Рішення

від 26.11.2018 по справі 761/30859/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30859/17

Провадження № 2/761/2403/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Яриновській Є.В.

за участі представника

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський завод світлочутливих матеріалів ФОТОН , третя особа: Публічне акціонерне товариство Діамантбанк про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

В серпні 2017р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 26-30) до відповідача ТОВ Київський завод світлочутливих матеріалів ФОТОН , третя особа: ПАТ Діамантбанк , в якому просив суд: визнати за собою право власності на майнове право вимоги оформлення права власності на житлову квартиру № 83/2 яка розташована на восьмому поверсі, та трьох гаражних боксів - 2-6-35, -2-6-36, 2-6-37, (машиномісця), в житловому будинку за адресою: м. Київ, Шевченківський район, пр. Перемоги, 42, секція F , запланованою загальною площею 319,42 кв.м.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 25 вересня 2007р. між третьою особою та ТОВ Столичне правниче партнерство було укладено договір про участь у ФФБ № ФОТОН/F83/2 (далі по тексту - договір № ФОТОН/F83/2), відповідно до п. 1.1. якого, у відповідності до Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю банк створив Фонд Фінансування Будівництва виду А з метою прийняття в довірчу власність коштів для фінансування будівництва житлового будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по пр. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва, замовником об'єкта будівництва є ЗАТ Київський завод світлочутливих матеріалів Фотон . Пунктом 1.2 цього договору визначено, що довіритель передає у довірчу власність банку власні кошти з метою отримання в майбутньому у власність об'єкт інвестування, визначеного у Розділі 2 цього Договору, на умовах, визначених цим Договором та Правилами Фонду Фінансування Будівництва, що є невід'ємною частиною.

Об'єктом інвестування, відповідно до п. 2.1 договору, є одна квартира в житловому будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по пр. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва; така квартира буде розташована на 8 поверсі житлового будинку; запланована загальна площа такої квартири (включаючи площу всіх приміщень квартири) - 319,42 вимірних одиниць об'єкту інвестування (вимірною одиницею об'єкту інвестування є 1 кв.м.).

04 квітня 2008р. між сторонами, третьою особою та ТОВ Столичне правниче партнерство було укладено договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) та перевід боргу (заміну боржника) за договором від 25 вересня 2007р. між третьою особою та ТОВ Столичне правниче партнерство про участь у ФФБ № ФОТОН/F83/2, відповідно до якого позивач набув право вимоги замість ТОВ Столичне правниче партнерство за договором № ФОТОН/F83/2.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, проте третя особа перебуває в стадії ліквідації, жодних відомостей щодо подальшої реєстрації права власності позивач не може отримати ні від відповідача, ні від третьої особи, а тому позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених в позові, просив суд позов задовольнити.

Відповідач, третя особа, про час і місце судового розгляду оповіщалися у встановленому законом порядку, у судове засідання своїх представників не направили. Стороною відповідача було подано 23 лютого 2018р. до суду відзив на позов (а.с. 50-53), в якому відповідач зазначав, що позивачем не було виконано всі зобов'язання щодо сплати суми внеску. Крім того, в досудовому порядку позивач не звертався до відповідача та не надав йому документи для оформлення права власності на об'єкт інвестування (квартиру). Також відповідач звертав увагу суду, що оформлення та реєстрація права власності позивача на машиномісця не є зобов'язанням відповідача. Крім того, сторона відповідача клопотала про розгляд справи у відсутність свого представника (а.с. 134).

Третя особа подала на адресу суду письмові пояснення на позов (а.с. 116, 117), в яких третя особа зазначила, що позивачем здійснено не в повному обсязі оплату за інвестиційним договором, сплативши лише за 266,181681 вимірних одиниць (кв. м), а запланована загальна площа об'єкту інвестування (квартири) складає 319,42 кв.м. Крім того, третя особа, звертала увагу суду, що банк не має зобов'язань за інвестиційними договорами, де об'єктом інвестування є машиномісця, оскільки не є стороною за ними. Також третя особа клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника (а.с. 130).

21 червня 2018р. стороною позивача було подано відповідь на відзив (а.с. 149-153), в якому сторона позивача зазначала, що відповідач вводить суд в оману, оскільки між сторонами укладено акт про виконання зобов'язань від 05 червня 2018р., і сторони не мають одна до одної жодних претензій майнового та/або немайнового характеру. .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом, 25 вересня 2007р. між третьою особою та ТОВ Столичне правниче партнерство було укладено договір № ФОТОН/F83/2, відповідно до п. 1.1. якого, у відповідності до Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю банк створив Фонд Фінансування Будівництва виду А з метою прийняття в довірчу власність коштів для фінансування будівництва житлового будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по пр. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва, замовником об'єкта будівництва є ЗАТ Київський завод світлочутливих матеріалів Фотон . Пунктом 1.2 цього договору визначено, що довіритель передає у довірчу власність банку власні кошти з метою отримання в майбутньому у власність об'єкт інвестування, визначеного у Розділі 2 цього Договору, на умовах, визначених цим Договором та Правилами Фонду Фінансування Будівництва, що є невід'ємною частиною.

Об'єктом інвестування, відповідно до п. 2.1 договору, є одна квартира в житловому будинку, що є складовою частиною житлово-офісного комплексу з торговими приміщеннями і приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по пр. Перемоги, 42 у Шевченківському районі м. Києва; така квартира буде розташована на 8 поверсі житлового будинку; запланована загальна площа такої квартири (включаючи площу всіх приміщень квартири) - 319,42 вимірних одиниць об'єкту інвестування (вимірною одиницею об'єкту інвестування є 1 кв.м.). В п. 5.1 цього договору зазначено, що у відповідності до договору, укладеному між банком та замовником будівництва (забудовником), останній зобов'язаний збудувати об'єкт будівництва та ввести його в експлуатацію не пізніше 01 липня 2010р. (а.с. 7-11).

04 квітня 2008р. між сторонами, третьою особою та ТОВ Столичне правниче партнерство було укладено договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) та перевід боргу (заміну боржника) за договором від 25 вересня 2007р. між третьою особою та ТОВ Столичне правниче партнерство про участь у ФФБ № ФОТОН/F83/2, відповідно до якого позивач набув право вимоги замість ТОВ Столичне правниче партнерство за договором № ФОТОН/F83/2 (а.с 12-14).

Крім того, 29 вересня 2008р. між сторонами були укладені інвестиційні договори (а.с. 73-77, 80-84, 87-91), відповідно до яких позивач здійснював фінансування будівництва і придбання права власності на об'єкти інвестування машиномісця (гаражні бокси) 2-6-35, -2-6-36, 2-6-37, які відповідач зобов'язувався побудувати самостійно та/або із залученням підрядних організацій, після будівництва відповідач був зобов'язаний передати позивачу, як інвестору об'єкти інвестування, а позивач самостійно оформити та зареєструвати своє право власності на новозбудоване нерухоме майно.

У відзиві на позов відповідач стверджував, що 03 жовтня 2008р позивач на виконання інвестиційних договорів сплатив грошові кошти за об'єкти інвестування (машиномісця) і 16 вересня 2015р. між сторонами були укладені Акти приймання - передачі об'єктів інвестування, відповідно до яких відповідачем були передані позивачу ці машиномісця: 2-6-35, -2-6-36, 2-6-37, що розташовані в житловому будинку за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 42, при цьому в силу положень п. 6.1 інвестиційних договорів оформлення та реєстрація права власності позивача на ці об'єкти інвестування здійснюється позивачем особисто за власний рахунок.

В судовому засіданні на спростування зазначених стороною відповідача обставин, щодо об'єктів інвестування - машиномісць 2-6-35, -2-6-36, 2-6-37, представник позивача не міг нічого пояснити, як і не було надано стороною позивача доказів того, що відповідачем не були фактично передані ці машиномісця позивачу в натурі. Також не було зазначено представником позивача, з яких причин не здійснено позивачем реєстрація права власності на ці об'єкти інвестування (машиномісця: 2-6-35, -2-6-36, 2-6-37) в досудовому порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Згідно з ч. 2 ст.190 ЦК України майнові права визнаються речовими правами.

За змістом ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011р., прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений статтею 328 ЦК України на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач наголошував, що позбавлений можливості здійснити реєстрацію права власності на об'єкт інвестування за договором № ФОТОН/F83/2, при цьому ним, як інвестором виконанні всі зобов'язання, щодо сплати відповідних сум.

Згідно п. 5.3. договору № ФОТОН/F83/2 на підставі даних щодо фактичної загальної площі об'єкту інвестування, позивач зобов'язаний за поточною ціною вимірної одиниці об'єкту інвестування здійснити остаточні розрахунки з банком (третьою особою). В день проведення остаточних розрахунків банк, в обмін на останнє видане позивачу свідоцтво, зобов'язаний видати позивачу Довідку ФФБ, яка є документом, що підтверджує право позивача на отримання у власність об'єкту інвестування. Відповідно до п. 5.4. цього договору, отриману від банку Довідку ФФБ позивач повинен надати забудовнику для оформлення права власності на об'єкт інвестування.

Разом з тим, представником позивача, на підтвердження виконання позивачем зобов'язань за договором № ФОТОН/F83/2 було надано суду Акт про виконання зобов'язань (а.с. 154).

Однак, надані стороною відповідача, третьою особою (а.с. 64-72, 119) письмові докази, спростовують твердження сторони позивача, щодо виконання останнім зобов'язань за договором ФОТОН/F83/2 в повному обсязі.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України;ст. ст. 19, 41 Конституції України; ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 10 Загальної декларації прав людини; ст. ст. 15, 16, 190, 319, 321, 331, 509, 525, 526, 530, 627, 638 ЦК України; ст. ст. 4, 7 Про інвестиційну діяльність , суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський завод світлочутливих матеріалів ФОТОН (код ЄДРПОУ 00205162, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 42), третя особа : Публічне акціонерне товариство Діамантбанк (код ЄДРПОУ 23362711, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 48) про визнання права власності - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суд складено 06 грудня 2018р.

Суддя: