Ухвала

від 20.12.2018 по справі 761/46533/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/46533/18

Провадження № 1-кс/761/31586/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №1201511000000356 від 26 листопада 2017 року,-

ВСТАНОВИВ :

Представник власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року, у кримінальному провадженні №1201511000000356 від 26 листопада 2017 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,5 га, з кадастровим номером: 3221455300:03:008:0128 за адресою: Київська область Васильківський район смт. Глеваха, що належить на праві власності ОСОБА_5 .

Заявник посилається на те, що ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:008:0128, площею 0,5000 га, згідно законодавчо встановлених процедур, отримавши відповідні нормативно визначенні погодження, пройшовши всі необхідні перевірки, які забезпечують отримання земельної ділянки у відповідності із вимогами закону. Крім того, земельна ділянка ОСОБА_5 не перебуває у власності підозрюваного або обвинуваченого, що виключає можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, також, майно не перебуває у власності підозрюваного або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягає спеціальній конфіскації, що виключає застосування такої підстави для накладення арешту, як забезпечення спеціальної конфіскації. Відсутність у провадженні цивільних позовів виключає арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди.

Представник заявника адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав, просив слідчого суддю задовольнити його у повному обсязі, з підстав у ньому наведених.

Слідчий в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки вказана земельна ділянка була передана у приватну власність з порушенням вимог земельного законодавства.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника заявника адвоката ОСОБА_3 , вивчивши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши долучені до нього документи,приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №1201511000000356 від 26 листопада 2017 року, в рамках якого накладено арешт на належне ОСОБА_5 нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 0,5 га, з кадастровим номером: 3221455300:03:008:0128 за адресою: Київська область Васильківський район смт. Глеваха, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник,інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2,ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщоарешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розміршкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частинидругоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З тексту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року вбачається, що дане нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення, а додані до клопотання матеріали містили достатньо даних щодо необхідності арешту вказаного майна. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того,що наданій стадіїрозслідування вищезазначенийзахід забезпеченнявтратив своюактуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини,на які посилається адвокат, який діє в інтересах ОСОБА_5 , в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування.

На підставі викладеного, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 170-174,309,372,392 КПК України,слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні №1201511000000356 від 26 листопада 2017 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1