ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1156/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Чернівецької області до ПП ПБП «Старко» про надання дозволу на погашення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
В поданому до суду адміністративному позові Головне управління ДФС у Чернівецької області (позивач) просить суд: постановити рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі з Приватного підприємства «Приватне будівельне підприємство «Старко» (Чернівецька область, Заставнівський район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, буд. 30, код ЄДРПОУ 35039780) на загальну суму податкового боргу - 3940,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за Приватним підприємством «Приватне будівельне підприємство «Старко» рахується заборгованість з податку на прибуток на загальну суму 3940,52 грн. Оскільки кошти у відповідача, на які можливо було б пред'явити стягнення, відсутні, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою суду від 28.11.2018 року відповідачу у разі заперечення проти позову запропоновано надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 КАС України.
Вказана ухвала направлена відповідачу за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5800107555794. Однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих поясненнях, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.
Відповідач не з'явився в судове засідання, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5800107555794. (а. с. 33).
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до ч. 8 та 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали, письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.
Приватне підприємство «Приватне будівельне підприємство «Старко» (59410, Чернівецька область, Заставнівський район, смт. Кострижівка, вул. Гагаріна, 30, код ЄДРПОУ 35039780) зареєстроване як юридична особа 10.04.2007 року та взяте на облік, як платник податків 11.04.2007 року. (а. с. 11-12).
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.07.2015 року по справі № 824/1624/15-а за позовом Кіцманської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області до Приватного підприємства «Приватне будівельне підприємство «Старко» стягнуто з рахунків у банках які обслуговують Приватне підприємство «Приватне будівельне підприємство «Старко» заборгованість на суму 6547,06 грн. (а. с. 20)
Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком заборгованості ПП «Приватне будівельне підприємство «Старко» станом на 31.10.2018 року. (а.с. 10).
Як видно з матеріалів справи, 03.08.2016 року позивачем прийнято рішення № 10 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) відповідача, а у разі якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому (а. с. 21).
На підставі вказаного рішення, 03.08.2016 року позивачем описано майно відповідача, а саме: транспортний засіб марки ГАЗ 5201, 1986 р.в. н/з НОМЕР_1 про що складено акт опису майна № 11, який направлено засобами поштового зв'язку відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5930001652635. (а. с. 21-22).
Згідно акту опису майна боржника від 03.08.2016 року вбачається, що у відповідача перебуває майно у податковій заставі, про що свідчить також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень від 01.11.2018 року № 57392704.
У зв'язку з сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" № 9-25 від 13.01.2015 року, яка отримана посадовою особою відповідача, однак у добровільному порядку заборгованість не сплатив (а. с. 18).
З метою виконання судового рішення у справі 824/1624/15-а, позивачем направлено інкасові доручення від 12.05.2017 року № 133 на суму 6507,06 грн., № 134 на суму 6507,06 грн., до АТ Ощадбанк (а. с. 23 зворотній бік).
Згідно інформації філії - Чернівецького обласного управління АТ Ощадбанк від 30.05.2017 року № 46-11/3163, інкасове доручення № 134 від 12.05.2017 року по рахунку №260085001395 на суму 6507,06 грн., повернуто без виконання, оскільки рахунок закрито в зв'язку з реорганізацією баку, по інкасовому дорученню № 133 від 12.05.2017 року по рахунку № 26008301178501 перераховано кошти в межах залишку суми 42,86 грн. станом на 29.05.2017 року. (а. с. 23).
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до 14.1.175 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 31.1 ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У відповідності до п. 87. 1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Положенням п.89.1 ст. 89 ПК України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Відповідно до п.89.2 зазначеної статті Кодексу право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Пунктом 89.3 ст. 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Таким чином, на переконання суду, основними умовами для звернення до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.
Згідно абзацу 2 п.95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.
Суд встановлено, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.07.2015 року по справі № 824/1624/15-а за позовом Кіцманської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області до Приватного підприємства «Приватне будівельне підприємство «Старко» стягнуто з рахунків у банках які обслуговують Приватне підприємство «Приватне будівельне підприємство «Старко» заборгованість на суму 6547,06 грн.
З метою виконання судового рішення у справі 824/1624/15-а, позивачем направлено інкасові доручення від 12.05.2017 року № 133 на суму 6507,06 грн., № 134 на суму 6507,06 грн., до АТ Ощадбанк .
Тобто, позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецької області до Приватного підприємства «Приватне будівельне підприємство «Старко» про надання дозволу на погашення податкового боргу підлягають задоволенню повністю, а саме необхідно надати Головному управлінню державної фіскальної служби у Чернівецької області дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі з Приватного підприємства «Приватне будівельне підприємство «Старко» (Чернівецька область, Заставнівський район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, буд. 30, код ЄДРПОУ 35039780) на загальну суму податкового боргу - 3940,52 грн.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі з Приватного підприємства «Приватне будівельне підприємство «Старко» (Чернівецька область, Заставнівський район, с. Кострижівка, вул. Гагаріна, буд. 30, код ЄДРПОУ 35039780) на загальну суму податкового боргу - 3940,52 грн.
Ст. 255 КАС України передбачено порядок набрання рішенням законної сили.
Ст. ст. 293, 295 КАС України передбачено порядок оскарження рішення суду.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: - Головне управління ДФС у Чернівецької області (58013, м. Чернівці, вулиця Героїв Майдану, 200-а, код ЄДРПОУ 39392513).
Відповідач: - Приватне підприємства «Приватне будівельне підприємство «Старко» (59410, Чернівецька область, Заставнівський район, смт. Кострижівка, вул. Гагаріна, 30, код ЄДРПОУ 35039780).
Суддя П.Д. Дембіцький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2018 |
Оприлюднено | 30.12.2018 |
Номер документу | 78898431 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Дембіцький Павло Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні