Рішення
від 21.12.2018 по справі 755/16126/18
ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/16126/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді Марфіної Н. В.

при секретарі Міроненко С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Гаражно - будівельний кооператив №8 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради з вимогою визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом щодо майна спадкодавця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на гаражний бокс АДРЕСА_2, що є предметом позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач посилається на наступне, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2, дружина позивача, після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить об'єкт нерухомого майна - гаражний бокс АДРЕСА_2. 11 вересня 2018 року, позивач ОСОБА_1, як спадкоємиця першої черги за законом, звернулась до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини щодо майна померлого чоловіка ОСОБА_2. Однак державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки, як з'ясувалось, за життя спадкодавець ОСОБА_2, будучи членом Гаражно - будівельного кооперативу № 8, повністю сплатив пайові внески за вищезазначений гаражний бокс, що підтверджується довідкою кооперативу, тобто набув у встановленому порядку право власності на кооперативний гаражний бокс, однак не зареєстрував право власності на цей об'єкт нерухомого майна, що унеможливлює вирішити питання про отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно, тому позивач, як єдиний спадкоємець за законом, змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

30 жовтня 2018 року ухвалою дніпровського районного суду міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у йог відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача - Київської міської ради, в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи - Гаражно - будівельного кооперативу № 8, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР", що набрав чинності з 1 липня 1990 року, ст.ст. 15, 16 Закону України „Про власність", що набрав чинності з 15 квітня 1991 року та втратив чинність з 20 червня 2007 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно довідки Кооперативу №8 по будівництву та експлуатації Індивідуальних гаражів Дніпровського району м. Києва при Дарницькому ВРЗ від 07 червня 2018 року (вих.№13), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент смерті був членом гаражно - будівельного кооперативу АДРЕСА_2 та власником гаражного боксу АДРЕСА_2, який збудовано господарчим способом. ОСОБА_2 внесено до гаражно - будівельного кооперативу АДРЕСА_2 пайовий внесок в повному обсфязі. Земельна ділянка під будівництво гаражів виділена згідно рішення Київського міськвиконкому за №1301 від 31.12.1976 року. (а. с. 13)

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с.10)

Позивачка є дружиною померлого, що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с. 11). Отже позивачка має право на спадкування майна померлого в першу чергу.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

За нормою частини першої статті 1258 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Зазначені дії, що свідчать про намір спадкоємця прийняти спадщину, повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст.1270 Цивільного кодексу України)

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

11 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, щодо майна померлого чоловіка - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

11 вересня 2018 року державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Опанасюк О. Ю. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, на підставі якої відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на гаражний бокс АДРЕСА_2 (а.с.14)

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до положень частини першої, третьої та п'ятої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до частини першої та другої статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Як передбачено у п.216 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, провадиться нотаріусом після подання оригіналів правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцю.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію" член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про власність , який розповсюджувався на правовідносини, що виникли між ОСОБА_2 та Гаражно - будівельним кооперативом №8, знайшли законодавче закріплення з прийняттям Закону УРСР Про власність у 07.02.1991 року і підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Таким чином, у разі смерті члена гаражно - будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, гаражний бокс в гаражно - будівельному кооперативі кооперативі входить до складу спадщини.

Виходячи з предмету позову та наявних у справі доказів, судом встановлено, ОСОБА_2 був членом гаражно - будівельного кооперативу, повністю виплатив пайовий внесок за квартиру за гаражний бокс АДРЕСА_2 по будівництву та експлуатації Індивідуальних гаражів Дніпровського району м. Києва при Дарницькому ВРЗ від 07 червня 2018 року, що зумовлює набуття за життя спадкодавцем права власності на вищезазначену кооперативну квартиру.

Згідно з статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права. Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. ( ст.2 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.. (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Гаражно - будівельний кооператив №8 про визнання права власності в порядку спадкування за законом є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19-1 Закону України "Про кооперацію", ст.7 Закону СРСР „Про власність в СРСР" ( в редакції чинній з 1 липня 1990 року), ст.ст.15, 16 Закону України „Про власність", ст.ст. 1217, 1218, 1268, 1276, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст. 67 Закону України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Гаражно - будівельний кооператив №8 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом майна спадкодавця ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на гаражний бокс АДРЕСА_2.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.12.2018 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1);

Відповідач - Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 реєстраційний номер облікової картки платника податків 22883141);

Третя особа - Гаражно - будівельний кооператив №8 (02092, м. Київ, вул.. Літинська, 1-в, ЄДРПОУ:22884169).

Суддя -

СудДніпровський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.12.2018
Оприлюднено29.12.2018
Номер документу78889738
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —755/16126/18

Рішення від 21.12.2018

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Марфіна Н. В.

Ухвала від 29.11.2018

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Марфіна Н. В.

Ухвала від 30.10.2018

Цивільне

Дніпровський районний суд міста Києва

Марфіна Н. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні