Рішення

від 30.10.2018 по справі 761/32282/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32282/17

Провадження № 2/761/2281/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яриновській Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Фітнес Україна про стягнення суми боргу; пені; моральної шкоди; інфляційних втрат; трьох відсотків річних; збитків; стягнення на користь держави штрафу,

в с т а н о в и в:

В вересні 2017р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом (а.с. 1-3) до відповідача ТОВ Мастер Фітнес Україна , в якому просила суд:

1) стягнути з відповідача на свою користь:

- 3300,0 грн. - основного боргу;

- 8910,0 грн. - пені;

- 2000,0 грн. - моральної шкоди;

- 66,0 грн. - інфляційних втрат;

- 24,41 грн. - 3,0% річних;

- 63,0 грн. - оплати за отримання витягу з ЄДР;

- 27,96 грн. - оплати поштових послуг з відправки цінного листа;

- 15,36 грн. - оплати поштових послуг з повернення;

2) стягнути з відповідача на користь держави штраф у сумі 6600,0 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що 10 квітня 2014р. між сторонами було укладено договір про надання спортивних послуг № МФС/ПЛ/Л14 (далі по тексту - договір), відповідно до якого відповідач зобов'язувався надати комплекс фізкультурно-спортивних послуг, а позивачка зобов'язувалася сплатити за ці послуги та дотримуватися усіх умов договору. Відповідно до п. 1.2. договору клуб надавав клієнту карту, строк дії якої 12 місяців. Послуги мали надаватись за адресою: АДРЕСА_2. Вартість комплексу послуг за даним договором становила 3300,0 грн., які позивачка сплатила відповідачу.

Під час купівлі абонементу працівники відділу продажу запевнили її, що клуб з басейном відкриється ще на початку літа 2014р., що також гарантувала реклама клубу. Однак по теперішній час клуб не відкрився. Відповідно до п. 7.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до останнього дня строку дії клубної карти. Зобов'язання відповідача щодо надання їй послуг починали діяти з моменту активації клубної карти.

Згідно з п. 3.3. договору період активації клубної карти Платінум + басейн складає 2 календарних місяці з дати купівлі абонементу, тобто активація мала настати 10 червня 2014р. Клуб так і не розпочав надавати їй передбачені договором послуги, а його відкриття переносилося вже безліч разів.

Враховуючи те, що послуги визначені умовами договору їй так і не надані, а кошти, сплачені нею на виконання договору мають бути повернені на підставі ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів .

Також ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів передбачено право на стягнення пені, тому з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 14 червня 2017р. по 12 вересня 2017р. пеня в сумі 8910,0 грн., а також на підставі п. 11) ч. 1 ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів з відповідача на користь держави підлягає стягненню штраф 6600,0 грн.

Правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням, тому на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача на її користь підлягають стягненню три проценти річних та інфляційні втрати.

У зв'язку з незадовільним станом здоров'я вона потребувала та потребує послуг обумовлених договором, і вправі була на них розраховувати ще у 2014р., але такі послуги їй надані не були з вини клубу, тому їй завдано моральну шкоду, а також заподіяні збитки, які полягають у витратах поштових послуг.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 вересня 2017р. відкрито провадження по справі.

18 січня 2018р. стороною відповідача було подано відзив на позов (а.с. 20-23), в якому сторона зазначила, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, при цьому зобов'язання клубу щодо надання послуг клієнту настають з моменту активації клубної карти та діють до останнього дня строку дії клубної карти. Відповідно до п. 3.3. договору активація клубної карти проводиться в момент першого відвідування клубу. Період активації клубної карти - 2 календарних місяці від дати купівлі або з дати відкриття нового клубу. У договорі відсутня вказівка щодо дати відкриття клубу. Відповідач вважає, що як виконавець не порушив свого зобов'язання та не прострочив його виконання, оскільки наразі обставина, з якою пов'язано початок виконання зобов'язання за договором ще не настала (клуб за вказаною в договорі адресою ще не відкритий). Також зазначив, що зобов'язання клубу не є грошовими, оскільки його предметом є надання комплексу фізкультурно-спортивних послуг, а не передача/повернення коштів і на нього не поширюється дія ст. 625 ЦК України, як і безпідставними є вимоги позивачки про стягнення штрафу та моральної шкоди.

В свою чергу, 25 січня 2018р. стороною позивача було подано відповідь на відзив (а.с. 29), в якій сторона позивача, зазначала, що доводи сторони відповідача наведені нею у відзиві на позов є нікчемними, оскільки на теперішній час в Єдиному державному реєстрі судових рішень є ряд рішень по цивільним справам, по яким також відповідачем є ТОВ Мастер Фітнес Україна з аналогічних правовідносин, щодо неналежного виконання умов тотожного договору.

23 лютого 2018р. стороною відповідача було подано до суду заперечення (а.с. 31. 32), в яких сторона відповідача з посиланням на положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України зазначила, що посилання сторони позивача на рішення судів є безпідставними в силу вимог процесуального закону.

02 липня 2018р. стороною позивача після початку розгляду справи по суті, було подано до суду заяву про зміну та збільшення позовних вимог, яка ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2018р. повернута стороні позивача.

В судове засідання 30 жовтня 2018р. сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, сторона позивача клопотала про розгляд справи у відсутність, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просить суд позов задовольнити. Сторона відповідача поважності причин неявки свого представника в судове засідання не повідомила.

В судовому засіданні 25 квітня 2018р. представник позивачки заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначивши, що в досудовому порядку, відповідач не бажає вирішити спір.

Представник відповідача в судовому засіданні 25 квітня 2018р. проти позову заперечував, зазначаючи, що з боку сторони відповідача жодним чином не порушені права позивачки, просив суд в задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 10 квітня 2014р. між сторонами було укладено договір (а.с. 4).

За умовами договору (пункти 1.1., 1.2., 1.4., 2.1.) відповідач зобов'язався надати позивачці за адресою: АДРЕСА_2 комплекс фізкультурно-спортивних послуг, що відповідає категорії клубної карти Platinum + басейн , а позивачка зобов'язалася оплатити ці послуги у розмірі 3300,0 грн. та дотримуватися усіх умов цього договору.

Пунктами 3.2., 3.3. цього договору передбачено, що доступ в клуб можливий лише за наявності клубної карти, яку клієнт отримує на момент укладення договору або в період першого відвідування клубу. Активація клубної карти проводиться в момент першого відвідування клубу, а період її активації становить 2 календарні місяці від дати купівлі або з дати відкриття нового клубу.

У п. 7.1. договору, сторони обумовили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, при цьому зобов'язання клубу набувають щодо надання послуг клієнту настає з моменту активації клубної карти та діє до останнього дня строку дії клубної карти.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором виконала належним чином, що підтверджується товарним чеком про оплату в повному обсязі послуг на суму 3300,0 грн. (а.с. 5).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо надання комплексу послуг за адресою: АДРЕСА_2 не виконав, оскільки на день розгляду справи клуб за цією адресою не працює. Зазначені обставини представник відповідача підтвердив в судовому засіданні.

У п. 1.2. договору визначено, що клуб надає клієнту клубну картку, строк дії якої 1 рік. За п. 3.3. зазначеного договору активація клубної картки проводиться в момент першого відвідування клубу. Період активації клубної картки - 2 календарні місяці від дати купівлі або з дати відкриття нового клубу.

Вбачається, що початок надання послуг відповідачем за умовами договору пов'язується, зокрема, з активацією відповідних клубних карток, які в свою чергу автоматично активуються через 2 календарні місяці від дати купівлі, тому посилання сторони відповідача на те, що термін виконання зобов'язань ще не настав є безпідставним.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові наслідки порушення зобов'язання визначенні ст. 611 ЦК України, якою передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановленні договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Крім того, ст. 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України Про захист прав споживачів крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема: порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою.

Суд вважає, що неможливість позивача як споживача отримати своєчасно оплачені послуги з надання комплексу фізкультурно-спортивних послуг та отримання недостовірної інформації про дату відкриття клубу, свідчать про порушення відповідачем вимог закону.

З моменту укладення договору не виявлено будь-яких претензій або вимог від відповідача щодо неналежного виконання позивачкою своїх зобов'язань по договору, які б могли стати перешкодою для надання послуг відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2017р. позивачкою було направлено на адресу відповідача, цінним листом з описом вкладення, вимогу про повернення сплаченої нею вартості послуги у розмірі 3300,0 грн., проте така вимога була проігнорована відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога позивачки про стягнення на її користь 3300,0 грн. вартості оплати послуг за договором підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача просила суд стягнути на свою користь пеню в розмірі 8910,0 грн.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також беручи до уваги, що відповідач є юридичною особою, суб'єктом господарювання, який хоч і протягом тривалого часу не виконував свої зобов'язання за договором, проте до суттєвих негативних наслідків для позивачки такі обставини не призвели. Розмір нарахованої пені значно перевищує розмір сплачених позивачкою коштів, тому оцінивши всі ці доводи, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 3300,0 грн.

Не підлягає задоволенню вимога позивачки про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Вбачається, що застосування цивільно-правової відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України можливе в разі прострочення виконання виключно грошового зобов'язання.

Разом з тим, правовідносини, що виникли між сторонами не є грошовими, а випливають з обов'язку надати послуги, тому в задоволенні зазначених вимог слід відмовити.

Позивачка також просила суд відшкодувати завдану їй моральну шкоду в розмір 2000,0 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З умов договору вбачається, що ним не передбачено відшкодування моральної шкоди за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.

Пунктом 4 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Невиконання умов договору про надання комплексу фізкультурно-спортивних послуг не відноситься до категорії недоліків продукції (дефекту в продукції), тому вимога про відшкодування моральної шкоди також не підлягає задоволенню.

В силу положень ст. 22 ЦК України, вимоги позивачки про стягнення на її користь з відповідача 63,0 грн. - оплати за отримання витягу з ЄДР; 27,96 грн. - оплати поштових послуг з відправки цінного листа; 15,36 грн. - оплати поштових послуг з повернення, підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивачки про стягнення з відповідача на користь держави штрафу в сумі 6600,0 грн., відповідно до п. 11) ч. 1 ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів , то в цій частині позов не підлягає задоволенню, в силу того, що позивачкою не враховано положення ст. 26 цього Закону, а також процесуальний порядок накладення відповідного стягнення на суб'єктів господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640,0 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 23, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 15, 16, 22, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 627-629, 638, 901, 903, 906, 907 ЦК України; ст. 4, 10, 21-23, 26 Закону України Про захист прав споживачів , суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: м. Київ. АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Фітнес Україна (код ЄДРПОУ 38897845, місцезнаходження: м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2) про стягнення суми боргу; пені; моральної шкоди; інфляційних втрат; трьох відсотків річних; збитків; стягнення на користь держави штрафу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Фітнес Україна на користь ОСОБА_1 3300,0 /три тисячі триста/ грн., сплачених при укладенні договору; пеню в розмірі 3300,0 /три тисячі триста/ грн.; збитки в розмірі 106 /сто шість/ грн. 32 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Фітнес Україна на користь держави судовий збір у розмірі 640,0 /шістсот сорок/ грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 09 листопада 2018р.

Суддя: