Провадження №1-кс/760/16580/18
Справа 760/32897/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18грудня 2018року слідчийсуддя Солом`янськогорайонного судуміста Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого з особливо важливих справ відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018110000000047 від 10.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 10.08.2018 року Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018110000000047.
Як зазначав у клопотанні слідчий, що в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що службові особи ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» (код ЄДРПОУ 05416886), шляхом проведення в період за жовтень-грудень 2014 року та січень, листопад, грудень 2015 року господарських операцій, із підприємствами, що мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Шкас Інвест» (код ЄДРПОУ 39432718), ТОВ «Фабенс» (код ЄДРПОУ 39285132), ТОВ «Інформер Торг» (код ЄДРПОУ 39072313), ТОВ «БФ «Нова» (код ЄДРПОУ 38994620), ТОВ «Аверс Компані ЛТД» (код ЄДРПОУ 39391656), ТОВ «Яніга Клаб» (код ЄДРПОУ 39611199), ТОВ «Рідмар» (стара назва ТОВ «Ісіда Груп», код ЄДРПОУ 39520175), ухилились від сплати податку на додану вартість, шляхом незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та перерахування коштів на розрахункові рахунки вищевказаних підприємств за товари і послуги, реальність проведення яких не підтверджено відповідно до акту перевірки проведеної ГУ ДФС у Київській області, 26 червня 2017 року №430/10-36-14-01/05416886.
Крім того, слідчий зазначав, що у слідства є достатні підстави вважати, що документальне оформлення проведених фінансово-господарських операцій між ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» та підприємствами, які мають ознаки фіктивності, а також відображення проведення таких операцій в податковій звідності здійснювалось без наміру фактичного проведення господарських операцій, з метою безпідставного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та ненадходження до бюджету коштів у сумі 3573579,00 грн.
Слідчий зазначав, що на підставі вищевказаного акту перевірки, були прийняті та вступили в силу податкові повідомлення-рішення №0028941410 та №002891410 від 01.08.2018 року, відповідно до чого доведено наявність податкового боргу на вищевказану суму, який не було відшкодовано.
Як зазначив слідчий, що згідно аналізу автоматизованої інформаційної системи ДФС України «Податковий Блок» встановлено, що у Державній казначейській службі України (МФО 899998) підприємством ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41»відкрито рахунок №37513000004982 для електронного адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних в ЄРПН у тому числі по взаємовідносинам з вищезазначеними підприємствами-контрагентами.
Слідчий вказує, що 23.11.2018 року за результатами проведеного огляду відомостей АІС «Податковий блок» встановлено залишок лімітів з податку на додану вартість ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41»станом на дату проведення огляду у розмірі 3034368,52 грн.
Слідчий вказав, щост.190 Цивільного кодексу України, визначає, що майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (фізичної особи,юридичної особи,держави,територіальної громади,Українського народу). Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.
Таким чином, право підприємства на користування лімітом ПДВ, а саме зменшення своїх податкових зобов`язань, є майновим правом юридичної особи.
Разом з тим встановлено, що діяння службових осіб ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, через що є підстави вважати, що майно - набуте протиправним шляхом, а тому є доказом вини.
Відповідно, проведеним оглядом автоматизованих інформаційних систем ДФС України, встановлено, що в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» (код ЄДРПОУ 05416886), знаходяться суми ПДВ, на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.Ліміти сум ПДВ, що знаходяться на рахункахДержавної казначейської служби України (МФО 899998) в сумі 3034368,52грн. визнано речовим доказом по кримінальному провадженню
Відповідно, проведеним оглядом автоматизованих інформаційних систем ДФС України, встановлено, що в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» (код ЄДРПОУ 05416886), знаходяться суми ПДВ, на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.Ліміти сум ПДВ, що знаходяться на рахункахДержавної казначейської служби України (МФО 899998) в сумі 3034368,52грн. визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.
Також, встановлено, що незаконно сформований податковий кредит з ПДВ після його надходження на рахунки електронного адміністрування ПДВ, сформовані в системі електронного адміністрування ПДВ планувалось невідкладно використовувати для реєстрації у ЄРПН податкових накладних в адресу інших суб`єктів господарської діяльності з метою ухилення від сплати податків.
Статтею 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) регламентовано порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.
Зокрема,згідно статті200-1.1система електронногоадміністрування податкуна доданувартість забезпечуєавтоматичний облікв розрізіплатників податку: сумиподатку,що містятьсяу складенихта отриманихподаткових накладнихта розрахункахкоригування,зареєстрованих вЄдиному реєстріподаткових накладних; сумиподатку,сплачені платникамипри ввезеннітовару намитну територіюУкраїни; сумипоповнення тазалишку коштівна рахункахв системіелектронного адмініструванняподатку надодану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначав слідчий, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 200-1.2. платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Також, вказав, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом 2 п.87.1 ст.87 цього Кодексу.
Окрім цього, в клопотанні зазначав, що для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
Також, слідчий вказав, що якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.
Згідно ст. 200-1.7. Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 200-1.8. Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Слідчий зазначав, що є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41», на які платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності та може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що надасть змогу останнім, ухилитись від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку у особливо великих розмірах, і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.
Також слідчий зазначав, що залишок лімітів з податку на додану вартість ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» на рахунку № НОМЕР_1 , станом на дату проведення огляду у розмірі 3034368,52 грн., який знаходиться в Державній казначейській службі України, визнані речовими доказами, про що 23.11.2018 року винесено відповідну постанову.
В судове засідання слідчий не з`явився, натомість через канцелярію суду подав заяву в якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримував з наведених у ньому підстав.
Згідно із ч. 2 ст.172КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши надані матеріали клопотання та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено що СУФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018110000000047 від 10.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Слідчий в клопотанні зазначав, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 10 ст. 170 КПК України накладення арешту на майно, а саме на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» , та заборона відчужувати зазначені суми необхідне з метоюзабезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації;відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.
Речовим доказом в розумінні ст.98КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст.59Закону України«Про банкита банківськудіяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться в банку на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту.
Враховуючи те, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна) з забороною розпоряджатися ним може привести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.205, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.209 КК України, а тому з метою досягнення дієвості вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищевказане майно, до прийняття процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги те, що з метою запобігання протиправним діям з використанням сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), припинення злочинної діяльності, в подальшому відшкодування спричинених збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів та конфіскації майна, а також збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ).
Керуючись ст. ст. 131, 159-162, 167, 170-173, 309 КПК України, ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), по ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» (код ЄДРПОУ 05416886), на які вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме на залишок лімітів з податку на додану вартість ПАТ «Шляхово-будівельне управління №41» на рахунку № НОМЕР_1 , станом на дату проведення огляду розмір якого становить3034368,52 грн, якийзнаходиться в Державній казначейській службі України (МФО 899998), із забороною відчуження, розпорядження та користування майном.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2023 |
Номер документу | 78917389 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Сенін В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні