Постанова

від 26.12.2018 по справі 194/979/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3128/18 Справа № 194/979/17 Суддя у 1-й інстанції - Солодовник І.С. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВЛД» , Тернівської міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, треті особи - публічне акціонерне товариство «Банк «Надра» , колективне підприємство «Тернівське бюро технічної інвентаризації» , державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-комерційна фірма «Меблі» , про визнання незаконним рішення ради та недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з другим уточненим позовом до ОСОБА_2, ТОВ «ЛВЛД» , Тернівської міської ради Дніпропетровської області, виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області, треті особи - ПАТ «Банк «Надра» , КП «Тернівське бюро технічної інвентаризації» , державний нотаріус Тернівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, ТОВ торгівельно-комерційна фірма «Меблі» , про визнання незаконним рішення ради та недійсним свідоцтва про право власності на нерхоме майно .

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно повернув його заяву як неподану, оскільки у позивача не має обов'язку змінювати відповідачів на вимогу суду; копії всіх документів, долучених до останньої редакції позовної заяви, вручені особисто сторонам; в другій уточненій позовній заяві вказано, що у позивача наявні матеріали письмових доказів.

Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику у відповідності до вимог ч.2 ст.369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Повертаючи другу уточнену позовну заяву ОСОБА_1 як неподану суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у встановлений законом строк.

Проте з такими висновками суду у повній мірі погодитися не можна, зважаючи на наступне.

Так, за положеннями ст.ст.55,124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України - якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу , сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як передбачено ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Белле проти Франції Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Реалізація основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенства права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того, щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року другу уточнену позовну заяву залишено без руху для приведення її у відповідність до вимог ст.175 ЦПК України, а саме: позовна заява не містить вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів; до позовної заяви не додано її копії та копії всіх документів відповідно до кількості учасників справи (а.с.87).

Також матеріалами справи підтверджується, що 05 липня 2018 року копія ухвали була отримана позивачем (а.с.89).

Залишаючи другу уточнену позовну заяву без руху та повертаючи позовну заяву як неподану суд першої інстанції не врахував наступного.

Пунктом 8 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів.

Як роз'яснено у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Оскільки згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд, в свою чергу, покладено обов'язок повного та всебічного розгляду виниклих спорів, що можливо лише під час розгляду справи по суті, висновок суду першої інстанції про залишення без руху та повернення позовної заяви з підстав не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів є безпідставним.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України, згідно вимог якої у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити серед іншого повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що звертаючись з другою уточненою позовною заявою позивач зазначив чим на його думку порушено його права ОСОБА_2 та ТОВ «ЛВЛД» , питання про те чи є вказані відповідачі належними повинно вирішуватись при розгляді справи, а не під час вирішення питання про прийняття уточненої позовної заяви.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.379 ЦПК України є підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,374,379,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2018 року скасувати і справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до ЦПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2018 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

ОСОБА_4