Постанова

від 18.12.2018 по справі 826/15621/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15621/17 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДВ нафтогазовидобувна компанія до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (без дати та без номеру), яке було отримано позивачем 12.09.2017.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 травня 2018 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 08 вересня 2017 № 0006431406.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Промислова компанія Еверест (код ЄДРПОУ 37771017), ТОВ Оункепітал (код ЄДРПОУ 40533271), ТОВ Євро-тест (код ЄДРПОУ 32524702) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, був складений акт Офісу ВПП від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461. Згідно висновків цього акта перевірки встановлено заниження ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія за результатами 2016 року фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, а саме: показника доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 459 503 763 грн., що призвело до ненарахування та сплати податку на прибуток у розмірі 47 102 618 грн., а також податку на додану вартість за січень-грудень 2016 року на 82 125 196 грн. Епізод порушення по податку на прибуток контролюючий орган пов'язує із господарськими операціями позивача з постачальниками товарів - ТОВ Промислова компанія Еверест , ТОВ Оункепітал , ТОВ Євро-тест . Надані до перевірки документи по взаємовідносинам з вказаними підприємствами (залізничні накладні, акти прийому-передачі партій вугільної продукції, видаткові накладні, акти здійснених послуг, сертифікати якості вугілля, платіжні доручення, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахункам бухгалтерського обліку 631, 685, 683, 203, 803, 23, 84, 26, 36, 209, 81) перевіряючі не визнали як первинні документи, що підтверджують реальність операцій.

Зокрема, в ході дослідження наданих до перевірки документів перевіряючі встановили факт укладення між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія , як покупцем, та ТОВ Промислова компанія Еверест , ТОВ Євро-тест , - як постачальниками, договорів з постачання кам'яного вугілля. За умовами цих договорів поставок перевезення товару від постачальників на адресу покупця здійснювалось з використанням залізничного транспорту. При цьому, за даними залізничних накладних виявлено, що відвантаження продукції здійснювалося з залізничних станцій, які розташовані в населених пунктах Донецької та Луганської областей, тобто, - на тимчасово непідконтрольній Уряду України території, або розташовані на лінії зіткнення. Так само виробник вугільної продукції ТОВ ШОУ Донбас (постачальник ТОВ Євро-тест ) знаходиться на непідконтрольній державі території, що не дає можливості підтвердити або спростувати факт надання послуг.

В окремих первинних документах (актах прийому-передачі партії вугільної продукції, видаткових накладних, залізничних накладних) за договором поставки №2311/15 від 23.11.2015 з ТОВ Промислова компанія Еверест були виявлені розбіжності у відомостях по поставці вугілля у травні 2016 року, а саме: в найменуваннях марок вугілля.

Крім того, до перевірки надані свідоцтва про якість вугілля, видані хімічними лабораторіями підприємств, які за даними Національного агентства з акредитації України відповідну акредитацію хімічних лабораторій не проходили та у Реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності відомості про таких відсутні.

В ході перевірки також була проаналізована податкова інформація стосовно контрагентів позивача (листи з результатами опрацювання зібраної податкової інформації, що надійшла від регіональних контролюючих органів, та/або відображена в інформаційних базах даних органів ДФС), згідно якої реальність господарських операцій ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест з платниками податків - контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками не підтверджено, надходження аналогічного товару (вугільної продукції) до контрагентів-постачальників ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест за ланцюгом постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних не підтверджено. Деякі з контрагентів-постачальників ТОВ Євро-тест фігурують у кримінальних провадженнях, а саме: ТОВ Норвіг у кримінальному провадженні №32016100110000197 від 29.11.2016, порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, ТОВ Шахтоуправління Донбас - у кримінальному провадженні №12015000000000511, порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України

З наведених мотивів перевіряючі дійшли висновку, що використане ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія кам'яне вугілля для виробництва електро- та теплової енергії (факт використання якого загалом контролюючим органом не заперечується) є безоплатно отриманими товарами, походження яких не можливо встановити.

Не погоджуючись з такими висновками акта від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461 ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія подала заперечення до такого акта перевірки.

Листом від 05.07.2017 №36469/10/28-10-14-06-12 Офіс ВПП повідомив платника про те, що за результатами розгляду його заперечення до акта від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461 вирішено залишити висновки такого акта перевірки в частині заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість без змін, а в частині висновків щодо заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток - призначити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія з питання, що стало предметом оскарження.

Протягом періоду з 17.07.2017 по 04.08.2017 працівниками Офісу ВПП проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія з питань, що стали предметом оскарження в частині правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, результати якої оформлені актом №2820/28-10-14-06/34181461 від 18.08.2017. За висновками цього акта перевірки від 18.08.2017, які по суті не відрізняються від висновків попередньої позапланової виїзної перевірки, позивач порушив вимоги пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 5 П(С)БО Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого ним занижений податок на прибуток за 2016 рік на суму 47 102 618 грн. за результатами операцій з постачальниками ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест .

