Постанова

від 02.07.2007 по справі б29/378-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

02.07.2007

року                                                                                  

Справа № Б29/378-06 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. (

доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміни у

складі колегії суддів на підставі розпорядження від 22.06.2007р. № 383)

при секретарі: Геворгян

Е.М.

за участю представників сторін: 

ініціюючий кредитор -Горщар

С.В., дов. № б/н від 12.06.2007р.;

скаржника -не з'явився; про час та

місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.74- поштове

повідомленняНОМЕР_1);

інші представники в судове

засідання не з'явились; про час та місце судового засідання повідомлений

належним чином;

розглянувши у відкритому судовому

засіданні          апеляційну скаргу ОСОБА_1,

м.Ясинувата Донецької області

на ухвалу господарського суду

Дніпропетровської області від 17.04.2007 року                                    

у справі № Б29/378-06                            

за заявою  товариства з обмеженою

відповідальністю “Трейлер Автопостач”, м.Київ

до українсько-словенського

товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Дніпрославтранс”,

м.Дніпропетровськ

про  визнання банкрутом  

          В судовому засіданні 25.06.2007р.

було оголошено перерву до 02.07.2007р. (ст..77 ГПК України).

          За згодою представників сторін,

присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину

постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 17.04.2007р. (суддя Полєв Д.М.) по справі №

Б29/378-06 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Трейлер

Автопостач”, м.Київ (далі -ТОВ “Трейлер Автопостач”) до

українсько-словенського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними

інвестиціями “Дніпрославтранс”, м.Дніпропетровськ (далі -ТОВ з ІІ

“Дніпрославтранс”) про визнання банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс

та звіт ліквідатора ТОВ з ІІ “Дніпрославтранс” м.Дніпропетровськ; ліквідовано

юридичну особу -ТОВ з ІІ “Дніпрославтранс” м.Дніпропетровськ припинено

провадження по справі.

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської

області мотивовано ст.ст.22, 32, п.6 ст.40, ст..52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Не погодившись з вищезазначеною

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, її оскаржує в

апеляційному порядку кредитор по справі -Довбня В.М., посилається на порушення

господарським судом норм матеріального права, зокрема, ст..52 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а

також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі господарського суду

матеріалам, обставинам справи, оскільки ліквідатором не було вжито всіх заходів

по розшуку майна боржника, а безпосередньо боржник в період ліквідації

знаходився за адресою: м.Дніпропетровськ, вул..Орловська, 21  та продовжував свою господарську діяльність,

крім цього, ліквідатор не реалізував свої повноваження щодо можливості визнання

недійсними угод боржника, укладених в період за шість місяців, які передували

порушенню провадження по справі про банкрутство.

          Ініціюючий кредитор по справі -ТОВ

“Трейлер Автопостач” м.Київ -проти задоволення апеляційної скарги у відзиві

-заперечував, посилався на відповідність оскаржуваної ухвали вимогам

законодавства, матеріалам, обставинам справи.

          Боржник по справі -ТОВ з ІІ

“Дніпрославтранс”, інші кредитори, відзиви на апеляційну скаргу не надали,

правом, передбаченим ст..96 ГПК України, не скористались, як не скористались

правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст..22 ГПК України; про час та

місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що в матеріалах

справи містяться відповідні докази (поштові повідомлення про вручення ухвали

суду апеляційної інстанції (а.с.73-77).

          Скаржника також було належним чином

повідомлено про час та місце судового засідання (поштове повідомлення від

14.06.2007р.НОМЕР_1), будь-які клопотання про відкладення розгляду справи від

скаржника не надходили, правом, передбаченим ст..22 ГПК України, скаржник не

скористався, враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути

апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні у відповідності до ст.ст.75, 99

ГПК України.

          Перевіривши законність та

обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши

матеріали справи, вислухав пояснення представника ініціюючого кредитора,

перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану

ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 21.12.2006р. було порушено провадження по

цій справі про банкрутство ТОВ з ІІ “Дніпрославтранс” м.Дніпропетровськ за

заявою ТОВ “Трейлер Автопостач” м.Київ на підставі ст..52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (а.с.1).

          При цьому ініціюючий кредитор

посилався в своїй  заяві на те, що

боржник має перед кредитором заборгованість 39 164,98 грн. та відсутній за

юридичною адресою (а.с.3).

          28.12.2006р. постановою

господарського суду Дніпропетровської області по цій справі боржник -ТОВ з ІІ

“Дніпрославтранс” м.Дніпропетровськ було визнано банкрутом, відкрито

ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, призначено ліквідатором по

справі ініціюючого кредитора ТОВ “Трейлер Автопостач” (а.с.21).

          Вищевказана ухвала господарського

суду від 21.12.2006р. та постанова господарського суду від 28.12.2006р. набрали

законної сили, постанову господарського суду від 28.12.2006р. не було оскаржено

жодною із сторін або учасником провадження по справі ні в апеляційному порядку,

ні в касаційному порядку.

          10.04.2007р. до господарського

суду Дніпропетровської області було надано звіт ліквідатора по справі

(а.с.23-51) та ліквідаційний баланс (а.с.52); ухвалою від 10.04.2007р. розгляд

звіту ліквідатора було призначено на 17.04.2007р. (а.с.53).

          17.04.2007р. ухвалою господарського

суду Дніпропетровської області, яка і є предметом апеляційного оскарження, було

затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ з ІІ “Дніпрославтранс”

(а.с.55).

          Відповідно до ч.1 ст.52 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи

боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання

боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із

законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а

також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької

діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього

боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до

боржника та строку виконання зобов'язань.

          Згідно з частинами 1, 2 ст.32 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до

господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники

виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію

об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр

вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи,

які підтверджують погашення вимог кредиторів. Якщо за результатами

ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна,

господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

          Як вбачається із матеріалів справи,

зокрема, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців (а.с.49-50) боржника було зареєстровано за адресою:

м.Дніпропетровськ, вул..Орловська, 21, також зазначену адресу боржник вказував

й при укладанні господарського договору з ТОВ “Трейлер Автопостач” (а.с.9-11).

          З витягу про реєстрацію права

власності на нерухоме майно (серії ССР № 599401, виданого 18.09.2006р.

Дніпропетровським МБТІ) вбачається, що приміщення за адресою:

м.Дніпропетровськ, вул..Орловська, 21 належить ВАТ “Черкаському

спеціалізованому автотранспортному підприємству -2301” на праві приватної

власності. Із довідки власника приміщення (від 26.06.2007р. № 321) вбачається,

що боржника ніколи не орендував та не орендує приміщення за адресою:

м.Дніпропетровськ, вул..Орловська, 21.

          Крім цього, в матеріалах справи

містяться інші докази не підтвердження знаходження за вищевказаною адресою

боржника (а.с.16-18).

          Отже, відповідно до ст..52 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” закон вимагає хоча б наявність однієї з умов, передбаченої ч.1 ст.52

Закону в якості підстави порушення провадження по справі про банкрутство за

даними ознаками.

          Як вбачається з матеріалів справи,

звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника майно та будь-які майнові

активи у останнього відсутні, що також підтверджено відповідними довідками

МБТІ, Управління ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області, інспекцією

Державного технічного нагляду, довідкою обслуговуючого банку та іншими

довідками (а.с.26-52), вимоги кредиторів, в тому числі і скаржника було визнано

в повному обсязі, але через відсутність майна та майнових активів визнані

вимоги кредиторів залишились без задоволення.

          Відповідно до ч.2 ст.4-1 ГПК України

господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження,

передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом”.

          З апеляційної скарги не вбачається,

що скаржник посилається на будь-які порушення вимог Закону саме в частині

затвердження звіту ліквідатора, а на обґрунтування доводів щодо наявності

боржника за місцем реєстрації саме станом на день порушення провадження по

справі, прийняття оскаржуваної ухвали не надано жодного доказу відповідно до

ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Також відсутні будь-які докази, підтверджуючи

факт наявності майна боржника, його реалізації в період шість місяців, який

передував порушенню провадження по справі про банкрутство, такі докази не

надавались на обґрунтування доводів апеляційної скарги, відсутні в матеріалах

справи. 

          За цих обставин правові підстави для

зміни чи скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від

17.04.2007р. відсутні.

          Враховуючи викладене, керуючись

ст.ст.99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

          Ухвалу

господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2007р. по справі № Б29/378-06

-залишити без змін; а апеляційну скаргу ОСОБА_1, м.Ясинувата Донецької

області -залишити без задоволення.

Головуючий                                                                                                    О.М.

Виноградник

Судді                                                                                                              

О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко

Дата виготовлення в повному обсязі

05.07.2007

З оригіналом згідно.

Помічник

судді                                              

О.О.Головіна