Вирок

від 22.12.2018 по справі 727/13269/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/13269/18

Провадження № 1-кп/727/478/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:

Судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участю сторони обвинувачення:

- прокурора ОСОБА_3

- потерпілого ОСОБА_4

за участю сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці справу за кримінальним провадженнями №12018260040002455 від 19.10.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,українця,уродженця м.Чернівці,проживаючого заадресою АДРЕСА_1 ,неодруженого,з незакінченою середньоюосвітою,раніше неодноразовосудимого,останні судимостіза вирокомвід 16.09.2015р. Шевченківського районногосуду м.Чернівці зач.2ст.185,75,76,КК Українизасуджено допокарання увиді обмеженняволі настрок 1рік;На основіст.75КК Українивід відбуванняпокарання звільнитиз випробувальнимстроком 1рік.-вироком від16.12.2016р. Шевченківського районного суду м. Чернівці за ч. 2 ст. 185, 71, КК України засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, 6 місяців (звільнений 16.02.2018 по відбуттю покарання), - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,,- В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 18 жовтня 2018 року, близько 14.42 годин, перебуваючи за адресою м. Чернівці, вул. Черняховського, 6Б, на території приватного підприємства «Елма» (код ЄДРПОУ 31979501), переслідуючи корисливу мету, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, діючи умисно, таємно, протиправно, повторно, шляхом вільного доступу з автомобіля, який знаходився на території вищезазначеного приватного підприємства, викрав дві акумуляторні батареї загальною вартістю 3583.26 грн. Після вчинення крадіжки, з місця вчинення злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив потерпілій юридичній особі ПП «Елма» матеріальну шкоду на вказану суму.

В підготовчому судовому засіданні, між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідно заявлено клопотання про затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, укладеної 22.12.2018 року.

При розгляді вищенаведеної угоди, в порядку вимог ст. 474 КПК України, встановлено, що угода між потерпілою стороною і обвинуваченим 22.12. 2018 року, укладена на підставі ст. ст. 468, 469, 471 КПК України на умовах того, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин наведених вище; розкаявся у скоєному кримінальному правопорушенні; шкоду завдану злочином в повному обсязі потерпілому відшкодував.

Сторони угоди погодились з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України та узгодили до призначення покарання останньому у виді арешту строком на шість місяців.

На момент підписання 22.12..2018 р. угоди про примирення потерпілий та обвинувачений розуміли наслідки укладення такої угоди, згідно ст.473 КПК України, підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.3 п.2) КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 п.2) КПК України), про що їм було роз`яснено і в засіданні та підтверджено сторонами угоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.1 КПК України, а потерпілий ОСОБА_4 погодився із тим, що буде позбавлений права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за вказане вище кримінальне правопорушення (крім випадку невиконання обвинуваченим умов угоди) і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

В засіданні також було установлено, що обвинувачений розуміє, що у разі невиконання ним угоди від 22.12.2018 року про примирення (ст.476 КПК України) потерпілий має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду із клопотанням про скасування вироку і вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання ним угоди від 22.12.2018 року є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 1 КК України.

В засіданні потерпілий і обвинувачений підтвердили факт примирення між собою, просять затвердити укладену 22.12.2018р. між ними угоду та призначити погоджене покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ст. 185 ч.2 КК України у виді арешту строком на шість місяців.

Сторона обвинувачення прокурор ОСОБА_3 в засіданні не заперечувала проти кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст. 185 ч. 2 КК України та узгодженої сторонами угоди наведеної вище міри покарання, питання по затвердженню угоди заперечуючи, віднесла на розсуд суду, мотивуючи доводи тим, що обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Судом крім наведеного також з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє своє право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з`ясовано у потерпілої, що вона розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, за пред`явленим йому обвинуваченням - ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, визнав обставини пред`явленого йому обвинувачення, розкаявся у вчиненому; збитки завдані злочином повністю потерпілій відшкодував, претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого з боку потерпілого не має, що відповідно було підтверджено в засіданні.

Судом встановлено, що укладення 22.12.2018 року угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що фактично сторонами угоди було підтверджено і в судовому засіданні. Також, встановлено, що угода про примирення між потерпілим і обвинуваченим від 22.12. 2018 року відповідає вимогам закону та змісту, в рамках ст. 471 КПК України. Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення суд вірно кваліфікує за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно і вважає, що вона не підлягає іншій кваліфікації, у тому числі за більш тяжке кримінальне правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про примирення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, досліджені матеріали кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого, а саме що обвинувачений раніше не судимий, відшкодував шкоду потерпілій, відсутність претензій матеріальної морального характеру з боку ОСОБА_4 , на обліках в психіатричній лікарні не перебуває, перебуває на обліку в наркологічному диспансері, активно сприяв органу як досудового розслідування так і під судового розгляду справи в розкритті кримінального правопорушення, працює по найму, має постійне зареєстроване місце проживання за яким задовільно характеризується, раніше притягався до кримінальної відповідальності за умисні корисливі злочини, потерпілому відшкодував завдану шкоду про що свідчать наявні а матеріалах провадження розписки.

Крім наведеного, враховуються умови угоди про примирення, укладеної 22.12.2018 року між потерпілим та обвинуваченим, узгоджену сторонами угоди міру покарання.

Обставинами, в силу вимог ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне визнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні та відшкодування потерпілій завданої злочином матеріальної шкоди.

Обставин, що згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

На підставі узгодженої 22.12.2018 року сторонами угоди, міри покарання суд вважає, що слід призначити ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його особи узгодженої сторонами угоди міри покарання, яке буде для обвинуваченого необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Отже, призначення покарання обвинуваченому буде відповідати принципу необхідності і достатності для його виправлення, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, якою визначено, що «…кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, відповідно закону, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення...».

Відповідно достатті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Речові докази підлягаю вирішенню в порядку вимог ст.. 100 КПК України; процесуальні витрати на залучення експерта по справі відсутні. Заходи кримінального забезпечення до обвинуваченого не застосувалися. Суд вважає, що відсутні підстави і ризики до застосування до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 міри запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 318, 337, 345, 350 468, 471, 473- 476 КПК України, суд УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 22.12..2018 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим за ст. 185 ч.2 КК України - ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому за даною нормою закону покарання у арешту строком на шість місяців.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого ОСОБА_5 . До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу до засудженого ОСОБА_5 не застосовувати.

Речовий доказ СД диск з записами на яких зображено момент вчинення злочину - залишити в матеріалах кримінального провадження (а.с. 26 м.к.п)

На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, зокрема: засудженим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення їм наслідків укладення угоди; потерпілим з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 цього Кодексу; стороною обвинувачення - прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя ОСОБА_1