Рішення

від 18.12.2018 по справі 0840/2774/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2018 року о/об 17 год. 57 хв.Справа № 0840/2774/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" (70002, Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Леніна, 13, код ЄДРПОУ 30567739)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про скасування податкових повідомлень - рішень,

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності № б/н від 31.07.2018 року)

від відповідача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності № 263/08-01-10-04 від 20.02.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області м. Запоріжжя №0003251408 від 16 березня 2018 року в частині нарахування податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства у розмірі 170796 грн. та фінансові санкції у розмірі 42699 грн., а всього на суму 213495 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області м. Запоріжжя №0003261408 від 16 березня 2018 року в частині нарахування податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 189774 грн. та фінансові санкції у розмірі 47443,50 грн., а всього на суму 237217,50 грн.;

Ухвалою суду від 18 липня 2018 року провадження у справі відкрито, а підготовче судове засідання призначено на 01 серпня 2018 року.

01 серпня 2018 року провадження у справі зупинено до 26 вересня 2018 року для надання часу для примирення.

26 вересня 2018 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу суду.

Разом з тим в судовому засіданні 26 вересня 2018 року протокольною ухвалою відкладено підготовче судове засідання до 31 жовтня 2018 року.

31 жовтня 2018 року судом постановлено ухвалу про витребування доказів.

Ухвалою від 31 жовтня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження, наступне судове засідання призначено на 28 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 28 листопада 2018 року провадження у справі зупинено до 18 грудня 2018 року для надання часу для примирення.

В судовому засіданні 18 грудня 2018 року протокольною ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 18 грудня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що на думку позивача перевірку, на підставі якої складений ОСОБА_3 №40/08-01-14-08/30567739, проведено безпідставно, з порушенням вимог Податкового кодексу України. Вважає, що висновки ОСОБА_3 перевірки здійснено не на підставі документально підтверджених фактів, а на підставі суб'єктивних припущень, які не мають підтверджених доказів, обґрунтування яких виходить за межі компетенції радників податкової та митної справи. Отже, вважає безпідставним донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1 півріччя 2017 року у розмірі 170796 грн. та фінансових санкцій у розмірі 42699 грн., а всього на суму 213495 грн., та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 189774 грн. та фінансових санкцій у розмірі 47443,50 грн., а всього на суму 237217,50 грн.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях (вх.№23926 від 01 серпня 2018 року), відповідно до якого зазначено, що проаналізувавши відомості, що містяться у наданих підприємством видаткових та товарно-транспортній накладній, об'єктивно неможливо прийняти зазначені документи як доказ отримання та транспортування вантажу саме від ТОВ ПРОЛІЯ до ТОВ АВТО ГРАНІТ . Вказує, що враховуючи об'єми задекларованих операцій, відсутність трудових та матеріальних ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, крім того номенклатури товарів, робіт (послуг) у податковому кредиті ТОВ ПРОЛІЯ , ідентичній тій, яка мала бути поставлена на ТОВ АВТО ГРАНІТ очевидна неможливість здійснення таких господарських операцій, які до того ж не задекларовані в податковій звітності з ПДВ за березень 2017 року. Такі ж самі висновки відповідач вказує і стосовно контрагента позивача ТОВ РЕТРАНС ГРУП . У зв'язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

В судовому засіданні представник Головного управління ДФС у Запорізькій області просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Так, фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Граніт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 1 півріччя 2017 року та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ ПРОЛІЯ (код ЄДРПОУ 40990562) за березень 2017 року, ТОВ РЕТРАНС ГРУП (код ЄДРПОУ 40624426) за травень 2017 року.

За результатами перевірки складено ОСОБА_3 перевірки від 24 січня 2018 року №40/08-01-14-08/30567739.

ОСОБА_3 перевірки від 24 січня 2018 року №40/08-01-14-08/30567739 встановлено порушення:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 170796 грн., у тому числі по періодам:

- за 1 кв. 2017 рік на суму 67830 грн.,

- за півр. 2017 рік на суму 170796 грн.;

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181, підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на додану вартість на суму 189774 грн., в тому числі по періодам:

- березень 2017 року на суму 75367 грн.,

- травень 2017 року на суму 114407 грн.

На підставі ОСОБА_3 перевірки від 24 січня 2018 року №40/08-01-14-08/30567739 податковим органом 16 березня 2018 року стосовно позивача винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0003251408, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємства у загальній сумі 213495 грн., у тому числі збільшено податкове зобов'язання у розмірі 170796 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 42699 грн.;

- №0003261408, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 237217,50 грн., у тому числі збільшено податкове зобов'язання у розмірі у розмірі 189774 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 47443,50 грн.

