ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/334/18 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді : Ярош А.І.,
суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудсервис
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2018 року (суддя Коваль С.М., повний текст складено: 01.08.2018р.)
по справі №915/334/18
за позовом: Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська,73) в інтересах держави
в особі: ОСОБА_1 Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудсервис ,
про : стягнення пені у розмірі 42994 грн. 64 коп. та штрафу у розмірі 57877грн. 33 коп. за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 25.09.2017 № 1420,
ВСТАНОВИЛА:
Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до в інтересах держави в особі ОСОБА_1 Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудсервис про стягнення пені у розмірі 42994 грн. 64 коп. та штрафу у розмірі 57877грн. 33 коп. за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 25.09.2017 № 1420.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поточного ремонту внутрішньо квартальних проїздів №№24, 26, 28 по вул. 3-я Слобідська та №4 по вул. Колодязна в м. Миколаєві у строків до 15.10.2017, який було встановлено Договором №1420 від 25.09.17 року про закупівлю робіт за державні кошти, та календарним планом, зазначене підприємство є боржником, що прострочило виконання зобов'язань.
У зв'язку з викладеним, Миколаївською місцевою прокуратурою №1 нараховано штрафні санкції за невиконання взятих на себе зобов'язань.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.07.2018р. по справі №915/334/18 позов заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі ОСОБА_1 Житлово комунального господарства Миколаївської міської ради задоволено повністю.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудсервис на користь ОСОБА_1 Житлово комунального господарства Миколаївської міської ради 42994 грн. 64 коп. та 57877 грн. 33 коп. штрафу.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудсервис на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у сумі 1762 грн.
Не погодившись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Дорбудсервис звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.07.2018 року по справі №915/334/18, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області та прийняти нове, яким зменшити розмір пені та штрафу на 50%, що відповідно становитиме 21497,32 грн. пені та 28938,66 грн. штрафу 7%.
Апелянт посилається на те, що рішення суду прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, виходячи з наступного.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що відповідач позовну заяву та ухвалу про призначення справи до розгляду не отримував, а отже не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості підготувати обґрунтований відзив по суті позовних вимог.
При вирішенні даного спору по суті, господарський суд першої інстанції не забезпечив відповідачу можливості скористатися своїми процесуальними правами та прийняв рішення за відсутності у судовому засіданні повноважного представника відповідача, якого не було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
Таким чином, апелянт вважає, що справа розглянута без з'ясування всіх обставин та без належного дослідження поданих відповідачем доказів.
За правилами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідачем були порушені терміни виконання зобов'язання у зв'язку з несприятливими погодними умовами, а саме проливними дощами та сильним вітром, які порушують технологію виконання робіт та можуть призвести до погіршення експлуатаційних характеристик об'єкта при його подальшій експлуатації. Відповідач повідомляв ОСОБА_1 ЖКГ, що при настанні сприятливих погодних умов ТОВ гарантує виконання робіт на об'єкті та їх завершення в повному обсязі без зміни кошторисної вартості.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
На думку апелянта, при прийнятті рішення суд не взяв до уваги те, що не виконання робіт сталося внаслідок несприятливих погодних умов, а також те, що розмір заявленої до стягнення неустойки є більшим, ніж вартість невиконаних робіт визначена в договорі - 826818,96 грн.
Крім того, суд не взяв до уваги той факт, що а ні позивачем, а ні Державним бюджетом не було понесено жодних збитків за вказаним договором, адже жодного платежу позивачем за договором не проводилось.
Скаржник вважає, що при задоволені позовних вимог у повному обсязі судом не були у повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи; не взято до уваги, що застосування такого правового наслідку, як нарахування пені та штрафу, спрямовано на спонукання сторони, винної у порушенні зобов'язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не є засобом збагачення.
У відзиві на апеляційну скаргу прокуратура Миколаївської області заперечує проти доводів апелянта, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, зазначає, що кореспонденцію суду та позовну заяву було направлено на адресу місцезнаходження відповідача, тому вважає що він був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не скористався своїм правом на відзив, також не надано до суду апеляційної інстанції докази неможливості виконання роботи в строк.
Заперечує проти клопотання апелянта про зменшення неустойки.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради також вважає рішення суду законним та просить залишити його без змін, зауважує, що ТОВ Дорбудсервіс не звертався до позивача та не повідомляв про неможливість виконання робіт за договором у зв'язку із складними погодними умовами, не надає відповідних довідок центру гідрометеорології в підтвердження вказаних доводів. Також зазначає, що апелянт не надав жодного доказу про неможливість виконання робіт.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Приписи п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму (що станом на момент подання позову у даній справі складає 176200 грн. 00 коп.). В порядку спрощеного провадження за законом підлягають розгляду малозначні справи, і в даному випадку єдиним критерієм для такого розгляду є саме ціна позову.
Здійснивши аналіз вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що у даному випадку справа № 915/334/18 відповідає ознакам малозначної справи за законом, оскільки ціна позову складає 100 871,97 грн.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржене у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Колегія суддів вважає за необхідне дослідити факт належного повідомлення відповідача про розгляд справи №915/334/18 в господарському суду Миколаївської області.
Перш за все, колегія суддів вважає за необхідне дослідити питання процесуальних порушень суду, на які посилається апелянт, який не приймав участі у даній справі в суді першої інстанції.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ Дорбудсервіс 54055, АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.04.2018 року відкрито провадження по справі, яку отримано представником відповідача 26.04.2018 року за адресою згідно реєстру (а.с.48).
29.05.2018 року до господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що директор відповідача буде перебувати у відрядженні, та необхідністю підготовки доказів проти позову відповідача (а.с.49).
Ухвалою суду від 30.05.18 року відкладено підготовче засідання на 21.06.18, яку отримано представником відповідача 07.06.18 (а.с.58)
Ухвалою суду від 05.07.18 року розгляд справи призначено на 19.07.18. Ухвалою від 19.07.18 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду на 30.07.18.
Вищенаведені ухвали суду направлялись на адресу місцезнаходження відповідача, але не були отримані ним.
Проте, судова колегія доходить висновку, виходячи з наявних матеріалів справи, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату, місце судових засідань, які неодноразово відкладались для надання відповідачу можливості підготувати відзив на позовну заяву.
Відповідач був обізнаний про розгляд справи №915/334/18, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду, клопотанням про перенесення розгляду справи від 29.05.18 року.
Наведене дає змогу дійти висновку про належне повідомлення відповідача ТОВ Дорбудсервіс про розгляд справи, який не скористався своїм правом на надання відзиву, участь у судовому засіданні та іншими процесуальними права, наданими йому чинним господарським процесуальним законодавством.
Таким чином, судова колегія не вбачає процесуальних порушень суду щодо розгляду справи за відсутності представника ТОВ Дорбудсервіс .
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, між ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (далі - ОСОБА_1 ЖКГ) та ТОВ Дорбудсервис 25.09.2017 укладено договір № 1420 про закупівлю робіт за державні кошти, за умовами якого відповідач зобов'язався у 2017 р. надати позивачу послуги з поточного ремонту внутрішньо квартальних проїздів вздовж будинків № 24, 26, 28 по вул. 3-я Слобідська та № 4 по вул. Колодязна у м.Миколаїв, а ОСОБА_1 ЖКН - прийняти і оплатити такі послуги (п.п.1.1, 1.2).
Ціна договору згідно пропозиції переможця закупівлі становить 826818 грн. 96 коп. (п.п. 3.1 договору).
Сторонами визначено, що строк виконання робіт до 15.10.2017 (п. 5.1 договору, додаток до договору № 2).
Також строки виконання робіт до 15.10.17 визначені календарним планом, що є додатком №2 до договору.
Проте, всупереч умовам укладеного сторонами договору зокрема п. 5.1, відповідач роботи у визначені строки не виконав.
Актами фіксації обсягів виконаних робіт по договору №1420 від 25.09.17, які було складено представниками ОСОБА_1 ЖКГ Миколаївської міськради 15.10.17 року, 27.11.2017 року , зафіксовано, що на об'єктах за договором жодних робіт не було виконано.
Додатковою угодою № 1 від 07.12.2017 р. ОСОБА_1 ЖКГ та ТОВ Дорбудсервис зменшили ціну договору до 0,00 грн., та розірвали договір про закупівлю робіт за державні кошти № 1420 від 25.09.2017 за взаємною згодою сторін.
У зв'язку з невиконанням умов укладеного сторонами договору, ОСОБА_1 ЖКГ звернувся до відповідача з претензією від 03.01.2018 р. № 4/08.01.01-24/07/51/18 про відшкодування 100871 грн. 97 коп. пені та штрафу, яка не розглянута відповідачем.
13.02.18 ОСОБА_1 ЖКГ Миколаївської міськради звернувся з листом №1295/08.01.01.-24/09/42/17 до Миколаївської місцевої прокуратури №1 щодо звернення до суду з позовом до ТОВ Дорбудсервіс , в якому зазначено, що ОСОБА_1 не має змоги належним чином здійснювати представництво своїх інтересів.
Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Судова колегія погоджується з висновками суду щодо встановлення факту неналежного виконання робіт ТОВ Дорбудсервис , матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач виконував роботи за договором, відповідач в апеляційній скарзі також не заперечує факту невиконання своїх зобов'язань за договором.
Посилання апелянта на несприятливі погодні умови жодним чином також не підтверджені, та заперечуються позивачем по справі.
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).
В порушення наведених норм апелянтом не надано доказів дійсної неможливості виконання робіт, обумовлених договором, доказів наявності несприятливих погодних умов, а саме проливні дощі та сильний вітер в строк 15.10.2017 року, які, за доводами апелянта, порушують технологію виконання робіт та можуть призвести до погіршення експлуатаційних характеристик об'єкта при його подальшій експлуатації, що унеможливлювало виконання ремонтних робіт на вулиці, як-то довідок Українського гідрометеорологічного центру про погодні умови під час строку дії договору.
Також в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем ОСОБА_1 ЖКГ, що при настанні сприятливих погодних умов ТОВ гарантує виконання робіт на об'єкті та їх завершення в повному обсязі без зміни кошторисної вартості.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно умов п.7.2 договору, в разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти Підрядник сплачує штрафні санкції у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Таким чином, судова колегія визнає обґрунтованими вимоги заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі ОСОБА_1 Житлово комунального господарства Миколаївської міської ради про стягнення з відповідача в порядку п. 7.2 договору пені та штрафу у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.
Перевіривши розрахунок нарахованої на суму ціни договору (826818 грн. 96 коп.), пені та 7 % штрафу, які складають суми 42994 грн. 64 коп. - пені та 57877 грн. 33 коп. штрафу, судова колегія вважає розрахунки арифметично вірними та обґрунтованими.
Щодо клопотання апелянта про зменшення розміру неустойки, заявленого в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Ця норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України і ст. 233 Господарського кодексу України.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу.
У даному випадку колегією суддів враховується, що відповідач є самостійною юридичною особою, яка несе власні ризики щодо наслідків своєї діяльності, зобов'язання відповідача не було виконано взагалі.
Судова колегія зауважує, що розмір заявленої неустойки 100 871,97 грн. не перевищує вартості невиконаних робіт, ціна яких була погоджена договором та складає 826818,96 грн.
Тому довід апелянта про те, що, розмір заявленої до стягнення неустойки є більшим, ніж вартість невиконаних робіт визначена в договорі - є помилковим та не підтверджується матеріалами справи.
Аргумент апелянта, що при прийнятті рішення суд не взяв до уваги те, що не виконання робіт сталося внаслідок несприятливих погодних умов - не підтверджено жодним належним, допустимим та достовірним доказом по справі, а тому не могло було взято до уваги ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що апелянтом не доведено наявності об'єктивних причин неможливості виконання ремонтних робіт за договором, що не дозволяли йому своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання, а тому не вбачає підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та вищевказаними висновками суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, судова колегія доходить висновку про те, що наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки оскаржуване рішення містить висновки, які визнаються судовою колегією законними та обґрунтованими.
Таким чином, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2018 року у справі №915/334/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудсервис - без задоволення.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п1 ч.1 ст.275, ст. 276, 282, 287-288 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дорбудсервис залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2018 року по справі №915/334/18 залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений статтями 287-288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя ОСОБА_2 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2018 |
Оприлюднено | 02.01.2019 |
Номер документу | 78923660 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Ярош А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні