Рішення

від 27.12.2018 по справі 608/726/18

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" грудня 2018 р. Справа № 608/726/18

Номер провадження2/608/382/2018

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Квятковської Л. Й.

з участю секретаря Маришевої Г.М.,

представника позивачки ОСОБА_1- ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3-ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини. В позовній заяві вона вказала, що 22 березня 2018 року від свого брата ОСОБА_6 вона дізналась про те, що ОСОБА_7 склав на її ім'я заповіт, згідно якого ОСОБА_7 заповів їй земельні ділянки, які розташовані на території Босирівської сільської ради, а саме: земельну ділянку площею 2,23 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0052; земельну ділянку площею 0,70 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0214; земельну ділянку площею 0,5445 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0213; земельну ділянку площею 2,1909 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0050; земельну ділянку площею 0,5964 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0212; земельну ділянку площею 2,1836 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0051. Отримавши від брата заповіт та дізнавшись, що ОСОБА_7 помер, вона звернулася до нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, проте останній повідомив в усному порядку про необхідність пред'явлення свідоцтва про смерть. 31 березня 2018 року Чортківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області повторно видав їй свідоцтво про смерть ОСОБА_7 Звернувшись із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального кругу ОСОБА_5 повідомила, що позивачкою пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, одночасно проінформував, що за заявою про прийняття спадщини від імені дочки спадкодавця ОСОБА_3, заведено спадкову справу №501/2017 до майна померлого ОСОБА_7 ОСОБА_3 не надавала згоди на включення її до кола спадкоємців за заповітом, що пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 та запропонувала їй звернутись до суду про вирішення питання щодо встановлення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Для отримання спадщини вона вчасно не звернулась із заявою до нотаріуса, оскільки не знала, що на її користь ОСОБА_7 складено заповіт, а також про сам факт смерті ОСОБА_7 Про заповіт вона дізналась від брата 22 березня 2018 року, а про смерть ОСОБА_7 дізналась ще пізніше. Тому просить визначити їй, ОСОБА_1, додатковий строк тривалістю один місяць для подання до відповідного нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, що помер 17 вересня 2017 року.

Від представника відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позов про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини, в якому вказується, що в позовній заяві позивачка вказує на те, що спадщину не прийняла в межах шестимісячного строку, оскільки: 1) не знала, що на її користь ОСОБА_7 складено заповіт,про заповіт дізналася тільки 22 березня 2018 року; 2) не знала про сам факт смерті ОСОБА_7 Дані факти, якими позивачка та її представник обґрунтовують поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, не відповідають дійсності. А саме, про факт смерті ОСОБА_7 позивачка знала раніше, оскільки приватне підприємство Холдер Агро (ЄДРПОУ 37938319), керівником якого є позивачка з 20.01.2018 року приймало участь через свого представника ОСОБА_2 у розгляді справи №819/2309/17. Позивачем у вказаній справі було підприємство ПАП Довіра (ЄДРПОУ 32758892), відповідачем ОСОБА_8 реєстратор ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_7, приватне підприємство Холдер Агро , яке очолює позивач. Предмет спору скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок,кадастровий номер 6125581200:01:001:0050;6125581200:01:001:0051;6125581200:01:001:0052, які вказані в заповіті ОСОБА_7 Провадження у справі відкрито 16 січня 2018 року, пояснення ПП Холдер Агро у вказаній справі датовані 09.02.2018 року. До справи долучені документи, які свідчать про дату смерті ОСОБА_7 Рішення у вказаній справі прийнято 06.03.2018 року, тобто починаючи з 16 січня 2018 року позивачка знала про смерть ОСОБА_7 Окрім того, відповідно до судової практики, якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку. (Постанови Верховного суду України від 26 вересня 2012 року (справа №6-85цс12), від 4 листопада 2015 року (справа №6-1486цс15), від 14 вересня 2016 року (справа №6-1215цс16). Тому вважають, що у позивачки відсутні правові підстави для подання вказаного позову. Також не відповідає дійсності і інформація про те, що позивачка не знала про наявність заповіту ОСОБА_7 на її користь. Вказують, що інформацію можуть спростувати покази свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11. Таким чином, враховуючи вищезазначене, позивачка не обґрунтувала поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, так як не вказала на жодну об'єктивну, непереборну, істотну причину, яка обґрунтовує неможливість в межах строку прийняти спадщину після смерті ОСОБА_7 Позивачка свідомо, за відсутності будь-яких перешкод, не вчинила дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття, тому просить в позові відмовити.