За наслідками такої перевірки та на підставі акта №2820/28-10-14-06/34181461 від 18.08.2017 Офіс ВПП прийнято спірне у справі податкове повідомлення-рішення №0006431406 від 08.09.2017 (форми Р ), яким за порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 5 П(С)БО Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, визначено позивачу до сплати грошове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 58 878 272,50 грн. (в тому числі за основним платежем - 47 102 618 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 775 654,60 грн.).

При цьому, у примірнику такого податкового повідомлення-рішення, яке було направлено позивачу, контролюючим органом помилково не було зазначено реєстраційний номер та дату такого рішення.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум витрат у зв'язку з придбанням у ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест вугілля кам'яного протягом 2016 року, та як наслідок про протиправність здійсненого відповідачем нарахування суми податку на прибуток згідно податкового повідомлення-рішення від 08.09.2017 № 0006431406

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні у частині 1 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинних документів встановлені частиною 2 цієї статті.

За визначеннями цього Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З 01 січня 2015 року відповідно до Закону від 28.12.2014 № 71-VIII правила обчислення податку на прибуток підприємств змінилися, а саме - в основу нарахування податку на прибуток була покладена фінансова звітність підприємств, складена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ) залежно від того, якими стандартами керується те чи інше підприємство.

За змістом пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за НП(С)БО чи МСФЗ, відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

У відповідності до п. 137.4 ст. 137 ПК України базою оподаткування визначено грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік.

В силу норм п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно з частиною другою ст. 6 зазначеного Закону регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності закріплені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248).

Так, відповідно до положень п.п. 5 - 9 цього НП(С)БО витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

За змістом п. 5, 7 П(С)БО Дохід , дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

З контексту наведених вище норм права можна дійти правого висновку про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія (як покупцем), з однієї сторони, та суб'єктами підприємницької діяльності - ТОВ Промислова компанія Еверест , ТОВ Євро-тест (як постачальниками), з іншої сторони, були укладені однотипні за змістом договори поставок, а саме: договір поставки №1501-16 від 15.01.2016 з ТОВ Євро-тест і договір поставки №2311/15 з ТОВ Промислова компанія Еверест .

За умовами цих договорів постачальники зобов'язуються передавати (поставляти) покупцю вугілля кам'яне (марки вугілля АШ (0-6) і П (0-100)), а покупець зобов'язується приймати вугілля та оплачувати його вартість, на умовах передбачених такими договорами та специфікаціями до них.

Згідно наданих позивачем специфікацій до договорів поставок, вантажовідправниками вугілля визначені: ТОВ Шахтоуправління Донбас (Донецька обл., м. Селидове, ст.Воскресенська/Постникове/ Торез/Нижньокринка/Дроново/Розсипна/ Бункерна/Пелагіївський/Соф'їно-Бродська Донецької залізниці), ТОВ Антарес-ЮА (Донецька обл., м. Торез, ст. Воскресенська Донецької залізниці), ТОВ К.С.В.-М (Донецька обл., м. Донецьк, ст. Торез Донецької залізниці), ТОВ МК Рутекс (Донецька обл., м. Артемівськ, ст. Соф'їно-Бродська Донецької залізниці), ТОВ Брянківська вугільна компанія (Донецька обл., м. Маріуполь, ст. Розсипна Донецької залізниці), ПАТ ГЗФ Червона зірка (Донецька обл., м. Торез, ст. Пелагіївський Донецької залізниці), ТОВ Промислово-інвестиційна компанія України (Донецька обл., м. Маріуполь, ст. Браунівка/Красний луч/Карахаш/Штерівка/Ровеньки Донецької залізниці), ТОВ Торговий дім Фаворит Груп (Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, ст. Браунівка Донецької залізниці), ТОВ Квант-Ресупс (Луганська обл., м. Красний Луч, ст. Браунівка Донецької залізниці), а вантажоодержувачем - ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія (ст. Чугуїв Південної залізниці), Зміївська ТЕС ПАТ ЦЕНТРЕНЕРГО (Харківська обл., смт. Слобожанське, ст. Лиман Південної залізниці), ТОВ Центральна збагачувальна фабрика Сєвєрная (м. Київ, ст. Браунівка/Антрацит Донецької залізниці), ТОВ ПК Еверест (Київська обл., ст. Роя/Воскресенська/ Розсипна/Торез/Дроново/Пелагеївський Донецької залізниці) та ін.