ТОВ Авто Граніт подано до Державної фіскальної служби скаргу від 23 квітня 2018 року №47 на податкові повідомлення-рішення від 16 березня 2018 року №0003251408 та №0003261408.

Рішенням Державної фіскальної служби від 11 червня 2018 року №19994/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 16 березня 2018 року №0003251408 та №0003261408 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з таким діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість цих висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу щодо заниження до сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток за півріччя 2017 року та заниження до сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень та травень 2017 року при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ ПРОЛІЯ (код ЄДРПОУ 40990562) та ТОВ РЕТРАНС ГРУП (код ЄДРПОУ 40624426).

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 14.1.36 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Розглядаючи справу та досліджуючи матеріали судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Граніт мало господарські відносини з ТОВ ПРОЛІЯ (код ЄДРПОУ 40990562).

Позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ ПРОЛІЯ надано:

- Договір №81 від 01 березня 2017 року на надання послуг з технічного обслуговування автотранспорту та його ремонту, поставки записних частин та матеріалів;

- видаткову накладну №47 від 30 березня 2017 року на загальну суму 118000,00 грн., у тому числі ПДВ 19666,67 грн.;

- рахунки-фактури: №47 від 30 березня 2017 року на загальну суму 118000,00 грн., у тому числі ПДВ 19666,67 грн.; №46 від 30 березня 2017 року на загальну суму 209572,00 грн., у тому числі ПДВ 34928,67 грн.; №48 від 30 березня 2017 року на загальну суму 124632,00 грн., у тому числі ПДВ 20772,00 грн.;

- товарно-транспортну накладну від 30 березня 2017 року №9676;

- заказ-наряди №46, №48 від 30 березня 2017 року;

- оборотно-сальдову відомість по рахунку: 201 за березень 2017 року;

- вимоги від 30 березня 2017 року , 31 березня 2017 року,

- акти здачі-прийняття робіт: №46 від 30 березня 2017 року; №48 від 30 березня 2017 року;

- платіжні доручення: №31 від 07 квітня 2017 року, №44 від 18 квітня 2017 року; №63 від 27 квітня 2017 року;

- картку рахунку: 631 по контрагенту ТОВ ПРОЛІЯ за 01 січня 2017 року по 31 березня 2018 року;

- Договір відступлення права вимоги №10 від 12 вересня 2017 року;

- Платіжне доручення №839 від 12 вересня 2017 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Граніт мало також господарські відносини з ТОВ РЕТРАНС ГРУП (код ЄДРПОУ 40624426), на підтвердження яких позивачем надано:

- Договір від 01 травня 2017 року на надання послуг з технічного обслуговування автотранспорту та його ремонту, поставки запасних частин та матеріалів;

- видаткову накладну №152 від 31 травня 2017 року на загальну суму 260400,00 грн., у тому числі ПДВ 43400,00 грн.;

- рахунки-фактури: №152 від 31 травня 2017 року на загальну суму 260400,00 грн., у тому числі ПДВ 43400,00 грн.; №125 від 16 травня 2017 року на загальну суму 207560,00 грн., у тому числі ПДВ 34593,33 грн.; №126 від 16 травня 2017 року на загальну суму 96840,00грн., у тому числі ПДВ 16140,00 грн.; №127 від 16 травня 2017 року на загальну суму 121640,00 грн., у тому числі ПДВ 20273,33 грн.;

- товарно-транспортну накладну від 31 травня 2017 року №9683;

- акти здачі-прийняття робіт: №125 від 16 травня 2017 року; №126 від 16 травня 2017 року; №127 від 16 травня 2017 року;

- платіжні доручення: №31 від 07 квітня 2017 року, №44 від 18 квітня 2017 року; №63 від 27 квітня 2017 року;

- картку рахунку: 631 по контрагенту ТОВ РЕТРАНС ГРУП за 01 січня 2017 року по 31 березня 2018 року;

- Договір відступлення права вимоги №1 від 01 червня 2017 року;

- Платіжні доручення: №150 від 09 червня 2017 року; №177 від 21 червня 2017 року;

- Договір відступлення права вимоги №5 від 05 серпня 2017 року;

- Платіжне доручення №833 від 05 вересня 2017 року.

Суд, дослідивши вищезазначені документи, вважає за необхідне зазначити наступне.

1. Щодо господарських операцій позивача з ТОВ ПРОЛІЯ (код ЄДРПОУ 40990562).

Під час розгляду справи судом ухвалою від 31 жовтня 2018 року витребувано від Шевченківського районного суду м. Києва належним чином завірену копію вироку від 01 березня 2018 року по справі №761/3590/18 провадження 1-кп/761/1235/2018 у кримінальному провадженні №32017100000000157 від 17 листопада 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України, щодо директора та засновника ТОВ "Пролія".

Судом досліджено вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року по справі №761/3590/18 провадження 1- кп/761/1235/2018 у кримінальному провадженні №32017100000000157 від 17 листопада 2017 року.

Так відповідно до вироку суду встановлено, що …Мавлієва А.Б. домовилась з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про придбання (перереєстрацію) на своє ім'я, як службової особи підприємства, в органах державної влади юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю Пролія (код ЄДРПОУ 40990562) (далі ТОВ Пролія або товариство) за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

При цьому, ОСОБА_4, домовилася з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про підписання документів щодо перереєстрації ТОВ Пролія та надання цих документів нотаріусу для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а також про те, що до діяльності ТОВ Пролія ОСОБА_4 не буде мати ніякого відношення, а лише рахуватиметься службовою особою товариства, фінансово-господарською діяльністю з використанням товариства будуть займатись інші особи.

Усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих їй невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, формально являтись у майбутньому директором та засновником ТОВ Пролія , не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ Пролія , пов'язану з наданням різноманітних послуг та торгівлею товарами фізичним та юридичним особам, визначену в модульному статуті підприємства та мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку від такої діяльності, ОСОБА_4 розуміючи, що здійснює дії спрямовані на перереєстрацію товариства та його придбання на своє ім'я з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих мотивів, надала невстановленій досудовим слідством особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, копії сторінок власного паспорту громадянки України та копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, з метою складання останнім проектів документів щодо перереєстрації ТОВ Пролія … У подальшому, бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, грошову винагороду, ОСОБА_4, у денний час доби 08 лютого 2017 року, знаходячись у Шевченківському районі м. Києва, біля станції метро Лук'янівська (точну адресу у ході досудового розслідування не встановлено) діючи з корисливих мотивів, з метою досягнення своєї злочинної мети, яка полягала у вчиненні пособницьких дій спрямованих на придбання ТОВ Пролія для подальшого його використання невстановленими особами з ціллю прикриття незаконної діяльності, отримала від невстановленої досудовим слідством особи попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ Пролія , які свідчать про придбання ОСОБА_4 даного суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчила їх своїми підписами, наділивши їх таким чином значенням документів, а саме:

-Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08 лютого 2017 року;

-Протокол №1-2017 загальних зборів учасників ТОВ Пролія від 07 лютого 2017 року;

-Договір купівлі - продажу частки у Статутному капіталі від 07 лютого 2017 року;

Після підписання вищевказаних документів щодо перереєстрації ТОВ Пролія ОСОБА_4, у той же день, подала їх до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації, на підставі яких 08 лютого 2017 року державним реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації ОСОБА_5 проведено перереєстрацію (номер дії 10701070001066032) зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_4, за що остання отримала від невстановленої досудовим слідством особи грошову винагороду у розмірі 1500 гривень.

Після перереєстрації ТОВ Пролія на ім'я ОСОБА_4, виступивши директором підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала не укладала правочини з суб'єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, не користувалася печаткою підприємства, не використовувала банківських рахунків підприємства, не здійснювала перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не формувала податкові зобов'язання та податковий кредит прикриваючись фактом державної реєстрації ТОВ Пролія , а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала невстановленій досудовим слідством особі.

Отже, ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, виконавши всі перелічені вище дії, запропоновані їй невстановленими досудовим розслідуванням особами та фактично придбавши ТОВ Пролія , досягнула своєї злочинної мети, яка полягала у вчиненні за попередньою змовою групою осіб пособництва у фіктивному підприємництві, шляхом придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, у тому числі: укладати правочини з суб'єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, користуватися печаткою підприємства, використання банківських рахунків підприємства, здійснювати перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, формувати податкові зобов'язання та податковий кредит, що в свою чергу є фіктивним підприємством.

Таким чином, ОСОБА_4, своїми діями, які виразились у пособництві у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України.

Відповідно до умов угоди про визнання винуватості від 30 січня 2018 року, прокурор Буковчаник С.В. та підозрювана ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № № 32017100000000157 від 17 листопада 2017 року за спільною ініціативою та обопільною згодою відповідно до статей 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання підозри та його правову кваліфікацію за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, беззастережне визнання підозрюваною своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України, а також узгодили призначення покарання підозрюваному за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України, у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…

Отже, вироком від 01 березня 2018 року по справі №761/3590/18 провадження 1-кп/761/1235/2018 у кримінальному провадженні №32017100000000157 Шевченківський районний суд м. Києва затвердив угоду про визнання винуватості, укладену 30 січня 2018 року між прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції та громадянкою ОСОБА_4

ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 205 КК України та призначено їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8 500 /вісім тисяч п'ятсот/ гривень.