Під час судового розгляду справи позивачка ОСОБА_3 суду пояснила, що батько ОСОБА_7 останніх два роки проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, працював в позивачки ОСОБА_1 Позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відповідь на відзив, в якому пояснює, що дійсно він, ОСОБА_2, брав участь у даній справі як представник ПП Холдер Агро згідно договору про надання правової допомоги. Контактною особою зі сторони ПП Холдер Агро у даній справі був ОСОБА_6, який до 20 січня 2018 року був директором ПП Холдер Агро , та якому він повідомляв всю інформацію та узгоджував правову позицію у даній справі. Про смерть ОСОБА_7 йому як представнику ПП Холдер Агро відомо не було. Також йому не зрозуміло, чому відповідач по справі робить висновки, що всім було відомо про смерть ОСОБА_7 та при цьому як доказ вказує на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду, проаналізувавши яке та матеріали справи за позовом ПАП Довіра до Державного реєстратора ОСОБА_9Л про скасування державної реєстрації договорів емфітевзису, зробив висновок, що ПАП Довіра , знаючи про смерть ОСОБА_7 та правонаступника його прав та обов'язків, ввів сторін та суд в оману, не зазначивши дані факти у позові, тому докази, які долучені відповідачем до відзиву на позов вказують саме на скриття факту смерті ОСОБА_7 при розгляді справи адміністративним судом. Для того, щоб скористатися своїм правом на прийняття спадщини, перш за все необхідно володіти інформацією про смерть спадкодавця, крім того, треба врахувати, що померлий ОСОБА_7 не був родичем позивача, а тому для звернення у визначений законом строк до нотаріуса ОСОБА_1 необхідно було володіти інформацією також про наявність заповіту на її користь. Договори емфітевзису земельних ділянок, укладених між ОСОБА_7 та ПП Холдер Агро , зі сторони ПП Холдер Агро були підписані директором - ОСОБА_6. До 22 березня 2018 року позивачу не було відомо про заповіт ОСОБА_7 в її користь. Наголошує, що при розгляді таких спорів судам слід дослідити, чи вчиняв державний нотаріус встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця. Вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримує, просить суд задовольнити з підстав, викладених у позові та у відповіді на відзив на позов.

Представник відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнає, суду пояснила, що в Тернопільському окружному адміністративному суді була скасована реєстрація договорів емфітевзису і ОСОБА_1 на день розгляду справи була керівником ПП Агро Холдер , позивачка була обізнана про факт смерті ОСОБА_7 та факт наявності заповіту в її користь, в судовому засіданні не знайшли підтвердження вказані в позові обставни, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свідок ОСОБА_10,секретар Босирівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, суду пояснила, що ОСОБА_7 лежав в лікарні і хотів написати заповіт, просив її приїхати. Вона приїхала в лікарню, проте він їй повідомив, що запізнилась, так як ОСОБА_1 взяла його в машину та повезла до нотаріуса для складання заповіту. За видачею свідоцтва про смерть зверталась колишня дружина померлого ОСОБА_12. Поховання здійснювала ОСОБА_13, так як вона привезла його з лікарні. Ця жінка є мамою ОСОБА_1 Як мати ОСОБА_1 знала про смерть ОСОБА_7, то ОСОБА_1 могла знати. Вона його лікувала, вони наймали йому хату. Останніх два роки проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, а потім ОСОБА_13 винаймали йому хату. Їй відомо, що коли дочка провідувала батька, то він казав, що залишить на неї заповіт.

Свідок ОСОБА_11, суду пояснила, що є медсестрою, знала ОСОБА_7 з народження, проживав в їхньому селі. Десь за два роки до смерті перейшов проживати до ОСОБА_13 і там працював. Захворів та попав в лікарню. 01 вересня 2017 року вона провідувала його і він казав, що ОСОБА_13 давала кошти на лікування. Казала, що ОСОБА_1 йому подарувала цепочку. Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_13 була на похороні. ОСОБА_7 лікувався весною та осінню 2017 року. ОСОБА_13 забрали його як наймита. Чула, що ОСОБА_13 орендували йому хату в с. Кривенькому Чортківського району Тернопільської області.