За період з 01.01.2016 по 31.12.2016 по взаємодії між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна Компанія та ТОВ Промислова компанія Еверест в рамках договору поставки №2311/15 від 23.11.2015 на адресу ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна Компанія було поставлено вугільної продукції в кількості: марки АШ 0-6 -80 046,273 т, Т (П) 0-100 - 21 079,585 т, всього вугільної продукції на загальну суму 198 640 322,16 гри. (в т.ч. ПДВ 33 106 720,36 грн.) відшкодовано транспортних послуг на суму 12 748 344,36 грн. (в т.ч. ПДВ 2 124 724,06 грн.). Сплачено за фактично за цим постачальником поставлену продукцію та відшкодування транспортних послуг за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на суму 207 373 610,17 грн. (в т.ч. ПДВ 34 562 268.36 грн.).

За аналогічний період в результаті взаємодії між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна Компанія та ТОВ Євро - Тест в рамках договору поставки №1501- 16 від 15.01.2016 на адресу ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна Компанія було поставлено вугільної продукції в кількості: марки АШ 0-6 -92 816.01 т, Т (ТТ) 0-100 - 38 776.182 т., Т (П) 0- 100 - 53 465.00 т, всього на загальну суму 365 749 884.33 грн. (в т.ч. ПДВ 60 958 314,06 грн.), відшкодовано транспортних послуг на суму 1 779 509,42 грн. (в т.ч. ПДВ 296 587.90 грн.). Сплачено за фактично поставлену продукцію та відшкодування транспортних послуг за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 коштів на суму 285 286 219.41 грн. (в т.ч. ПДВ 47 547 703.24 грн.).

На підтвердження обставин виконання договорів поставок в матералах справи наявні копії наступних документів: залізничних накладних; видаткових накладних; рахунків на оплату; актів приймання-передачі вугільної продукції; розрахунків вартості вугілля - додатків до деяких з актів приймання-передачі вугільної продукції; актів з відшкодування транспортно-експедиторських послуг; сертифікатів (свідоцтв, посвідчень) про якість вугільної продукції; актів нестачі, затверджених керівником філії Теплоелектроцентраль ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія ; актів приймання-передачі вугілля та транспортних послуг, підписаних між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія та його філією Теплоелектроцентраль , з рахунками-авізо; платіжних доручень ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія ; листів ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест , адресованих позивачу з відомостями про відвантажені партії вугілля та вантажовідправників відповідно до перевізних документів.

Також, в матералах справи наявні копії актів купівлі-продажу електроенергії, підписані між ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія (виробником електроенергії) та ДП Енергоринок в 2016 році.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, і в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, рух активів (товарів та фінансових зобов'язань).

Окрім того, за результатами проведених документальних позапланових перевірок ТОВ ДВ Нафтогазовидобувна компанія контролюючим органом не зафіксовано факту закупівлі ним станом на початок 2016 року та упродовж цього року аналогічних марок вугілля та в у тих самих обсягах в інших контрагентів-постачальників, ніж ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест .

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сертифікати якості не являються первинними документами, на підставі яких платник формує витрати за наслідками господарських операцій. В свою чергу, умовами договорів поставок передбачено, що приймання покупцем вугілля за якістю здійснюється на підставі даних лабораторного аналізу, проведеного атестованою вимірювальною лабораторією покупця, шляхом порівняння фактичних даних лабораторного аналізу та якісних показників вугілля, передбачених п. 2.1 договору поставки та посвідчення якості на таке вугілля з урахуванням базової похибки випробування. При встановлені покупцем невідповідності фактичних даних лабораторного аналізу посвідченню якості за наявності перевищення похибки випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, приймання покупцем вугілля за якістю здійснюється на підставі лабораторного аналізу (пп. 6.2.2, 6.2.3 п. 6.2 договорів поставки). Тобто, сторонами за умовами договорів поставок визначений порядок прийняття покупцем вугілля за якістю, при цьому, дані посвідчень якості на таке вугілля перевіряються покупцем та прийняття вугілля за якістю відбувається за даними лабораторного аналізу покупця.

Враховуючи вищенаведене, не приймаються до уваги посилання відповідача на обставину видачі сертифікатів (свідоцтв, посвідчень) про якість партій вугілля, придбаного позивачем у ТОВ Промислова компанія Еверест і ТОВ Євро-тест , хімічними лабораторіями підприємств, які за даними Національного агентства з акредитації України (лист від 24.05.2017 №1-5/4-0876) не проходили акредитацію на стандарт ДСТУ ISO/IEC 17025 та відсутні в Реєстрі акредитованих органів оцінки, як підставу для висновку про нереальність спірних господарських операцій.

Також, колегія суддів відхиляє посилання контролюючого органу на обставини порушення кримінальних проваджень №32016100110000197 від 29.11.2016 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України) та №120150000000005119 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України) з підстав необґрунтованості.

Сам по собі факт наявності податкової інформації, яка свідчить про порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем з його контрагентом.

Доказів наявності вироків суду відносно контрагентів позивача за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво), відповідачем не надано, а договори, укладені позивачем з товариством не визнано недійсними.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 травня 2018 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма