Ухвала

від 26.12.2018 по справі 757/54191/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54191/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу містіКиєві клопотанняТОВ «САНРІМ» проскасування арештумайна,накладеного ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду містаКиєва від24жовтня 2018року усправі №757/52160/18-кв рамкахкримінального провадження№ 42017000000001760від 31.05.2017,

ВСТАНОВИВ:

26.12.2018до Печерськогорайонного судуміста Києванадійшло «САНРІМ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі № 757/52160/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000001760 від 31.05.2017.

Слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 «24» жовтня 2018 року було винесено Ухвалу по справі № 757/52160/18-к в кримінальному провадженні № 42017000000001760 від 31.05.2017 р. про арешт на кошти суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).

При розгляді даного питання слідчий суддя не викликав у судове засідання представника ТОВ «САНРІМ», як власника майна (грошових коштів на рахунках), у відповідності зіст. 172 КПК України, чим позбавив Заявника гарантованогоКонституцією Україниправа на захист та недоторканість майна. Таким чином, ухвала про арешт майна обмежила право власності ТОВ «САНРІМ», що є грубим порушенням ст.9,16 КПК України.

Особа, що подала клопотання в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. Проте адвокат ОСОБА_4 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник Генеральної прокуратури України у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядомвстановлено,що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001760 від 31.05.2017 за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, підробленнягрупою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст.205, ч. 3 ст.209, ч. 3 ст.358 КК України.

Ухвалою слідчого судді (справа № 757/52160/18-к) Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2018 було накладено арешт на кошти суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Санрім» (код ЄДРПОУ 41312023).

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Протягом досудового розслідування не встановлено, що джерело походження кошти -суми ПДВ які перебувають арештованими в системіелектронного адмініструванняПДВ (лімітуПДВ) підприємства є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на кошти -суми ПДВ підприємства.

Проте за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ТОВ «Санрім» не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на кошти -суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що належать ТОВ «Санрім».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309,392,532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ТОВ«САНРІМ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі № 757/52160/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000001760 від 31.05.2017 - задовольнити.

Скасувати арешт на активи суми лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (і.к. 39292197), за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 по ТОВ «Санрім» (код ЄДРПОУ 41312023), шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (лімітів ПДВ), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вказане майно.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її оголошення, підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1