Допитана як свідок ОСОБА_1, яка є позивачкою по справі, суду пояснила, що її брат заключив з ОСОБА_7 договір емфітевзису на 200 років і нотаріус порадив скласти заповіт. 22 березня 2018 року брат дав їй заповіт та повідомив про це. Фактично брат займається керівництвом підприємства. Про смерть дізналася у вересні 2017 року. 06 лютого 2018 року було подано нею клопотання в Тернопільський окружний адміністративний суд про відкладення розгляду справи. Не знала, що ОСОБА_7 помер, тому вчасно не подала заяву про прийняття спадщини, про що брат подав клопотання в суд вона не читала. В березні 2018 року дізналась про заповіт, не знала, що є діти в померлого. З січня 2018 року оформлена керівником, брат поміг переписати паї, уклали договір та заплатили гроші.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 22 березня 2018 року зайшов на звірку до ОСОБА_6, так як в нього працював. Зайшла сестра ОСОБА_1 та він дав їй документи, а саме заповіт, який залишив ОСОБА_7 Працював три роки в ОСОБА_6.

Позивачкою ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заявляли клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_6, який, як стверджували надав заповіт ОСОБА_1. Проте вказаний свідок в судове засідання не з'явився, позивачка та її представник не наполягали на його допиті,відмовившись від його допиту, оскільки вважають, що в справі достатньо доказів для вирішення спору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про слухання справи за її відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення позивачки та її представника, вдповідачкута її представника , свідків, вивчивши та дослідивши письмові докази в справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Позивачка ОСОБА_1 народилася 25 квітня 1984 року в с. Васильків Чортківського району Тернопільської області, де і зареєстрована, про що свідчать паспортні дані. Місце її фактичного проживання - вул. Підлісна, 1 м. Чортків Тернопільської області, що стверджується актом про встановлення факту проживання від 16 квітня 2018 року.

Відповідачка ОСОБА_3 народилася 24 вересня 2000 року в село Босири Чортківського району Тернопільської області, про що 12 жовтня 2000 року Босирівською сільською радою Чортківського району Тернопільської області складено відповідний актовий запис №4 та видане свідоцтво про народження серії І-ИД №248574, в якому батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_15.

19 травня 2017 року в м. Чортків Тернопільської області ОСОБА_7 на випадок смерті зробив заповітне розпорядження, яким земельну ділянку площею 2,23 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0052; земельну ділянку площею 0,70 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0214; земельну ділянку площею 0,5445 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0213; земельну ділянку площею 2,1909 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0050; земельну ділянку площею 0,5964 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0212; земельну ділянку площею 2,1836 га, кадастровий номер якої 6125581200:01:001:0051, заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Заповіт посвідчений ОСОБА_16, приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу 19 травня 2017 року за реєстровим номером №469.

17 вересня 2017 року ОСОБА_7 помер в с. Кривеньке Чортківського району Тернопільської області, про що 19 вересня 2017 року Босирівською сільською радою Чортківського району Тернопільської області зроблено відповідний актовий запис №03 та видане свідоцтво про смерть.

Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вказаних земельних ділянок.

З позовної заяви та пояснень представника позивачки вбачається, що ОСОБА_1 пропустила встановлений ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини через незнання про наявність заповіту та незнання про смерть спадкодавця.

Згідно листа приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 № 413/02-14 від 16.04.2018 року Щодо прийняття спадщини ОСОБА_1 роз'яснено, що нею не подано у межах визначеного законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини заяви про прийняття спадщини та не представлено доказів постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, ОСОБА_3 не надала згоди на включення її до кола спадкоємців за заповітом, тому запропоновано звернутися в суд.

В цьому ж листі вказується, що згідно даних ОСОБА_5, приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу, за заявою про прийняття спадщини від імені дочки спадкодавця ОСОБА_3, 24 вересня 2000 року, заведено спадкову справу №501/2017 до майна померлого ОСОБА_7. Інших заяв у зв'язку з цією спадковою справою не надходило. До цієї спадкової справи долучено довідку Босирівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 26 вересня 2017 року за №226, згідно якої на час відкриття спадщини спадкодавець проживав та був зареєстрований один.

Як вказувалось вище, позивачка пропустила строк через необізнаність про існування заповіту.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України ).

23.08.2017 р. Верховний суд України в аспекті справи № 6-1320цс17 досліджував питання щодо поновлення строків на прийняття спадщини у зв'язку з необізнаністю (незнанням) спадкоємця про наявність заповіту.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Між тим, 14 вересня 2016 р. Верховний суд України розглядаючи справу № 755/7357/15-ц , провадження № 6-1215цс16 дійшов до висновку, суть якого полягає в наступному: …якщо спадкоємець не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні .

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Крім того, у п. 24 постанови Пленуму № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" Верховний Суд України роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зокрема, в постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року сформульований правовий висновок у справі №6-1215цс16, в якому зазначається наступне. Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви на прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийнття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статі 1272 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутнсіть інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 4 листопада 2015року (справа № 6-1486цс15).

