Ухвала

від 21.12.2018 по справі 761/45275/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45275/18

Провадження № 1-кс/761/30746/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

власник майна ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, а саме арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:33:045:0151, а також скасування заборони на розпорядження, відчуження та використання даної ділянки.

В обгрунтування клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року накладено арешт на ряд земельних ділянок, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:33:045:0151, із забороною відчужувати, розпоряджатись та використовувати, що розташовані за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород. Зазначає, що земельна ділянка набута нею у спосіб та в порядку, що передбачені чинним законодавством, її право власності на земельну ділянку ніким не оспорювалось, правовстановлюючі документи ніким не оскаржувались, не скасовувались та є чинними на даний час. Вказує, що земельна ділянка не є речовим доказом у кримінальному провадженні, жодного стосунку до кримінального правопорушення вона не має, підозра їй чи іншим особам не оголошувалась, в зв`язку з чим вважає арешт не правомірним, а тому просить його скасувати.

У судовому засіданні представник власника майна підтримав клопотання, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити.

Прокурор щодо заявленого клопотання заперечив, вважає таке безпідставним, вказує, що земельна ділянка виділена з порушенням вимог чинного законодавства, знаходиться в межах контрольованої зони гідроспоруд ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому не могла бути виділеною для будівництва і обслуговування житлового будинку та споруд, в зв`язку з цим просить у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши доводи представника власника майна та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, а також матеріали клопотання про арешт майна, вважаю, що наявні підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна, виходячи з наступного.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013100150000333, яке попередньо було об`єднано із кримінальними провадженнями № 22015000000000427, №22017000000000378 та № 22017000000000379, що в свою чергу перебували в провадженні Національного антикорупційного бюро України.

Постановою САП від 26.10.2018 року підслідність у кримінальному провадженні визначена за Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Київській області.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст.364 КК України, зокрема за фактом виділення земель ПАТ «Укргідроенерго» в межах контрольованої зони, що знаходяться в межах м. Вишгорода Київської області.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року (справа № 761/19527/17) накладено арешт на 24 земельних ділянки, в тому числі земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:33:045:0151, яка належить на праві власності ОСОБА_3 .

Із тексту вищевказаної ухвали вбачається, шо слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, оскільки, санкції статейКримінального кодексу України, за ознаками яких здійснюється досудове розслідування, передбачає покарання, в тому числі, за: ч. 5ст. 191 КК України- додаткове покарання у виді конфіскації майна, а санкцією ч. 2ст. 364 КК України- у виді спеціальної конфіскації, яке суд може призначити підозрюваному в даному кримінальному провадженні. Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абз.2 ч.1ст. 170 КПК України.

Окрім цього, в ухвалі наявні посилання на положення ст. 98 КПК України, однак будь-які обгрунтування та висновки щодо віднесення земельної ділянки до речового доказу в ухвалі слідчого судді відсутні, тобто арешт на земельну ділянку, як на речовий доказ, накладеним не був.

Окрему увагу слідчий суддя звертає на той факт, що в матеріалах клопотань відсутні постанови слідчого та/або прокурора про визнання земельної ділянки речовим доказом у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питаннящодо наявностічи відсутностіпідстав длязадоволення клопотання,а такожздійснюючи судовийконтроль задотриманням прав,свобод таінтересів осібу кримінальномупровадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Статтею 41Конституції Українипередбачено,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Правоприватної власностінабувається впорядку,визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що існуєобґрунтована підозращодо вчиненнякримінального правопорушеннятакого ступенятяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За приписами ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, тобто арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Підозра у кримінальному провадженні ОСОБА_3 чи іншим особам не повідомлялась.

Таким чином, накладаючи арешт на майно ОСОБА_3 , як на майно третьої особи, яка набула його у власність безоплатно, за наявності підстав вважати, що таке підлягатиме спеціальній конфіскації, необхідно встановити чи знала та/або чи повинна була знати ОСОБА_3 , що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

Натомість, ухвала слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку, а також будь-які інші матеріали не містять жодних відомостей, що ОСОБА_3 знала та/або повинна була знати, що земельна ділянка відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.

За приписами ст. 174 КПК України, підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на вказане, зважаючи на відсутність відомостей про визнання земельної ділянки речовим доказом у кримінальному провадженні, даних про те, що ОСОБА_3 знала та/або повинна була знати, що земельна ділянка відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України, а також відомостей, що право власності ОСОБА_3 будь ким оспорено у судовому порядку, чи скасування виданих їй правовстановлюючих документів на майно, накладений арешт не може вважатись обґрунтованим, відтак такий підлягає скасуванню, а клопотання відповідно задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7-9, 16, 131, 132, 170,173,174, 309,372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року (справа № 761/19527/18, провадження № 1-кс/761/12091/2017) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015000000000427, яке було об`єднане із кримінальним провадженням № 12013100150000333, в частині накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 3221810100:33:045:0151, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , а також скасувати заборону на відчуження, розпорядження та використання зазначеної земельної ділянки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1