Рішення

від 27.12.2018 по справі 608/2372/18

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" грудня 2018 р. Справа № 608/2372/18

Номер провадження2/608/977/2018

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Квятковської Л. Й.

з участю секретаря Маришевої Г.М.,

представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації ОСОБА_4,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чортківської районної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Центру надання адміністративних послуг Чортківської районної державної адміністрації про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку (пай) та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Центру надання адміністративних послуг Чортківської районної державної адміністрації про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку (пай) та скасування державної реєстрації. В позовній заяві вказується, що ОСОБА_1, у відповідності з договором дарування, посвідченим 23.02.2000 року приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим за №631, прийняла в дар від ОСОБА_6 право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві Сосулівське села Сосулівка Чортківського району Тернопільської області у землі розміром 0,74 в умовних кадастрових гектарах без визначення частки в натурі. Це право на земельну частку (пай) належало дарувальниці ОСОБА_6 згідно рішення №1 Чортківської районної державної адміністрації від 05.01.1998 року на підставі сертифіката серія ТР № 0343699 на право на земельну частку (пай) від 08.01.1998 року. Згаданий правочин позивачка не зареєструвала в Чортківській районній державній адміністрації через правову необізнаність. Позивачка в липні 2018 року звернулася до Центру надання адміністративних послуг Чортківської районної державної адміністрації (далі - Третя особа) для вчинення дії з реєстрації земельної ділянки, подавши необхідні документи. Однак, орган реєстрації роз'яснив усно, що таку дію вчинити неможливо, оскільки є виданим державний акт серія ЯД № 204549 на право власності на земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сосулівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125587500:01:001:0111 на ім'я ОСОБА_6, відтак роз'яснив порядок вирішення спірного питання у судовому порядку.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримує, просить поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист цивільного права на земельну частку (пай); визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 204549 від 10 жовтня 2007 року, виданий на підставі розпорядження голови Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області від 18 травня 1997 року №324 на ім'я ОСОБА_6, на земельну ділянку площею 0,99 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Сосулівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125587500:01:001:0111, та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010765405817. У випадку визнання позову відповідачем просить повернути 50 відсотків судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації ОСОБА_4 позов визнає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Центру надання адімінстративних послуг Чортківської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання за їх відсутності, не заперечує проти позову.

Вислухавши представника позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно паспорта громадянина України серія МС № 363012, виданого 29.09.1998 року Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області, документ належить ОСОБА_1, 05.11.1937 р. н., село Сосулівка Чортківський район Тернопільська область.

Згідно договору дарування від 23.02.2000 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, позивачка набула право власності на земельну ділянку у відповідності до сертифіката на земельну частку (пай) серія ТР № 0343699 від 08.01.1998 року, але не вчинила дії з реєстрації цього договору в місцевому органі виконавчої влади.

Позивачці унеможливлено здійснити державну реєстрацію набутого права власності спірної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки є виданим державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 204549 на підставі розпорядження голови Чортківської РДА від 18.05.2007 року №324 на ім'я ОСОБА_6, що стало відомо у зв'язку з її смертю (09.06.2018 р.).

Як вбачається з листа відділу у Чортківському районі ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області за №251/1115-18 від 29.08.2018 року (надалі - Відділ), ОСОБА_6 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сосулівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області та присвоєно кадастровий номер 6125587500:01:001:0111.

Як випливає з копії державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 204549 від 05.10.2007 року на підставі розпорядження голови Чортківської РДА від 18.05.2007 № 324 ОСОБА_6 була власником земельної ділянки площею 0,99 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Сосулівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010765405817.

Дарувальниця ОСОБА_6 померла 09.06.2018 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серія І-ИД № 246405, виданим повторно 07.11.2018 р. Чортківським міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Тернопільській області, актовий запис № 10. Проте, ця обставина не може впливати на захист прав та законних інтересів позивачки, до якої у визначеному законом порядку перейшло право на спірну земельну ділянку (пай).

Відповідно до п. 3 Указу Президента України від 10.11.1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва встановлено, що право на земельну частку(пай) може бути об'єктом купівлі -продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягають державній реєстрації. Згідно ст. 328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України (2001) право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з висловленою у постанові від 04.06.2014 (№6-46цс14) правовою позицією Верховного Суду державні акти на право власності на земельні ділянки можуть визнаватися судами недійсними з метою захисту порушених прав на землю без визнання недійсним рішення органу влади, на підставі якого такий акт виданий, у випадках видання державних актів на право власності на земельні ділянки з порушенням вимог закону, всупереч рішенням чи угодам. Відповідне визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав на земельну ділянку в судовому порядку.

Правовою позицією, висловленою 01.07.2015 у справі №6-319цс15, ВС визначив підсудність справ за заявами, зокрема з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками. Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як вказані рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. У зв'язку із чим визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно з роз'ясненнями, наданими у п. 7 постанови пленуму ВСС Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ від 01.03.2013 №3, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій права на землю. Захист судом права на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст. ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу та ст.152 Земельного кодексу України, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до вказаного спори, що виникають із земельних відносин, в яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст.15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, які відповідно до закону необхідні для набуття й реалізації права на землю, про надання чи передання земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею.

Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/884/16-ц зроблено висновок, що визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку. Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 та у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-319цс15.

Так, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2824цс15 зроблено висновок, що оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку .

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частиною 3 даної статті визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей, про що зазначено в ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується, про що зазначено в ч.1 ст. 393 ЦК України.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 ЦК).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). При цьому відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Положеннями ст. 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється. Зокрема у ч. 4 цієї статті зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Про порушене право позивачка дізналася у липні 2018 року, коли звернулася до місцевого органу державної реєстрації для реєстрації речового права на земельну ділянку.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч.5 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Суд визнає поважною причину пропущення позовної давності та поновлює позивачці цей строк для звернення до суду з вимогою про захист цивільного права на земельну частку (пай).

Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд має підстави дійти висновку про законність і обґрунтованість вимоги щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 204549, виданим на підставі розпорядження голови Чортківської РДА від 18.05.1997 року, задовольнивши позов повністю шляхом визнання недійсним оспорюваного державного акта на земельну ділянку за кадастровим номером 6125587500:01:001:0111 та скасування державної реєстрації, оскільки іншого способу захисту порушеного права немає.

Згідно з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем позову в даній справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивачки і повернення ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 704,80 гривень, що становить 352 гривні 40 копійок.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 15, 16, 182, 328 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 4, 5, 43, 141, 174, 177, 184, 200, 206, 258, 264 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист цивільного права на земельну частку (пай).

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 204549 від 10 жовтня 2007 року, виданий на підставі розпорядження голови Чортківської районної державної адміністрації Тернопільської області від 18 травня 1997 року №324 на ім'я ОСОБА_6, на земельну ділянку площею 0,99 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Сосулівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6125587500:01:001:0111, та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010765405817.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37938481, що розташоване за адресою: 48500, м. Чортків, вул. С. Бандери, 20, повернути із спеціального фонду Державного бюджету України позивачці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці с. Сосулівка Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, який було сплачено на р/р 31219206019554, код ЄДРПОУ суду 02886663, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37938481, код банку отримувача (МФО) 899998, за квитанцією філії - АБ Укргазбанк про сплату №37323513 від 06 грудня 2018 року, що становить 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Рішення набрало законної сили "___"

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №608/2372/18

Суддя: Л. Й. Квятковська