Постанова

від 26.12.2018 по справі 910/3459/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. справа №910/3459/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від позивача ОСОБА_5 (адвокат, ордер ПТ №013750 від 14.08.2018р.); від відповідача ОСОБА_6 (адвокат, довіреність №1704/18д від 17.04.2018р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна , м.Харків на рішення господарського суду Харківської області ухваленого 31.10.2018р. (повний текст підписано 05.11.2018р.) у м. Харкові у справі №910/3459/18 (суддя Светлічний Ю.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь , с. Попівка Карлівського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна , м.Харків про стягнення 258988,63грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Промінь , с. Попівка Карлівського району Полтавської області (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна , м. Харків (далі - Відповідач) про стягнення 258988,63грн. за договором поставки №22/12/2016-ХИМ-А2 від 22.12.2016р., у тому числі: 228000,00грн. суми авансового платежу та 30988,63грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2018р. було призначено справу №910/3459/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.10.2018р. (повний текст підписано 05.11.2018р.) у справі №910/3459/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь були задоволені в повному обсязі - стягнуто з Відповідача 228000,00грн. суми авансового платежу за договором поставки №22/12/2016-ХИМ-А2 від 22.12.2016р. та 30988,63грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

4. Означене рішення суду було обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту невиконання Відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки оплаченої Позивачем продукції, тоді як останній не довів, що зупинення поставки ним товару сталася внаслідок зменшення обсягу виробництва заводом-виробником. Таким чином, посилаючись на позицією Верховного Суду України, викладену у постанові від 16.09.2014р. у справі №3-90гс14, місцевий суд дійшов висновку й правомірність вимог Позивача про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

ІІ. ОСОБА_7 зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Товариство з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2018р. у справі №910/3459/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь в повному обсязі.

6. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- матеріалами справи (відповідь Офісу великих платників податків ДФС України від 11.10.2018р.) доведено, що протягом всього 2017р. та І квартал 2018р. (як до настання строку поставки по договору - 15.03.2017р., так і до дати пред'явлення позову до суду) відбулося зниження обсягів виробництва/реалізації продукції заводом-виробником, що згідно з п.9.2 договору поставки обумовило правомірність відмови Відповідача від виконання зобов'язання за договором поставки та унеможливлює стягнення з останнього збитків за цим договором відповідно до ч.4 ст.226 Господарського кодексу України. Окрім того, апелянт зазначив, що до настання дати граничного строку поставки товару (15.03.2017р.) відбулася зупинка заводу-виробника 06.03.2017р., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства Азот , м. Черкаси.

- неврахування судом першої інстанції положень ч.4 ст.226 Господарського кодексу України, згідно якої не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання, враховуючи, що правомірність відмови Відповідача доведена доказово.

- неправомірне врахування судом положень ст.536 та ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України, в той час як даними нормами встановлена можливість нарахування процентів виключно за користування чужими грошовими коштами, тоді як умовами укладеного між сторонами договору поставки не передбачено розмір процентів, які Відповідач має сплатити Позивачу, отримавши суму попередньої оплати товару, у випадку прострочення зобов'язання з поставки товару.

- неврахування судом ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, оскільки Відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для забезпечення своєчасної поставки товару Позивачу.

7. Окрім того, апелянтом було подано до суду також пояснення на відзив Позивача, в яких додатково зазначено, що:

- невикористання сторонами договору свого права визначити в договорі порядок засвідчення певних обставин ніяким чином не позбавляє сторони права передбачити в договорі певні обставини та навести їх перелік, що й було зроблено в п.9.2 договору.

- в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції взагалі не згадує факт укладення та виконання Відповідачем договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю Таго Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Український Дистрибуційний Центр , які були укладені та виконані у 2017р. При цьому, наявність таких договорів не є доказом реальної можливості у Відповідача поставити Позивачу непоставлений по старому договору товар протягом 2017-2018р.р.

- стягнення процентів в сумі 30988,63грн. зроблено судом із посиланням на ч.3 ст.693 та ст.536 Цивільного кодексу України, при цьому, в ч.2 останньої статті зазначено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства, тоді як розмір процентів умовами укладеного договору поставки №22/12/2016-ХИМ-А2 від 22.12.2016р. передбачений не був.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

8. Товариством з обмеженою відповідальністю Промінь , в межах визначеного апеляційним судом строку, надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє проти її задоволення заперечує, зазначаючи, що:

- матеріально-правова підстава для заперечення позовних вимог ґрунтується на однобічному тлумаченні Відповідачем правової норми, передбаченої ч.4 ст.219 Господарського кодексу України, оскільки вимоги цієї статті у спірних правовідносинах щодо порядку засвідчення факту виникнення обставин, які б були підставою для звільнення від відповідальності, додержані Відповідачем не були, що виключає можливість застосування ч.4 ст.219 Господарського кодексу України.

- суд першої інстанції вірно, враховуючи інші докази (зокрема з наданими Позивачем договорами Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна з Товариством з обмеженою відповідальністю Таго Трейд та Товариством з обмеженою відповідальністю Український Дистрибуційний Центр , які були укладені та виконані у 2017р.), дійшов висновку, що лист Офісу великих платників податків ДФС України від 11.10.2018р. та довідкою Публічного акціонерного товариства Азот , м. Черкаси не є належним доказом того, що зупинення поставки ним товару сталася внаслідок зменшення обсягу виробництва заводом-виробником.

- стягнення з Відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання у розумінні ст.625 Цивільного кодексу України, а отже може слугувати однією з підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення процентів за користування чужими коштами.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

9. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 27.11.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2 і ОСОБА_3

10. Ухвалою від 29.11.2018р. вказана судова колегія відкрила апеляційне провадження у справі №910/3459/18, а ухвалою від 17.12.2018р. після проведення підготовчих дій призначила розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 26.12.2018р. о 14:15 з повідомленням учасників справи про дату, час і місце розгляду.

11. Враховуючи викладене в п.п.9, 10 цієї постанови та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

12. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами аудиофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

13. У судовому засіданні 26.12.2018р. уповноважені представники сторін підтримали свою позицію, викладену і доведену до відома апеляційного суду письмово.

14. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

15. Як було встановлено місцевим судом та вбачається із наявних матеріалів справи, 22.12.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Промінь (Покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна (Постачальником) було укладено договір поставки №22/12/16-ХИМ-А2 (договір - а.с.а.с.16, 17), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю добрива рідкі азотні (КАС) ТУ У 24.1-00203826.024-2002 марки КАС-32 (продукція) в кількості 40,000т, а Покупець - прийняти та сплатити продукцію за ціною 5700,00грн. за тонну (в т.ч. ПДВ 20%), тобто в загальній сумі 228000,00грн. (в т.ч. ПДВ 20%).

У п.2.1 договору сторони передбачили, що загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, складає 40,000т, із допустимим для Постачальника відхиленням (толерансом) на +/-10% від погодженої кількості.

16. Згідно з п.3.3 укладеного договору, ціна договору складає 228000,00грн., в. т. ч. ПДВ 20% - 38000,00грн., та може змінюватись відповідно до змін кількості фактично поставленої продукції відповідно до п.2.1 договору.

Оплата здійснюється Покупцем в формі банківського переводу безготівкових грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника платіжним дорученням в строк до 22.12.2016р. (включно) (п.3.4 договору).

17. Відповідно до п.5.1 договору, поставка продукції здійснюється Постачальником залізничним транспортом на умові поставки СРТ - залізнична станція призначення - ОСОБА_8 (згідно правил Інкотермс в редакції 2010р.) по реквізитах вантажоодержувачів, зазначених в транспортних інструкціях Покупця. Транспортна інструкція Покупця повинна містити: кількість продукції, станцію і залізницю призначення, одержувача продукції, його ЄДРПОУ, його залізничний код, під'їзну колію або гілку, а також поштову адресу. Транспортні інструкції повинні бути подані не пізніше 22.12.2016р.

Моментом поставки (відвантаження) продукції, згідно п.5.2 договору, вважається дата штемпелю станції відправлення про прийняття продукції до перевезення в залізничній накладній. У залізничних накладних вантажовідправником зазначається завод-виробник, або інша третя особа.

18. У п.5.4 договору встановлено, що Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю продукцію в строк до 15.03.2017р. за умови своєчасного та повного надходження від Покупця 100% авансового платежу за продукцію.

19. Згідно з п.9.2. договору, якщо неможливість поставки продукції Постачальником була викликана діями (бездіяльністю) заводу-виробника, як-то: заборонами на реалізацію продукції, зниження обсягів виробництва або реалізації продукції заводом-виробником, повне припинення її виробництва тощо, Постачальник має право в односторонньому порядку призупинити поставки за цим договором або розірвати договір в односторонньому порядку, а штрафні санкції за прострочення поставки в даному випадку не нараховуються на весь період таких дій (бездіяльності) заводу-виробника. При розірванні договору сторони проводять взаєморозрахунки в повному обсязі.

20 . За умовами п.9.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2017р., а в частині розрахунків за поставлену продукцію - до їх повного здійснення Покупцем, крім випадків, встановлених цим договором або чинним законодавством України.

21. Місцевим судом встановлено, що Позивач платіжним дорученням №1463 від 22.12.2016р. на суму 228000,00грн. (а.с.19), відповідно до виставленого Відповідачем рахунку на оплату №22-1216-4 від 22.12.2016р. (а.с.18), здійснив 100% попередню оплату продукції за укладеним договором поставки.

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки оплаченої продукції не виконав.

22. З метою досудового врегулювання спору Товариство з обмеженою відповідальністю Промінь звернулося до Відповідача з претензією №522 від 06.09.2017р. (а.с.а.с.22, 23), в якій просило повернути сплачені грошові кошти в сумі 228000,00грн. та сплатити неустойку у загальному розмірі 13911,13грн.

Відповідачем у відповіді на претензію №1909/17-1пр від 19.09.2017р. (а.с.а.с.24-28) було повідомлено Позивача про зупинення виробництва заводу-виробника з 06.03.2017р. (довідка Публічного акціонерного товариства Азот №401-016/21-1 від 07.03.2017р.), що дозволяє останньому в односторонньому порядку зупинити поставку товару в порядку п.9.2. договору, а отже претензія визнана необґрунтованою.

23. Листом-вимогою №573 від 26.10.2017р. (а.с.29) Позивач повторно звернувся до Відповідача з вимогою в термін до 30.10.2017р. надати графік повернення грошових коштів, заборгованих останнім (графік погашення заборгованості повинен закінчитися не пізніше 30.12.2017р.), оскільки станом на 24.10.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна не виконало взяті на себе зобов'язання з поставки товару та їх виконання втратило інтерес для Позивача.

У відповіді на лист-вимогу №0911/17-1пр від 09.11.2017р. (а.с.30) Відповідач зазначив, що будь-яких письмових пропозицій про дострокове розірвання договору поставки від Товариство з обмеженою відповідальністю Промінь не надходило, а тому законні підстави вимагати повернення сплачених на виконання договору поставки сум без попереднього вирішення питання дострокового розірвання даного договору не має.

24. 02.01.2018р. Позивач повторно звернувся до Відповідача з претензією №15 (а.с.а.с.31, 32), відповідно якої вимагав останнього повернути сплачені грошові кошти в сумі 228000,00грн. та сплатити неустойку у загальному розмірі 23824,44грн., зазначаючи про закінчення строку дії договору 30.12.2017р.

У відповіді на претензію №1901/18-1пр від 19.01.2018р. (а.с.33) Відповідач запропонував Позивачу: укласти новий договір поставки селітри аміачної замість добрив рідких азотних / поставку товару на умовах самовивозу зі складу Публічного акціонерного товариства Азот , м. Черкаси або Приватного акціонерного товариства Северодонецьке Азот , при цьому повідомив, що у зв'язку з припиненням виробництва продукції заводом-виробником інших схем погашення існуючої заборгованості запропонувати Відповідач не може.

