Постанова

від 26.12.2018 по справі 917/856/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. Справа № 917/856/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В.О.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх.№750П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі № 917/856/18 (суддя Киричук О.А., повний текст складено 14.09.2018)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровське 29-Б", с.Щербані,

про стягнення 3588,45 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровське 29-Б" про стягнення 1678,37 грн пені, 1816,09 грн інфляційних, 93,99 грн 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №4016/15-КП-24 від 11.12.2014.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі №917/856/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровське 29-Б" на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 839,19 грн пені, 93,99 грн 3% річних, 1816,09 грн інфляційних, 1762,00 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач звернувся з клопотанням про зменшення суми пені, яке суд визнав обґрунтованим, урахувавши, що боржником 100% виконано зобов'язання за договором, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшив розмір пені, задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 839,19 грн.

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з вказаним рішенням не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі №917/856/18 у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 839,18 грн скасувати. Прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо стягнення пені у розмірі 839,18 грн, у стягненні якої було відмовлено, задовольнити. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, порушив норми матеріального права, зокрема, ст.233 Господарського кодексу України, ст.549-552, 599,625 Цивільного кодексу України та норми процесуального права – ст.236, 238 Господарського процесуального кодексу України. Апелянт вважає, що при зменшенні розміру пені суд мав урахувати майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які беруть участь у зобов'язанні. На думку апелянта, суд не дав належну оцінку доказам, наданими сторонами в обґрунтування своїх позицій щодо наявності чи відсутності збитків, а тому суд не мав права застосовувати до спірних правовідносин ст.233 Господарського кодексу України, не з'ясувавши усіх обставин, встановлення яких вимагає вказана норма. Апелянт вважає, що під час розгляду справи не було враховано інтереси позивача.

Відповідно до пункту 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 поновлено ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України” строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі №917/856/18. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено сторони, що апеляційна скарга на рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі №917/856/18 буде розглядатися за правилами пункту 10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.07.2018 відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

06.09.2018 відповідач звернувся до господарського суду з клопотанням про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення позивачем у даній справі (а.с.59).

11.09.2018 господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення.

Апелянт оскаржує судове рішення лише в частині зменшення на 50% розміру заявленої позивачем до стягнення пені у розмірі 1678,37 грн, яку зменшено судом першої інстанції до 839,19 грн.

З матеріалів справи убачається, що між сторонами існують договірні правовідносини щодо купівлі-продажу природного газу.

Як стверджує позивач, відповідач несвоєчасно виконував свої грошові зобов'язання, що підтверджується випискою операцій за період з 01.01.2015 по 30.11.2017, у зв'язку з чим, позивач нарахував відповідачеві, зокрема, 1678,37 грн пені.

Факт порушення відповідачем строків виконання своїх грошових зобов'язань не заперечувався у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. За приписами статті 230 цього ж Кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 7.2 договору купівлі-продажу природного газу відповідач погодився за порушення строків оплати спожитого природного газу сплачувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені, а саме: нараховані відповідачеві 1678,37 грн пені (489,30 грн пені нараховано за зобов'язаннями січня 2015 року за період з 17.02.2015 по 10.03.2015, 1044,87 грн пені нараховано за зобов'язаннями лютого 2015 року за період з 17.03.2015 по 04.05.2015, 144,20 грн пені нараховано за зобов'язаннями березня 2015 року за період з 15.04.2015 по 04.05.2015), колегія суддів дійшла висновку, що він є правильним та відповідає вимогам пункту 6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені, яке він обґрунтовував обставинами, що склалися у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням пільг та субсидій з боку органів соціального захисту населення, через існуючі борги мешканців будинку по сплаті за комунальні послуги, значні підвищення цін на послуги, що надаються комунальними підприємствами – надавачами послуг для ОСББ. З огляду на зазначене, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Петровське 29-Б» просило суд зменшити розмір пені.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, утому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Ураховуючи повне (100%) виконання боржником зобов'язань за договором, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, господарський суд правомірно зменшив розмір пені.

При цьому господарським судом правильно враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми пені, на підставі повного та об'єктивного розгляду усіх матеріалів справи, установив наявність обставин, за яких визнав можливим зменшити розмір санкцій, частково задовольнивши вимоги про стягнення пені у розмірі 839,19 грн.

При цьому господарським судом ураховано та надано належну оцінку майновим інтересам сторін та, зокрема, ураховано, що кошти ОСББ (колективний споживач) складаються з внесків його співвласників, газ, що придбавається за спірним договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

При вирішенні спору інтереси позивача також були враховані, зокрема, боржник не звільнений від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань, у даному випадку йдеться лише про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено і норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що у відповідності до вимог ст.277 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення (в оскаржуваній частині) є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Керуючись статтями 254, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі №917/856/18 (в оскаржуваній частині) залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.12.2018.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.О. Фоміна