Постанова

від 26.12.2018 по справі 825/2374/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2374/18 Суддя (судді) першої інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В.

за участю секретаря: Рагімової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - керівник апарату Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Пильник Михайло Григорович про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення коштів та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - керівник апарату Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Пильник Михайло Григорович, в якому просила суд: скасувати наказ № 35-ос від 22.05.2018 року про звільнення позивача з Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області; поновити позивача на посаді помічника голови суду в Новгород-Сіверському районному суді Чернігівської області; стягнути з відповідачів на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 22.05.2018 року по день розгляду судом справи виходячи з розрахунку наданого в позовній заяві; стягнути з відповідачів на користь позивача моральної шкоди в сумі 50000,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи та не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Представник Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні посилаючись на правильність рішення суду першої інстанції.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу від 20.09.2013 р. № 48-ос ОСОБА_2 призначено на посаду помічника судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з 20.09.2013 р. як таку, що пройшла спеціальну перевірку (а.с.14).

Згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_2 прізвище ОСОБА_2 змінено на ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 30.12.2014 (а.с.11).

Наказом від 01.07.2014 р. № 38-ос позивач переведена на посаду помічника голови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області (а.с.79).

В подальшому, наказом від 01.08.2014 р. № 34-од позивач прикріплена за суддею Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 на час виконання суддею повноважень судді відповідного суду (а.с.80).

У зв'язку з набранням чинності з 01.05.2016 р. Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ позивач наказом від 29.02.2016 р. № 05-од попереджена про зміну істотних умов праці (а.с.82).

Наказом від 04.05.2016 р. № 12-од позивачу припинено статус державного службовця, а наказом від 04.07.2016 р. № 38-ос припинено виплату надбавки за ранг державного службовця і встановлений оклад та надбавка за стаж роботи, як працівнику патронатної служби (а.с.83-87).

В подальшому, наказом від 22.05.2018 р. № 35-ос звільнено помічника голови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2 із займаної посади 22.05.2018 р. у зв'язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 частини першої ст. 36 КЗпП України. Наказано виплатити ОСОБА_2 компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки за період роботи з 20.09.2017 р. по 22.05.2018 р. тривалістю 2 календарних дні. Копію наказу направити до ТУ ДСА України у Чернігівській області для здійснення відповідних розрахунків (а.с.13).

22.05.2018 року протоколом зборів суддів Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області визнано доцільним покласти на ОСОБА_2, яка обіймає посаду помічника голови суду тимчасове виконання обов'язків додаткового помічника судді ОСОБА_3 Судді ОСОБА_3 внести подання на підставі заяви помічника голови суду ОСОБА_2 для його подачі керівнику апарату Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Пильник М.Г. для видачі наказу про тимчасове виконання повноважень додаткового помічника судді ОСОБА_3 (а.с.15-17).

В зв'язку з вищезазначеним, позивачем 22.05.2018 року подана заява на ім'я керівника апарату Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, в якій у відповідності до Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 р. № 14, листом від 23.09.2016 р. № 16-6871/16 ДСА в якій просила закріпити ОСОБА_2 додатковим помічником до судді Новогород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 до початку здійснення повноважень суддею ОСОБА_4 (а.с.20).

З урахуванням вищезазначеної заяви суддею Новогород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 винесено письмове подання про тимчасове виконання помічником судді ОСОБА_2 обов'язків додаткового помічника у відповідності до вимог Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 р. № 14 з 23.05.2018 р. до початку здійснення повноважень суддею ОСОБА_4 (а.с.21).

Однак, керівником апарату Новогород-Сіверського районного суду Чернігівської області відмовлено в задоволенні вищезазначеного подання, з тих підстав, що у судді ОСОБА_3 відсутнє найбільше навантаження надходження справ та матеріалів, що дає право на призначення додаткового помічника, а тому відсутні підстави для покладення на позивача виконання повноважень додаткового помічника судді. Крім того, зазначено, що подання судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 про тимчасове виконання помічником судді ОСОБА_2 обов'язків додаткового помічника подано з посиланням на законодавство, яке втратило чинність (а.с.93).

Також, відповідно до листка непрацездатності серія АДЗ № 795314 ОСОБА_2 з 22.05.2018 р.перебувала на лікарняному (а.с.18).

Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовано нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі Закон України Про судоустрій і статус суддів, Закон № 1402-VIII), Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Розділом X Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон України Про державну службу, Закон № 889-VIII) та Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14 (далі - Положення № 14).

Відповідно до п. 9 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, підстави, передбачені іншими законами.

Згідно ст. 92 Закону України Про державну службу , до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем'єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах.

Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений.

Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби.

Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби.

На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 Кодексу законів про працю України.

Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Так, згідно ст. 157 Закону України Про судоустрій і статус суддів (в редакції чинній на час звільнення позивача) кожний суддя має помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Отже, з наведених норм закону слідує, що помічник судді звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Як зазначалося, наказом керівника апарату Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22.05.2018 р. № 35-ос звільнено помічника голови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_2 із займаної посади 22.05.2018 р. у зв'язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 частини першої ст. 36 КЗпП України.

Разом з тим, відповідно до п. 11 розділу ІІ Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.05.2018, № 21, у разі тривалої (понад два місяці) відсутності судді (соціальна відпустка, відрядження, відсторонення від посади тощо), а також з моменту закінчення (припинення) повноважень судді з відправлення правосуддя з визначених законом підстав або звільнення судді з займаної посади, припинення повноважень члена Ради суддів України у встановленому законом порядку, помічника (помічників) судді за його (їх) згодою за наказом керівника апарату суду може бути переведено на іншу посаду працівника апарату суду, яка не належить до посад державної служби.

Крім того, у зазначених випадках на такого (таких) помічника (помічників) судді може на певний строк у встановленому законом порядку покладатися виконання повноважень додаткового помічника іншого судді (суддів), у якого (яких) найбільше судове навантаження, про що на підставі подання відповідного судді та особистої заяви помічника судді видається наказ керівника апарату суду.

У разі відсутності згоди помічника (помічників) судді на переведення на іншу посаду працівника апарату суду чи виконання повноважень додаткового помічника іншого судді, або за умови неможливості переведення працівника за його згодою на посаду помічника судді або іншу посаду в апараті суду він (вони) підлягає (підлягають) звільненню з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачкою 22.05.2018 року була подана заява на ім'я керівника апарату Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, в якій остання просила закріпити її додатковим помічником до судді Новогород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 до початку здійснення повноважень суддею ОСОБА_4 (а.с.20).

Також, як зазначалося, суддею Новогород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 винесено письмове подання про тимчасове виконання помічником судді ОСОБА_2 обов'язків додаткового помічника у відповідності до вимог Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25.03.2011 р. № 14 з 23.05.2018 р. до початку здійснення повноважень суддею ОСОБА_4 (а.с.21).

Пунктом 12 розділу ІІ вказаного Положення передбачено, що трудові відносини з помічником (помічниками) судді припиняються в день припинення повноважень безпосереднього керівника та/або в день відрахування безпосереднього керівника зі штату суду або в день ухвалення з'їздом суддів України рішення про обрання Ради суддів України в новому складі. Наказ про звільнення видається керівником апарату відповідного суду на підставі подання безпосереднього керівника та/або на підставі наказу про відрахування безпосереднього керівника зі штату суду.

Помічник судді може бути звільнений з посади за наказом керівника апарату суду в порядку, визначеному законодавством про працю, на підставі або заяви про звільнення за власним бажанням, або за поданням судді, в тому числі в зв'язку з дискредитацією помічника судді (вчинення такого проступку помічником, що підриває довіру та авторитет судової влади, суду та/або конкретного судді в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби в якості помічника судді), або у випадках, визначених пунктом 11 цього Положення чи в порядку врегулювання конфлікту інтересів згідно із законодавством.

У разі припинення повноважень судді відповідного суду та звільнення судді з займаної посади у встановленому законом порядку, помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

Колегією суддів встановлено, що подання про звільнення позивача з посади помічника судді керівнику апарату не подавалось.

Враховуючи відсутність подання судді ОСОБА_4 про звільнення позивача з посади помічника судді, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для видання керівником апарату наказу про звільнення позивача з посади, оскільки за приписами Закону України Про судоустрій і статус суддів , яким визначено особливості патронатної служби в судах, помічник судді звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

Колегія суддів також враховує посилання апелянта на п. 8 Положення, згідно якого помічник судді призначається на посаду на строк повноважень безпосереднього керівника та не довше ніж на період перебування безпосереднього керівника у штаті суду. Відповідачами не спростовано, що керівник позивача не перебуває у штаті суду.

Враховуючи відсутність підстав для видання керівником апарату наказу про звільнення позивача з посади, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення позивача було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, тобто незаконно.

Таким чином, прийнятий оскаржуваний наказ про звільнення позивача підлягає скасуванню як такий, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що позивача незаконно було звільнено з посади помічника судді, колегія суддів дійшла висновку про поновлення позивача на роботі на вищезазначеній посаді та виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Щодо розміру грошового зобов'язання, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", відповідно до якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Так, згідно довідки Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 03.12.2018р. за останні 2 календарних місяці роботи (березень 2018 року - квітень 2018 року), заробітна плата позивача становить 18 222,59 грн. (4 751,01 грн.+ 13 471,58 грн.). У той же час середньоденний розмір заробітної плати позивача складав 676,44грн.

Кількість робочих днів у період вимушеного прогулу позивача складає 153. Відповідно середній заробіток ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу з 23 травня 2018 року по 26 грудня 2018 року складає 103 495,32 грн.

Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, постанова суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди в сумі 50000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

За визначенням статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суду належить встановити обставини наявності такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, зокрема: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві втрат майнового та немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Поряд із цим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди, а також наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням (бездіяльністю) відповідачів; крім того, позовна заява не містить обставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування шкоди та обґрунтованого розрахунку спірної суми.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивачем документально не підтверджено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а тому відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі частково спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року скасувати .

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково .

Визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 22 травня 2018 року № 35-ос Про звільнення ОСОБА_2 з посади помічника голови суду з 22 травня 2018 року.

Поновити ОСОБА_2 на посаді помічника голови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з 23 травня 2018 року.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 26295412; 14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 16) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.05.2018 по 26.12.2018 у розмірі 103 495 (сто три тисячі чотириста дев'яносто п'ять) гривень 32 копійки.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді помічника голови Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць у розмірі 13 867,02 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) гривень 02 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Ісаєнко Ю.А.

Суддя Файдюк В.В.

Повний текст постанови виготовлено - 27.12.2018р.