Рішення

від 27.12.2018 по справі 669/1157/18

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/1157/18

Провадження № 2/669/518/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 грудня 2018 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Давидюка О.І.

з участю: секретаря судового засідання Дем'янюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ ОСОБА_2 Центр про захист прав споживача, визнання недійсними договору від 04 січня 2017 року № 7018, укладеного між ним та ТОВ ОСОБА_2 Центр , та угоди від 04 січня 2017 року № 7018 з додатками № 1 та № 2, а також стягнення сплачених ним коштів в сумі 60000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з оголошення, розміщеного в засобах масової інформації, йому стало відомо про те, що ТОВ ОСОБА_2 Центр видає кредити під низький відсоток річних та без великого пакету документів, лише на підставі паспорта та ідентифікаційного номера.

Вказує, що з метою отримання кредиту на придбання автомобіля, він 03 січня 2017 року зателефонував за вказаним в оголошенні номером телефону і після розмови йому була призначена зустріч на 04 січня 2017 року, а саме в офісі ТОВ ОСОБА_2 Центр м. Рівне, де при спілкуванні з представником компанії досягнув згоди про укладення договору позики грошових коштів в сумі 500000 грн. у розстрочку під 4 % річних.

В зв'язку з досягненням згоди про укладення договору позики грошових коштів, між ним та ТОВ ОСОБА_2 Центр в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір № 7018 від 04 січня 2017 року Про надання послуг із оформлення договору та включення клієнтів до фінансової пропозиції ОСОБА_2 Центр , за умовами якого компанія в особі директора ОСОБА_3 зобов'язалася забезпечити оформлення угоди про участь в пропозиції ОСОБА_2 Центр між компанією та клієнтом, а також надавати інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі клієнта в пропозиції ОСОБА_2 Центр .

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, оплата послуг за договором визначається у розмірі 4 % від суми позики, сплачується шляхом перерахування 100 % попередньої оплати на банківський рахунок компанії одночасно з підписанням даного договору і становить 20000 грн.

Крім того, 04 січня 2017 року між ним та відповідачем було укладено угоду № 7018 з додатками, за умовами якої ТОВ ОСОБА_2 Центр зобов'язалося надати клієнту систему послуг, спрямованих на надання позики на умовах фінансової пропозиції ТОВ ОСОБА_2 Центр .

Під час укладення договору та угоди у нього не було можливості детально ознайомитись з умовами вище зазначених документів до їх підписання, оскільки представник ТОВ ОСОБА_2 Центр постійно відволікала його різними запитаннями, не надавала достовірної інформації на його запитання, переконувала підписати договір та угоду швидше, оскільки її чекають інші клієнти, та запевнила, що з моменту підписання договору та угоди, а також сплати 4 % від суми позики грошових котів в рахунок гарантійного платежу на рахунок ТОВ ОСОБА_2 Центр йому на протязі доби буде перерахована сума позики в розмірі 500000 грн.

На виконання умов договору та угоди, 04 січня 2017 року через касу відділення АТ КБ ПРИВАТБАНК він сплатив на рахунок відповідача 20000 грн.

Зазначає, що 06 січня 2017 року він звернувся до представника ТОВ ОСОБА_2 Центр про виплату йому суми позики, де йому було запропоновано сплатити ще 40000 грн. та дано усну гарантію, що після перерахування вказаної суми коштів, на протязі доби він отримає позику, на що він погодився та перерахував на рахунок відповідача ще 40000 грн., однак до цього часу коштів у вигляді позики в розмірі 500000 грн. він так і не отримав.

Вказує, що вищевказаний договір та угода були підписані позивачем при відсутності реальної інформації про послуги, так як він вважав, що це звичайний договір позики і, відповідно, не міг здійснювати свідомий вибір будучи юридично необізнаним та введеним в оману, сподіваючись на отримання від відповідача обіцяної позики, сплачуючи добросовісно кошти на користь відповідача.

При цьому, позивач вважає, що вказаний договір та угода є недійсними, у зв'язку з відсутністю у відповідача відповідної ліцензії на надання такого роду фінансових послуг та здійсненням відповідачем нечесної підприємницької діяльності, яка полягає зокрема, у введенні в оману споживачів.

Вважає, що сплачені ним кошти мають бути стягнені з відповідача та повернуті, внаслідок нікчемності, передбаченої законом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, однак від представника надійшла заява, в якій вона вимоги, викладені в позовній заяві, підтримала повністю, просила розгляд справи проводити у їхній відсутності, не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку. Відповідач ТОВ ОСОБА_2 Центр про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник в судове засідання не з'явився. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 04 січня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ ОСОБА_2 Центр в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір № 7018 Про надання послуг із оформлення договору та включення клієнтів до фінансової пропозиції ОСОБА_2 Центр , за умовами якого компанія в особі директора ОСОБА_3 зобов'язалася забезпечити оформлення угоди про участь в пропозиції ОСОБА_2 Центр між компанією та клієнтом, а також надавати інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі клієнта в пропозиції ОСОБА_2 Центр .

Даний спірний договір був укладений у простій письмовій формі. Крім того, 04 січня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 7018 з додатками, за умовами якої ТОВ ОСОБА_2 Центр зобов'язалося надати клієнту систему послуг, спрямованих на надання позики на умовах фінансової пропозиції ТОВ ОСОБА_2 Центр .

На виконання умов договору, відповідно до квитанції № 0.0.681182137.1 від 04 січня 2017 року, квитанцій № 0.0.682215126.1 та № 0.0.682059367.1 від 06 січня 2017 року, позивач ОСОБА_1 сплатив на користь відповідача ТОВ ОСОБА_2 Центр кошти в загальній сумі 60000 гривень.

Суд приходить до висновку, що договори, укладені між позивачем та відповідачем передбачали не отримання позивачем кредиту, а участь у програмі, в якій за рахунок коштів групи клієнтів здійснювалась передача одному з учасників групи права на придбання товару (отримання кредиту). Таким чином, реалізація права учасника системи фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників системи, з якими, зокрема, позивач безпосередньо у будь-які правовідносини не вступав і між ними ніяких прав і обов'язків не виникало.

Таке може свідчити про порушення з боку відповідача принципу добросовісності та існування дисбалансу договірних прав і обов'язків на шкоду позивача, введення його в оману, наявність ознак пірамідальної схеми і нечесної підприємницької практики. Як вбачається з ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність ), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. Вивчивши зміст оспорюваного договору та умов програми ОСОБА_2 Центр (додаток № 2 до договору № 7018 від 04 січня 2017 року), суд приходить до висновку, що послуга, яку за умовами договору передбачено надати позивачу за своєю суттю є фінансовою послугою у виді адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах згідно п. 11-1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , оскільки послуги, які є предметом договорів, здійснюються шляхом створення адміністратором груп учасників та формування фонду групи для придбання на користь та за рахунок учасників бажаних товарів та/або отримання відповідної суми у позику, із проведенням розподілу права на отримання товару чи позики відповідно до визначеної процедури.

Така діяльність підпадає під визначення п. 1.2 Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, яка затверджена розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09 жовтня 2012 року за № 1676, згідно якого адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи. Згідно п. 11-1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою.

У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 34 вказаного Закону, діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Договором № 7018 від 04 січня 2017 року та Угодою з додатками передбачено залучення коштів фізичної особи.

Отже, для здійснення відповідачем діяльності, що стала предметом вказаних договорів, необхідно мати ліцензію.

Доказів, які б підтверджували те, що відповідач має статус фінансової установи та ліцензію на надання фінансових послуг, відповідачем суду не надано та в судове засідання не представлено.

Згідно ст. 21 Закону України Про захист споживачів , крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Відтак, відповідач здійснює нечесну підприємницьку діяльність, яка ввела позивача в оману, оскільки фонд учасників з надання безвідсоткової позики формується виключно за рахунок внесків інших клієнтів фонду учасників, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду учасників між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. п. 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину. Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що положення договору № 7018 від 04 січня 2017 року Про надання послуг із оформлення договору та включення клієнтів до фінансової пропозиції ОСОБА_2 Центр обмежують права ОСОБА_1 як споживача, передбачені Законом України Про захист прав споживачів , порушують вимоги чинного законодавства, а тому є законні підстави відповідно до вимог ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України та ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів визнати договір та угоду з додатками недійсними в цілому з моменту їх укладення - 04 січня 2017 року.

В той же час, оскільки за змістом ст. 216 ЦК України недійсний (нікчемний) правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, то суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача та стягнути з ТОВ ОСОБА_2 Центр на його користь сплачені ним кошти в сумі 60000 грн.

Враховуючи, що на підставі ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів позивач звільнений від сплати судового збору, а тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 216, 227, 626, 628 ЦК України, Законом України Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг , Законом України Про захист прав споживачів , ст. ст. 12, 81, 133, 141, 263-265, 274, 281, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ОСОБА_2 Центр договір про надання послуг із оформлення договорів та включення клієнтів до фінансової пропозиції ОСОБА_2 Центр від 04 січня 2017 року № 7018 та угоду № 7018 з додатками № 1 та № 2 - недійсними.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр (код ЄДРПОУ 40835143, місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 12) на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 60000 /шістдесят тисяч/ гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 Центр в дохід держави судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо рішення було складено без участі особи, яка його оскаржує, вона має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення їй повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О. І. Давидюк