25. Вказані в п.п.15-24 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються, так само як і встановлена місцевим судом обставина нездійснення Відповідачем повернення попередньої оплати Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь останньому в сумі 228000,00грн., що стало підставою для звернення його з позовними вимогами до суду про стягнення суми такої попередньої оплати з Відповідача та 30988,63грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

26. При цьому, Відповідач в обґрунтування своєї позиції, що невиконання ним зобов'язань з поставки товару за договором №22/12/16-ХИМ-А2 від 22.12.2016р. відбулося зв'язку з зупинкою трьох заводів-виробників продукції з 06.03.2018р. (Товариство з обмеженою відповідальністю НФ Трейдинг Україна який реалізовує продукцію заводів-виробників, всупереч умов укладеного між ним договору №ДГ-КАС009503 від 15.01.2016р. не поставило Відповідачу товар, який останній мав в подальшому передати Позивачу), що є підставою для зупинення виконання зобов'язань з поставки товару відповідно до п.9.2. договору, посилався на лист Офісу великих платників податків ДФС України від 11.10.2018р. (а.с.206) та довідку Публічного акціонерного товариства Азот , м. Черкаси (а.с.28).

27. Своєю чергою, Позивачем були надані до матеріалів справи копії договорів укладених між Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю Таго Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Український Дистрибуційний Центр , копію витягу з податкової звітності щодо придбання/реалізації добрив рідких азотних (КАС) у 2017р. та копії видаткових накладних (а.с.а.с.161-172), з яких вбачається, що протягом 2017р., при наявності невиконаного зобов'язання перед Позивачем, Відповідач вступав в договірні стосунки з іншими контрагентами щодо реалізації того ж товару.

28. Відносно означених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів законодавства, що регулюють відносини з поставки (купівлі-продажу).

VI. Оцінка апеляційного суду:

29. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

30. Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до повернення суми здійсненої Позивачем попередньої оплати за непоставлений ним товар за договором поставки №22/12/16-ХИМ-А2 від 22.12.2016р. в розмірі 228000,00грн., визначеному відповідно до платіжного доручення №1463 від 22.12.2016р. на підставі виставленого йому рахунку на оплату №22-1216-4 від 22.12.2016р., а також процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30988,63грн.

31. Беручи до уваги правову природу укладеного договору поставки №22/12/16-ХИМ-А2 від 22.12.2016р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

32. Беручи до уваги встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.

33. Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, ст.ст.655, 662 та 663 Цивільного кодексу України, Продавець зобов'язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов'язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

34. Своєю чергою, повернення суми попередньої оплати товару врегульовано ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, відповідно до умов якої Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати товару у разі, якщо Продавець, який одержав суму такої попередньої оплати, не передав товар в установлений строк.

Таким чином, механізм реалізації повернення суми попередньої оплати товару в розумінні ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачає наявність наступної сукупності умов:

- належне виконання Покупцем свого грошового зобов'язання з попередньої оплати товару;

- визначеність строку поставки товару;

- прострочення поставки товару з боку Продавця, який отримав попередню оплату за нього;

- направлення Покупцем вимоги про повернення такої попередньої оплати.

35. Відтак, повернення суми попередньої оплати в межах розглядуваних правовідносин є приналежним і захищуваним у розумінні ст.5 Господарського процесуального кодексу України та ст.15 Цивільного кодексу України правом Позивача, примушення Відповідача до виконання обов'язку щодо якого - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого з боку останнього.

36. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

37. Апеляційний суд зазначає, що Скаржник безпідставно стверджує про порушення судом ч.4 ст.219 та ч.4 ст.226 Господарського кодексу України, оскільки останні не підлягають застосуванню до заявлених та розглянутих позовних вимог про повернення попередньої оплати в порядку ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України в контексті п.9.2 договору, оскільки:

- згадувана в ч.4 ст.219 Господарського кодексу України господарсько-правова відповідальність, виходячи з визначень в ч.1 ст.216 та ч.2 ст.217 цього Кодексу, опосередковує застосування санкцій у вигляді: стягнення збитків, штрафних та оперативно-господарських санкцій, які не підпадають під види оперативно-господарських санкцій, встановлених ст.236 Господарського кодексу України;

- посилаючись на ч.4 ст.226 Господарського кодексу України Відповідач безпідставно кваліфікує заявлену суму як збитки, тоді як повернення попередньої оплати не підпадає під визначення збитків у розумінні ч.2 ст.224 цього Кодексу та з урахуванням розкриття їх складових у ст.225 Господарського кодексу України. Колегія суддів зауважує, що збитки як витрати є завжди наслідками порушення, тоді як здійснення попередньої оплати - це платіж, обумовлений правомірним та належним виконанням грошового зобов'язання Покупцем (хронологічно передує порушенню);

- у розумінні ст.235 Господарського кодексу України повернення попередньої оплати не є і оперативно-господарською санкцією, оскільки на відміну від ч.2 означеної статті застосовуються не в силу застереження в договорі, а як спеціальний судовий спосіб захисту, встановлений законом (ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України). Окрім того, ч.4 ст.219 Господарського кодексу України передбачає можливість сторін чітко визначити обставини звільнення від відповідальності (договірний форс-мажор), проте межі цього визначення не можуть порушувати імперативних приписів ч.2 ст.218 Господарського кодексу України та ст.617 Цивільного кодексу України, у відповідності до яких невиконання обов'язків контрагентами або відсутність товару на ринку не є підставами звільнення від відповідальності.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що повернення попередньої оплати не є збитками та можливість її здійснення не знаходиться в залежності від діяльності контрагентів Постачальника, при цьому, оцінка місцевим судом згадуваних Скаржником документів про зниження (припинення) виробництва заводами-виробниками не впливає на правомірність таких вимог щодо повернення попередньої оплати, що зумовлює відхилення доводів апеляційної скарги в цій частині.

38. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача 228000,00грн. суми здійсненої Позивачем попередньої оплати (авансового платежу) за договором поставки №22/12/16-ХИМ-А2 від 22.12.2016р., оскільки всі визначені в п.34 цієї постанови умови для застосування такого способу захисту порушених прав в межах цієї справи доведені належним чином і місцевим судом встановлені. Наразі, наявність всіх елементів означеної сукупності Скаржником не спростовано.

39. Своєю чергою, щодо стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, позиція апеляційного суду полягає в наступному.

Місцевим судом було вірно визначено правову природу стягуваних процентів, передбачену ст.536 Цивільного кодексу України, яка не є тотожною відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань, проте останній (суд) помилково погодився с позицією Позивача відносно розрахунку їх розміру за ст.4 ст.231 Господарського кодексу України, яка не тільки не містить такого розміру (Позивач взагалі посилався на ч.6 цієї статті), але й за своєю суттю стосується штрафної санкції, яка по характеру розрахунку (за період прострочення) згідно ч.3 ст.544 Цивільного кодексу України кваліфікується як пеня.

Проте, проценти, передбачені ст.536 Цивільного кодексу України, ані пенею, ані штрафною санкцією не є, оскільки (на відміну від них) опосередковують наслідки не порушення грошового зобов'язання (прострочення платежу), а правомірне користування чужими грошима. Відтак, за висновком судової колегії, оскаржуване рішення в частині стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає скасуванню, а апеляційна скарга, відповідно, частковому задоволенню.

40. Враховуючи викладене в п.п.38, 39 цієї постанови, апеляційний суд дійшов висновку про скасування переглядуваного рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2018р. у справі №910/3459/18 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна 30988,63грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, що зумовлює прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні таких вимог та часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна .

41. За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України, означене має наслідком перерозподіл витрат зі сплати судового збору між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна , м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2018р. (повний текст підписано 05.11.2018р.) у справі №910/3459/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2018р. (повний текст підписано 05.11.2018р.) у справі №910/3459/18 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 30988,63грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні таких вимог, у зв'язку з чим викласти п.п.1-3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь , с. Попівка Карлівського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна , м. Харків про стягнення 258988,63грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11; ідентифікаційний код 40076295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь (39523, с. Попівка, вул. Миру, 48-а, ідентифікаційний код: 31070000) суму авансового платежу за договором поставки №22/12/16-ХИМ-А2 від 22.12.2016р. в розмірі 228000,00грн. та суму судового збору в розмірі 3420,00грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити .

3. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2018р. (повний текст підписано 05.11.2018р.) у справі №910/3459/18 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь (39523, с. Попівка, вул. Миру, 48-а, ідентифікаційний код: 31070000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11; ідентифікаційний код 40076295) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 697,25грн.

5. Доручити Господарському суду Харківської області видати накази на примусове виконання цієї постанови, оформивши їх у відповідності до вимог ст.4 Закону України Про виконавче провадження .

6. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 26.12.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 27.12.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач ОСОБА_1

Суддя В.І. Пушай

Суддя О.В. Стойка

Надіслано судом до ЄДРСР - 27.12.2018р.