Тобто, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2018 року по справі №761/3590/18 провадження 1-кп/761/1235/2018 у кримінальному провадженні №32017100000000157 встановлено, що директор ОСОБА_4 взяла участь у придбанні ТОВ ПРОЛІЯ (код ЄДРПОУ 40990562) шляхом реєстрації на своє ім'я не з метою здійснення господарської діяльності, пов'язаної з продажем товарів, виконанням робіт чи наданням послуг, як передбачено статутом створеного ним підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності.

За правилами частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про те, що господарська діяльність ТОВ ПРОЛІЯ (код ЄДРПОУ 40990562) знаходиться поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи.

Отже, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Граніт первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій.

Спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДФС фактами щодо фіктивної діяльності контрагенту позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

2. Щодо господарських операцій позивача з ТОВ РЕТРАНС ГРУП (код ЄДРПОУ 40624426) суд зазначає наступне.

За умовами Договору від 01 травня 2017 року на надання послуг з технічного обслуговування автотранспорту та його ремонту, поставки записних частин та матеріалів ТОВ РЕТРАНС ГРУП є виконавцем, а ТОВ Авто Граніт є замовником. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням та ремонтом автомобілей Замовника. Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Договору вартість технічного обслуговування, ремонту автомобіля та запасних частин визначається виконавцем після проведення діагностики несправного автомобілю замовника та залежить від кількості робочих годин (визначених згідно із Стандартними нормами часу для даного типу автомобілю), необхідних для усунення несправності, з урахуванням складності виконуваних робіт, марки та віку автомобіля замовника, вартості запасних частин та витратних матеріалів, необхідних для виконання ремонту.

Суд звертає увагу, що в наданих позивачем ОСОБА_6 здачі-прийняття робіт наявна вартість виконаних робіт визначена без зазначення кількості робочих годин (визначених згідно із Стандартними нормами часу для даного типу автомобілю), необхідних для усунення несправності.

Також суду не надано заказ-нарядів, тому суд не має можливості встановити реальність здійснення операції щодо кожного акту здачі-прийняття робіт.

Суд досліджуючи первинні документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ РЕТРАНС ГРУП не може встановити обсяг виконаних робіт щодо усунення недоліків технічного та візуального стану технічних засобів, визначених в актах здачі-прийняття робіт.

Таким чином, як суд, так і контролюючий орган, позбавлені можливості дослідити шляхи списання товарно-матеріальних цінностей на роботи, які визначені в таких актах здачі-прийняття робіт.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до видаткової накладної №152 від 31 травня 2017 року контрагентом позивача на адресу останнього поставлено товар:

- маточина в зборі у кількості 1 штука;

- напіввісь середнього мосту у кількості 1 штука;

- хрестовина середнього мосту у кількості 1 штука;

- редуктор середнього мосту у кількості 1 штука;

- диск гальмівний у кількості 1 штука.

Однак відповідно до наданих рахунків-фактур: №152 від 31 травня 2017 року, №125 від 16 травня 2017 року, №126 від 16 травня 2017 року, №127 від 16 травня 2017 року, - ТОВ РЕТРАНС ГРУП здійснювався ремонт транспортних засобів позивача у кількості 5 штук та причепів у кількості 6 штук.

Таким чином обсяг поставленої продукції не відповідає обсягу виконаних робіт, а позивачем інших первинних документів на придбання запасних частин, вузлів, агрегатів до суду не надано. Так само не надано і доказів використання під час ремонтних робіт і власних запасних частин, вузлів, агрегатів.

Всі документи, які позбавляють можливості здійснити детальний аналіз виконаних робіт, передбачені укладеним договором від 01 травня 2017 року на надання послуг з технічного обслуговування автотранспорту та його ремонту, поставки запасних частин та матеріалів, однак такі документи позивачем до суду не надані.

Отже враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що подані ТОВ Авто Граніт первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податковвих повідомлень-рішень.

Із системного аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі та у межах наданих повноважень з дотриманням процедури, визначеної Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граніт» (70002, Запорізька область, Запорізький район, м. Вільнянськ, вул. Леніна, 13, код ЄДРПОУ 30567739) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 грудня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов