Рішення

від 27.12.2018 по справі 1140/2758/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2758/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

позивач: споживчий кооператив "Споживче товариство "Джуппо" (25005, м. Кропивницький, вул. Олександрійське Шосе, 1, код ЄДРПОУ 40422577)

відповідач: головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_1 (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 24)

про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Споживчий кооператив "Споживче товариство "Джуппо" (надалі - СК СТ "Джуппо") звернувся до суду з адміністративним позовом до головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Кіровоградській області ОСОБА_1 про визнання дій протиправними.

Позов мотивовано тим, що 10.08.2018 року на корпоративний зв'язок СК СТ "Джуппо" надійшов дзвінок від відповідача про те, що нею проведено інспекційне відвідування роботодавців та найманих працівників, які знаходяться на території Автостанції №1, та виявлено осіб, які представляються членами споживчого товариства. У зв'язку з цим від відповідача надійшов усний запит щодо видачі інформації про державну реєстрацію юридичної особи СК СТ "Джуппо" і його Статуту, а також надання трудових договорів. Позивач стверджує, що такі дії є неправомірними, є потенційним проявом корупційних ризиків, грубо порушують майнові і немайнові права членів товариства та вимоги статті 6 Закону України "Про споживчу кооперацію", частини 2 статті 3 КЗпП України. З цих підстав просить суд визнати дії відповідача щодо усного витребування у позивача інформації про державну реєстрацію юридичної особи і здійснення тиску на позивача та членів (асоційованих членів) споживчого товариства щодо виключного обов'язку укладання трудових договорів, - неправомірними та такими, що порушують вимоги статей 19, 43 Конституції України.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 29.11.2018 року.

Від відповідача 21.11.2018 року надійшов відзив на позовну заяву з запереченнями проти позову, мотивованими тим, що 10.08.2018 року нею спільно з іншими працівниками Управління Держпраці у Кіровоградській області здійснено вихід на територію автовокзалу №1 у м. Кропивницькому та проведено опитування продавців магазинів та кафе та території автовокзалу. Продавці повідомляли, що вони є волонтерами, входять до споживчої кооперації "Джуппо" як члени кооперативу разом з підприємцями, які здійснюють підприємницьку діяльність у цих магазинах та кафе. Трудові відносини з жодним з працівників укладені не були. У зв'язку з цим відповідач зателефонувала до голови СК СТ "Джуппо" ОСОБА_2 для з'ясування питання законності допущення працівників до роботи без оформлення трудових відносин. Відповідач, доводячи, що її дії відповідали повноваженням, передбаченим Положенням про Управління Держпраці у Кіровоградській області та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року, просила суд у задоволенні позову відмовити.

Від позивача 26.11.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій він стверджував про безпідставність усної вимоги відповідача та про порушення нею при цьому вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року. Вказуючи, що відповідачем не враховані особливості здійснення господарської діяльності об'єднання громадян в кооперативах і споживчих товариствах, наполягав на задоволенні позову.

У судове засідання 29.11.2018 року сторони не прибули, представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи, відповідач подала заяву про розгляд справи без її участі. У зв'язку з неявкою позивача судове засідання відкладено до 27.12.2018 року.

До суду 22.12.2018 року надійшла заява СК СТ "Джуппо" про зміну предмету позову, у якій викладені такі позовні вимоги:

- визнати дії відповідача щодо усного витребування у позивача інформації про державну реєстрацію юридичної особи і здійснення тиску на позивача та членів (асоційованих членів) споживчого товариства щодо виключного обов'язку укладання трудових договорів, - неправомірними та такими, що порушують вимоги статей 19, 43 Конституції України;

- зобов'язати відповідача утримався від вчинення таких дій.

Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 7 статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Оскільки заява СК СТ "Джуппо" про зміну предмету позову подана після спливу строку, установленого частиною 1 статті 47 КАС України, крім того, до суду не подані докази направлення копії цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу, тому згідно з частиною 7 статті 47 КАС України ця заява до розгляду не прийнята та підлягає поверненню позивачу.

У судове засідання 27.12.2018 року учасники справи не прибули. Представник позивача подав заяву про розгляду справи без його участі.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Споживчий кооператив "Споживче товариство "Джуппо" зареєстрований як юридична особа 13.04.2016 року, основним видом його економічної діяльності є діяльність домашніх господарств як виробників товарів для власного споживання. (а.с. 16 - 21)

ОСОБА_1 займає посаду головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Кіровоградській області, що підтверджується посвідченням інспектора праці №381, виданим 10.07.2017 року. (а.с. 37 - 38)

Відносини, які виникли між сторонами, стосуються виконання відповідачем контрольних повноважень інспектора праці щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, згідно з яким Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 року №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.04.2015 року за №438/26883, затверджено Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області.

Відповідно до пункту 6 цього Положення управління Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право зокрема: 2) отримувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань; 6) безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю; 10) одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки про результати проведення експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан виконання профілактичної роботи, причини порушень законодавства та про вжиття заходів для їх усунення.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 року "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Згідно з пунктом 3 Порядку №295 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Підстави для проведення інспекційних відвідувань передбачені у пункті 5 Порядку №295.

Згідно з пунктом 6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

У пункту 11 Порядку №295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Згідно з пунктом 12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Відповідно до пункту 13 Порядку №295 інспекторам праці забороняється: 1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів; 2) підміняти працівників об'єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об'єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшого передання працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам; 3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об'єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшого передання іншим особам; 4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду; 5) розголошувати виробничі та комерційні таємниці чи виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх обов'язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади; 6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об'єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведене у зв'язку з отриманням такої скарги; 7) вилучати в об'єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп'ютерів і їх частин.

Суд зазначає, що право інспектора праці одержувати інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань, відповідає його повноваженням щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання.

Як установив суд, усний запит про надання інформації був спрямований позивачу відповідачем при виконанні нею контрольних повноважень інспектора праці. Позивачем 10.08.2018 року на цей запит були надані письмові пояснення щодо його державної реєстрації як юридичної особи та особливостей здійснення господарської діяльності об'єднання громадян в кооперативах і споживчих товариствах. (а.с. 81 - 90). Водночас, цей усний запит не зумовлював виникнення будь-яких юридичних наслідків та не передбачав відповідальності за його невиконання. На той момент інспекційне відвідування чи невиїзне інспектування СК СТ "Джуппо" не проводилося, а вимоги про надання документів, обов'язкові для виконання, відповідачем позивачу не вносилися. Порушення заборон, установлених пунктом 13 Порядку №295, у діях відповідача не встановлено.

Вирішуючи спір у межах заявлених позивачем вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Такий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 01.12.2015 року у справі №21-3715а15.

У ході розгляду справи позивачем не доведено, що дії відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо направлення 10.08.2018 року усного запиту призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, мали вплив на реалізацію його (позивача) прав, свобод, інтересів та призвели до їх порушення.

Оскільки у ході розгляду справи не встановлено фактів порушень прав, свобод чи інтересів позивача внаслідок направлення йому відповідачем усного запиту, тому у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні його позову, підстави для стягнення на його користь понесених ним судових витрат на сплату судового збору відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову споживчого кооперативу "Споживче товариство "Джуппо" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3