Постанова

від 27.12.2018 по справі 640/20983/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року

м.Харків

справа № 640/20983/18

провадження № 22-ц/818/2024/18

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах:

Головуючого : Колтунової А.І.,

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.

за участю: секретаря - Семикрас О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ ОТП Банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, ТОВ ОТП Факторинг України про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2018 року, постановлену суддею Золотарьовою Л.І. в залі суду в м.Харкові,-

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до акціонерного товариства ОТП Банк (далі АТ ОТП Банк ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, ТОВ ОТП Факторинг України про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ ОТП Банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, ТОВ ОТП Факторинг України про визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки - направлено за підсудністю Солом'янському районному суду м.Києва для розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Вказує, що підставою позову є порушення (невиконання) відповідачем під час укладання кредитного договору вимог ст.ст. 11, 18, 19, 22 ЗУ Про захист прав споживачів . А саме, під час укладення кредитного договору банк приховав від споживача (позичальника) повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту чим фактично ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному договором. Таким чином, в даному випадку застосовуються правила підсудності за вибором позивача, передбачені ст. 28 ЦПК України, а не підсудність за правилами ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про направлення вищезазначеної справи для розгляду за підсудністю до Солом'янського районного суду м.Києва суд першої інстанції виходив із того, що предметом спору є визнання недійсними кредитного договору та договору іпотеки, і стороною основного зобов'язання та відповідачем є АТ ОТП Банк , який розташований за адресою: м.Київ, вул. Жилянська, 43, тому в силу ч.7 ст. 30 ЦПК України спір повинен розглядатися за місцезнаходженням АТ ОТП Банк .

У зв'язку з чим, суд дійшов до висновку, що дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а саме Солом'янського районного суду м.Києва.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції зазначені вимоги закону у повному обсязі виконані не були.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про судоустрій та статус суддів , ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Так, за загальним правилом ст.27 ЦПК України підсудність справ за позовами до фізичних осіб визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст.30 ЦПК України).

За правилами ч.5 ст.28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Відповідно до ч.7 ст.28 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (ст.93 ЦК України).

Статтею 95 ЦК України визначено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами та наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Зокрема, представницькі функції полягають в укладенні договорів, проведенні переговорів, демонстрації (товарів, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2007 року між ЗАТ ОТП Банк Харківської філії та ОСОБА_2 укладений кредитний договір за № CNL -700/503/2007 (а.с. 12-15).

АТ ОТП Банк знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Жилянська, 43, місцезнаходження Харківської філії: м.Харків,вул. Сумська, 56 (а.с. 12-15).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила визнати недійсним кредитний договір №СNL-700/503/2007 від 17 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ ОТП Банк .

Крім того, позивач також просила визнати недійсним договір іпотеки № PCL-СNL-700/503/2007 від 19 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ ОТП БАНК . Предметом даного договору є нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 20-22).

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За змістом роз'яснень, які містяться в пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України №3 від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК (в попередній редакції)). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За таких обставин, за місцем розташування нерухомого майна, а саме, квартири АДРЕСА_2, розгляд даної справи також відноситься до територіальної підсудності Київського районного суду м.Харкова.

Отже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, про те, що дана справа належить до територіальної підсудності іншого суду.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим на підставі пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись, ст.ст.367, 368, ч.1 ст. 369, п.6 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 379, ст.ст. 382, 383, ст. 384, ст. 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2018 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2018 року.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: Н.П. Пилипчук

ОСОБА_3