов до пред'явлення позову.

03.05.2018 року ОСОБА_2 подала уточнення до заяви про забезпечення позову (а.с. 24).

Ухвалою Трускавецького міського суду від 03 травня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні чи будь-які інші роботи на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).

Заборонено ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати підприємницьку або будь-яку іншу діяльність на добудованому до будинку літньому майданчику, що розташований на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).

Оскаржуваною ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 15 травня 2018 року скасовано захід забезпечення позову вжитий відповідно до ухвали судді Трускавецького міського суду Львівської області від 03.05.2018 року по справі № 457/396/18 у виді:

заборони ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати будівельні чи будь-які інші роботи на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1);

заборони ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати підприємницьку або будь-яку іншу діяльність на добудованому до будинку літньому майданчику, що розташований на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).

Ухвалу суду оскаржила заявник ОСОБА_2, вважає її незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі зазначає, що заява про забезпечення позову була подана з метою ефективного захисту порушеного права.

Звертає увагу, що місцевий суд в порушення вимог ст. 153 ЦПК України не розглянув таку заяву у визначений строк.

Звернувшись повторно з вимогою надати інформацію стосовно розгляду поданої нею заяви, 14.05.2018 року отримала копію ухвали, якою заява про забезпечення позову була задоволена.

Покликається на те, що ухвала суду від 03.05.2018 року не могла бути прийнята цього дня, оскільки до реєстру така була відіслана лише 21.05.2018 року.

Вважає, що десятиденний строк на подання позову для неї має відраховуватись з 15.05.2018 року, наступного дня після отримання ухвали від 03.05.2018 року.

Зазначає, що позовну заяву про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою подала 17.05.2018 року.

18.05.2018 року державний виконавець відкрив виконавче провадження № 56431049.

08.06.2018 року звернувшись у виконавчу службу для з ясування стану виконання ухвали про забезпечення позову, дізналась про ухвалу суду від 15.05.2018 року про скасування заходів забезпечення, при цьому вважає, що така також не була постановлена 15.05.2018 року, оскільки до реєстру судових рішень надіслана 01.06.2018 року.

Стверджує, що постановивши ухвалу від 15.05.2018 року Трускавецький міський суд Львівської області не надав їй десятиденний строк для подання позовної заяви.

Просить скасувати ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 15 травня 2018 року.

Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.

04 жовтня 2018 року у газеті Голос України опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Учасники справи, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, представник апелянта ОСОБА_4 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв язку із участю в іншому судовому засіданні.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення враховуючи таке.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ухвала Трускавецького міського суду про забезпечення позову постановлена 03.05.2018 року, відтак заявнику необхідно було до 14.05.2018 року подати позовну заяву.

З врахуванням того, що згідно даних автоматизованої системи документообігу Трускавецького міського суду, заявник станом на 15.05.2018 року позов не подала, суд дійшов висновку, що підстав для подальшого збереження заходів забезпечення позову немає, оскільки заявник не виконала вимоги ч. 4 ст. 152 ЦПК України.

Враховуючи наявні матеріали справи та вимоги закону колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи таке.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову від 03 травня 2018 року та вживаючи відповідних заходів, місцевий суд виходив з принципів здійснення цивільного судочинства, відтак з врахування ефективності захисту порушеного права, дійшов висновку про обґрунтованість доводів заяви та достатність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Ухвала Трускавецького міського суду від 03 травня 2018 року про забезпечення позову не оскаржувалась, відтак предметом апеляційного розгляду не була.

Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 158 ЦПК України.

Відповідно до статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

При цьому, згідно із ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Також, відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу, тобто неподання заявником позовної заяви протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що чинність ухвали про забезпечення позову, яка постановлена до подання позову, фактично залежить від необхідності подати позов, а у разі невиконання зазначеної умови у суду виникає обов'язок скасувати таку ухвалу про забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що на час постановлення ухвали від 15.05.2018 року про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом до подання позовної заяви, ОСОБА_2 не подала позовної заяви протягом строку, встановленого ч. 4 ст. 152 ЦПК України.

Зазначені обставини визнаються апелянтом, яка зазначає, що подала позов 17.05.2018 року, проте вважає, що десятиденний строк на подання позову повинен відраховуватись від 15.05.2018 року, оскільки ухвалу про забезпечення від 03.05.2018 року вона отримала 14.05.2018 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ухвала про забезпечення позову від 03.05.2018 року надіслана заявнику супровідним листом від 03.05.2018 року, однак докази отримання такої в матеріалах справи відсутні, згідно особистої розписки ухвалу від 03.05.2018 року заявник ОСОБА_2 отримала 14.05.2018 року.

Позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою подано 17.05.2018 року, що фактично визнається апелянтом, однак докази такого в матеріалах справи відсутні, не подані такі і апелянтом до апеляційної скарги, яка подана в червні 2018 року.

Таким чином, позов пред'явлений після спливу десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України сплив такого строку є безумовною підставою для скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом до подання позовної заяви.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить переконання про те, що суд першої інстанції скасовуючи заходи забезпечення позову правильно виходив з того, що ОСОБА_2 не виконала свого обов'язку, передбаченого процесуальним законом щодо подання позовної заяви у визначений строк, тому погоджується із висновком місцевого суду про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою від 03 травня 2018 року, що не позбавляє заявника у разі необхідності повторно подати відповідну заяву.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Трускавецького міського суду Львівської області від 15 травня 2018 року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 18 грудня 2018 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк