Рішення

від 29.12.2018 по справі 440/4162/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/4162/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2018 року ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1О./ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області/ про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні заяви від 21.08.2018 про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, земля сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, земля сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.08.2018 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту, на яку отримав відповідь листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 27.08.2018 №6995/0/26-18, яким позивача повідомлено про те, що за інформацією відділу у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вищезазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності. Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність при вирішенні його заяви від 21.08.2018, оскільки не прийняв жодного рішення у відповідності до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4162/18, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09:30 26 грудня 2018 року, витребувано докази.

14 грудня 2018 року до суду від ГУ Держгеокадастру у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 17-21/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, земельна ділянка щодо якої позивачем було подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відноситься до земель колективної власності відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 11.06.1996 року серії ПЛ, виданого Селянській спілці ім. Карла Маркса с. Вороньки Чорнухинського району Полтавської області, а Головне управління не наділене повноваженнями щодо розпорядження землями колективної власності.

Учасники справи у судове засідання 26 грудня 2018 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що проти задоволення адміністративного позову заперечує з підстав, викладених у відзиві /а.с. 31/.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.

26 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 35/, у якій представником позивача зазначено, що відповідачем до суду надано недостовірний доказ, а саме акт від 11 червня 1996 року, яким посвідчено право колективної власності на землю селянській спілці, у зв'язку з тим, що даний документ не може достовірно посвідчувати право власності на даний час, оскільки виданий у 1996 році, та не був зареєстрований в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень. Вказує, що у 2000 році спілка селян була реорганізована у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Темп", яке було ліквідовано в 2007 році. Відтак у зв'язку з ліквідацією суб'єкта власності, припинена і колективна власність, а земельний акт не може достовірно посвідчити право колективної власності на землю за ліквідованим суб'єктом прав на час спору.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із заявою від 21.08.2018 (вхідний номер О-12058/0/25-18 від 21.08.2018) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 22/. Зі змісту заяви вбачається, що до вказаної заяви позивачем було додано: копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 24/, копію паспорта та ідентифікаційного коду, погодження сільської ради /а.с. 23/.

Листом від 27.08.2018 №6995/0/26-18 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивача повідомлено, що за інформацією відділу у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, відноситься до земель колективної власності згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ від 11.06.1996 року. Враховуючи вищевикладене зазначено, що Головне управління не має правових підстав для задоволення клопотання позивача /а.с. 25/.

Позивач не погодився з даною відповіддю ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області із заявою від 21.08.2018 (вхідний номер О-12058/0/25-18 від 21.08.2018) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту /а.с. 22/. Зі змісту заяви вбачається, що до вказаної заяви позивачем було додано: копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки /а.с. 24/, копію паспорта та ідентифікаційного коду, погодження сільської ради /а.с. 23/.

Листом від 27.08.2018 №6995/0/26-18 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивача повідомлено, що за інформацією відділу у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, відноситься до земель колективної власності згідно державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ від 11.06.1996 року. Враховуючи вищевикладене зазначено, що Головне управління не має правових підстав для задоволення клопотання позивача /а.с. 25/.

Відповідачем надано до суду копію Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ, виданого 11 червня 1996 року селянській спілці ім. Карла Маркса Вороньківською сільською ОСОБА_2 народних депутатів Чорнухинського району Полтавської області у тому, що вказаному власнику передається у колективну власність 4013,5 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Вороньківської сільської ОСОБА_2 народних депутатів /а.с. 26-27/.

Відповідно до листа Головного управління статистики у Полтавській області від 22.10.2018 №03.3-19/589 /а.с. 40/, в ЗКПО в 1993 році значився суб'єкт з назвою СОЮЗ ОСОБА_3 КАРЛА МАРКСА ЧОРНУХИНСКОГО РАЙОНА ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ (іден. код 03770336).

До ДРЗОУ суб'єкт (іден. код 03770336) був включений з назвою СПІЛКА ОСОБА_4 ОСОБА_5.

З цією ж назвою суб'єкт (іден. код 03770336) був включений до ЄДРПОУ.

30.03.2000 в ЄДРПОУ було внесено зміну щодо назви суб'єкта (іден. код 03770336) - СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП".

Станом на 22 жовтня 2018 року з ЄДРПОУ вилучено: СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП" (ідентифікаційний код - 03770336; правовий статус - юридична особа, 37140, Полтавська область, Чорнухинський район, с. Вороньки).

Дані про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи:

Місце проведення державної реєстрації припинення - Чорнухинська районна державна адміністрація Полтавської області.

Дата державної реєстрації припинення - 06.03.2007.

Причина ліквідації - у зв'язку з визнанням її банкрутом.

№ запису - 15811170002000144.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.12.2018 підтверджено, що 06.03.2007 здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП" у зв'язку з визнанням її банкрутом /а.с. 43-47/.

Відомості про юридичних осіб - правонаступників щодо СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні /а.с. 46/.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Таким чином, у зв'язку з припиненням 06.03.2007 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП", яке було правонаступником СПІЛКИ ОСОБА_4 ОСОБА_5, та з огляду на відсутність у СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП" правонаступників, право власності на землю СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕМП", яке було правонаступником СПІЛКИ ОСОБА_4 ОСОБА_5, припинено 06.03.2007.

За таких обставин доводи відповідача про те, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, відноситься до земель колективної власності - є помилковими, а тому не беруться до уваги судом.

Крім того, згідно довідки виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 05.11.2018 вих. №73, після реорганізації спілки селян ім. Карла Маркса решта земель перейшла у землі запасу державної власності /а.с. 36/.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме, надати дозвіл, або надати мотивовану відмову в наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Разом з тим, у частині 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.

Статтею 118 Земельного кодексу України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді.

Правовий статус ГУ Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 (далі - Положення № 333).

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Відповідно до пункту 10 Положення №333 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Аналогічна правова позиція висловлена ОСОБА_2 Судом у постанові від 11.04.2018 у справі №806/2208/17 (адміністративне провадження №К/9901/4400/17).

Відповідачем у встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України місячний строк, не прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства або мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Таким чином, на час розгляду справи відповідачем не розглянуто заяву ОСОБА_1 від 21.08.2018 (вхідний номер О-12058/0/25-18 від 21.08.2018) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

За таких обставин суд приходить висновку, що мала місце протиправна бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Зазначена вище бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб'єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Враховуючи вищевикладене, та обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту, та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) розглянути заяву ОСОБА_1 (вхідний номер О-12058/0/25-18 від 21 серпня 2018 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1409 грн. 60 коп., що підтверджується квитанцією Чорнухинського відділення Полтавського ГРУ "ПриватБанк" №0.0.1182964853.1 від 13.11.2018 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, яка надійшла до суду 15.11.2018 /а.с. 5, 13/.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Отже, при зверненні з даним позовом розмір судового збору, що підлягав сплаті, становив 704 грн. 80 коп. (1762 грн. х 0,4), оскільки позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, земля сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області - є похідною, як певний спосіб судового захисту від позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні заяви від 21.08.2018 про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, земля сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

З огляду на вищевикладене, та у зв'язку із задоволенням адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 37505) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 205, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 37505) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) розглянути заяву ОСОБА_1 (вхідний номер О-12058/0/25-18 від 21 серпня 2018 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930, вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 37505) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич