Рішення

від 11.12.2018 по справі 703/3396/17

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3396/17

2/703/415/18 .

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 липня 2010 року померла - ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,5408 га, яка розташована в с. Березняки по вул. Яблунева (Кірова) Смілянського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства та грошові вклади на рахунку № 0570004991551-67 у філії № 3276/04. Спадщину після смерті ОСОБА_3 він прийняв та рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2017 року на частину спадкового майна визнано за ним право власності. Оформити право власності на частину спадкового майна він не має можливості, оскільки позовні вимоги в частині визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно не вирішено, а тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату судового засідання. Ця обставина підтверджується матеріалами поштової кореспонденції та оголошеннями на офіційному веб сайті суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

29 липня 2010 року померла -ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-СР № 146574, яке видане Березняківською сільської радою Смілянського району Черкаської області (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія І-СР № 132695 виданого повторно виконавчим комітетом Березняківської сільської ради ОСОБА_5 уклала шлюб із ОСОБА_1 та змінила прізвище на Діденко (а.с. 20).

Із довідки виконавчого комітету Березняківської сільської ради Смілянського району Черкаської області № 897 від 06 вересня 2016 року вбачається, що ОСОБА_3 до дня смерті 29 липня 2010 року була зареєстрована і проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_1 (а.с.19).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 січня 2017 року за ОСОБА_1 визнано право власності на будинковолодіння № 1 по вул. Кірова в с. Березняки Смілянського району Черкаської області (а.с. 4).

Згідно ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 квітня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у винесенні додаткового рішення про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,5408 га по вул. Кірова, 1 в с. Березняки Смілянського району Черкаської області.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 641021 виданого Березняківською сільською радою Смілянського району Черкаської області 13 серпня 2007 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,5408 га, яка розташована в с. Березняки по вул. Кірова, 1, Смілянського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11).

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 жовтня 2016 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 (а.с. 18).

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1270 ЦК України визначено для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 2 ст. 120 ЗК України, визначено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 415 ЦК України, особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до листа Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з врахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

З матеріалів справи вбачається належність на праві приватної власності земельної ділянки ОСОБА_3

Однак, з врахуванням не вирішених позовних вимог в частині визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на неї, відтак його звернення до суду з даним позовом є обґрунтованим та правомірним.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 200, 243, 247, 259, 263-265, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, ст.ст. 15, 16, 181, 182, 334, 392, 415, 1216, 1217, 1218, 1228, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. 125 ЗК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,5408 га, яка розташована в с. Березняки по вул. Кірова, 1, Смілянського району, Черкаської області, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7123781000:01:001:0120 та кадастровий номер 7123781000:01:001:0119, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 641021 виданого Березняківською сільською радою Смілянського району Черкаської області 13 серпня 2007 року, після смерті ОСОБА_3, яка померла 29 липня 2010 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони по справі :

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та житель ІНФОРМАЦІЯ_3 (Кірова), 1, Смілянського району, Черкаської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2: ІНФОРМАЦІЯ_4, вул. Яблунева (Кірова), 1, с. Березняки, Смілянського району Черкаської області.

Головуючий О.П.Опалинська