Те, що позивачці ОСОБА_1 було відомо про існування заповіту та факт смерті ОСОБА_7 підтверджується наступним.

Приватне підприємство Холдер Агро (ЄДРПОУ 37938319), керівником якого є позивачка ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 20.01.2018 року приймало участь через свого представника ОСОБА_2 у розгляді справи №819/2309/17 Тернопільського окружного адміністративного суду за позовом приватного агропромислового підприємства Довіра с. Білобожниця, Чортківського району Тернопільської області, до Державного реєстратора відділу у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_9, треті особи, Відділ у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_7, приватне підприємство Холдер Агро про скасування рішення.

Позивачем у вказаній справі було підприємство ПАП Довіра (ЄДРПОУ 32758892), відповідачем ОСОБА_8 реєстратор ОСОБА_9, треті особи: ОСОБА_7, приватне підприємство Холдер Агро , яке очолює позивачка. Предмет спору скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, кадастровий номер 6125581200:01:001:0050; 6125581200:01:001:0051; 6125581200:01:001:0052, які вказані в заповіті ОСОБА_7 Провадження у справі відкрито 16 січня 2018 року, пояснення ПП Холдер Агро у вказаній справі датовані 09.02.2018 року. До справи долучені документи, які свідчать про дату смерті ОСОБА_7 Рішення у вказаній справі прийнято 06.03.2018 року, тобто починаючи з 16 січня 2018 року позивачка знала про смерть ОСОБА_7 Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, тобто їй було відомо про цю справу та обставини з нею пов'язані.

У матеріалах вказаної справи міститься заява, датована 09 січня 2018 року, про поновлення процесуального строку звернення до суду за захистом прав, в якій вказується, що третя особа - ОСОБА_7 за отриманням орендної плати самостійно не звертався, хоча орендна плата була нарахована ще в серпні 2017 року, з орендної плати було сплачено прибутковий податок та військовий збір. Натомість 05 жовтня 2017 року за отриманням орендної плати звернулася його дочка ОСОБА_3, яка вказала на те, що 17 вересня 2017 року помер її батько (ОСОБА_7О.), який мав орендні відносини з ПАП "Довіра і вона як його дочка бажає отримати орендну плату за свого батька за 2017 рік. При перевірці документів, які підтверджують орендні відносини між ОСОБА_7 та ПАП Довіра було виявлено, що 29 та 30 травня 2017 року, незважаючи на існування орендних відносин між ПАП Довіра та ОСОБА_7, державний реєстратор ОСОБА_9 здійснив відповідні реєстраційні дії, чим порушив прав та законні інтереси ПАП Довіра як орендаря відповідних земельних ділянок.

Відповідно до вимог ст. ст. 1 2, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 76 вищезазначеного Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 цього ж Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ст. 15 ЦК України). Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Звертаючись до суду з позовом, позивач не надала належних та допустимих доказів того, що з 17 вересня 2017 по 17 березня 2018 року їй не було відомо про смерть ОСОБА_7, а також доказів того, що неподання заяви про прийняття у вказаний період було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк, у зв'язку із чим позивачка не виконала свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень. Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Жодних доказів про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви до нотаріуса у шестимісячний строк позивачкою ОСОБА_1 не надано. Посилання позивачки на те, що вона не знала про існування заповіту в її користь та про смерть спадкодавця спростовуються, здобутими в справі доказами, а саме: показаннями свідків, які стверджували, що саме ОСОБА_1 возила ОСОБА_7 до нотаріуса для складання заповіту; документами, які містяться в справі № 819/2309/17 Тернопільського окружного адміністративного суду, де містяться відомості про смерть спадкодавця, в матеріалах вказаної справи наявне клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, датоване 06 лютого 2018 року. Позивачка ОСОБА_1 повідомила суду, що при укладенні договорів емфітевзису було рекомендовано залишити заповіт в нотаріуса, її пояснення, що про смерть спадкодавця дізналася в вересні 2017 року. З показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що заповіт, складений ОСОБА_7, знаходився в документах приватного підприємства, керівником якого була ОСОБА_1, тому їй мало бути відомо про його існування і з цих причин.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачкою ОСОБА_1 не надано докази поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, нею не доведено, що їй не було відомо про наявність заповіту в її користь, та вона не знала про смерть спадкодавця, тому в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 13, 76, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви на прийняття спадщини відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 29 грудня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л. Й. Квятковська