Рішення

від 01.11.2018 по справі 908/1279/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/57/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 Справа № 908/1279/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4,

е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua) у складі судді Азізбекян Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу

за позовом Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62, ідентифікаційний код 00190911)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергомехкомплект» (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 26, ідентифікаційний код 34909971)

про стягнення 355149,83 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 30/282 від 05.05.2018 року

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.07.2018 року

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергомехкомплект» про стягнення пені в сумі 221 149, 91 грн. та штрафу в сумі 133 999, 92 грн. за невиконання зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за Специфікацією № 2 до договору поставки № 224 від 21.03.2017.

Ухвалою суду від 09.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1279/18 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/57/18. Судове засідання призначено на 13.08.2018.

13.08.2018 року на адресу суду від Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з додатками, в якому останній просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13.08.2018 вирішено розглядати справу № 908/1279/18 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття підготовчого провадження, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1279/18 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 19.09.2018.

14.08.2018 від відповідача надійшов відзив, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що позивач не здійснив дії, що встановлені Договором та Специфікацією, сприяв збільшенню розміру збитків та вжив заходи до їх зменшення, а затримка у поставці товару відбулась не з вини відповідача. При цьому, просить суд взяти до уваги положення ст. 233 та ст. 551 ЦК України.

14.09.2018 від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив. У запереченнях відповідач посилається на те, що не отримував від позивача належним чином погоджену документацію. Посилається на те, що оскільки у відповідача перед позивачем відсутнє безпосереднє грошове зобов'язання, стягнення пені є безпідставним. Просить зменшити розмір пені.

Ухвалою суду від 19.09.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 04.10.2018.

01.10.2018 до суду від позивача надійшли доповнення до відповіді на відзив (з урахуванням заперечень)відповідно до якого останній просив задовольнити позов в повному обсязі.

03.10.2018 від відповідача надійшли доповнення до заперечення № 1 від 14.09.2018, у яких відповідач наполягав на тому, що про строчка виконання відповідача не настала, враховуючи умови договору та вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 04.10.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні 04.10.2018 представників сторін.

Відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України, уповноваженим представникам сторін оголошені права та обов'язки.

Відводів складу суду не заявлено.

Суд з'ясував у сторін наявність заяв та клопотань.

Представники сторін зазначили, що всі наявні докази було подано до суду та клопотання процесуального характеру відсутні та суду повідомлені всі обставини справи, які їм відомі.

Відповідно до ч 6 ст. 183 ГПК України, сторони надали письмову згоду розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 04.10.2018.

В судовому засіданні 04.10.2018 суд оголосив про початок судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, просив суд у позові відмовити.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 01.11.2018 о 15 год. 30 хв.

16.10.2018 від позивача у справі надійшли пояснення на доповнення до заперечення.

Фіксація судового засідання 01.11.2018 здійснювалось за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Суд перейшов до судових дебатів, після закінчення яких вислухав заключні слова представників позивача та відповідача. Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог повністю. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

По закінченні судового засідання суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017 між ПАТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат (покупцем, позивачем у справі (оскільки в подальшому позивачем здійснено зміну найменування на АТ) і ТОВ Торговий дім Енергомехкомплект (постачальником, відповідачем у справі) укладено договір поставки № 224 (далі - Договір).

Відповідно до предмету цього договору, відповідач зобов'язувався передати у власність позивача товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються в Специфікаціях (Додатках) до Договору (далі-товар), які є його невід'ємною частиною, а позивач зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

До Договору укладалася Специфікація № 2 від 21.03.2017 (підписана зі сторони постачальника - 03.04.2017), яка у відповідності до п. 1.1. Договору є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.1 Договору відповідач зобов'язувався поставити позивачу товар способом і на умовах, зазначених в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що зобов'язання відповідача щодо поставки товару вважаються повністю виконаними в момент підписання сторонами договору акту приймання-передачі товару за якістю (у випадку оплати товару за акредитивною формою: акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю).

Відповідно до п. 3.11 Договору дата поставки товару визначається в Специфікаціях до договору.

Згідно з п. 11.2. Договору у разі порушення термінів поставки товару за цим Договором позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів позивач має право додатково стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Згідно Специфікації № 2 відповідач зобов'язувався поставити позивачу: Редуктор КТМ в кількості 6 шт., Редуктор КЦ2-1300-45-42Ц-УЗ в кількості 1 шт. та Редуктор РЛКУ в кількості 2 шт. на загальну суму 2159997,60 грн. (з ПДВ), у термін протягом 120 календарних днів з моменту відкриття акредитиву.

Згідно цієї Специфікації Умови поставки вказаного товару - DDР, м. Марганець, Промзона, склад ПАТ Марганецький ГЗК згідно з Правилами Інкотермс.

На виконання договірних умов, листом № 557 від 26.04.2017, позивач повідомив відповідача про те, що 26.04.2017 було відкрито акредитив № 600U/UАН/5494 на загальну суму 2159997,60 грн., строк поставки до 24.08.2017 та вказав про необхідність виконання поставки товару.

Крім того, 26.04.2017 ПАТ ОСОБА_3 Дніпро повідомив відповідача про відкриття та умови вищевказаного акредитиву шляхом направлення повідомлення на банк відповідача.

Отже, відповідач повинен був поставити товар по Специфікації № 2 на загальну суму 2159997,60 грн. - до 24.08.2017. Однак, відповідачем своєчасно поставлено лише Редуктор КТМ в кількості 2 шт. на загальну суму 409999,20 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 64 від 23.08.2017, товарно-транспортною накладною № ТТН 000000850 від 23.08.2017, про що було складено Акт приймання-передачі від 23.08.2017.

Редуктор КТМ в кількості 2 шт. на загальну суму 409999,20 грн. (з ПДВ) поставлено 31.08.2017, що підтверджується за видатковою накладною № 77 від 31.08.2017 та товарно-транспортною накладною № ТТН 000000858 від 31.08.2017, і про що було складено Акт приймання передачі ТМЦ від 31.08.2017.

Редуктор КТМ в кількості 1 шт. на загальну суму 204999,60 грн. (з ПДВ) поставлено 08.09.2017, що підтверджується видатковою накладною № 78 від 08.09.2017 та товарно-транспортною накладною № ТТН 000000871 від 08.09.2017, про що було складено Акт приймання-передачі ТМЦ від 08.09.2017.

Редуктор КТМ в кількості 1 шт. та Редуктор РЛКУ в кількості 2 шт. на загальну суму 684999,60 грн. (з ПДВ) поставлено 14.09.2017, що підтверджується видатковою накладною № 89 від 14.09.2017, товарно-транспортною накладною № ТТН 000000878 від 14.09.2017, про що складено Акт приймання-передачі ТМЦ від 14.09.2017.

Редуктор КЦ2-1300-45-42Ц-УЗ в кількості 1 шт. на загальну суму 450000,00 грн. (з ПДВ) поставлено 20.10.2017, що підтверджується видатковою накладною № 97 від 20.10.2017, товарно-транспортною накладною № ТТН 000000911 від 20.10.2017, про що було складено Акт приймання-передачі ТМЦ від 20.10.2017.

Враховуючи, що в порушення договірних зобов'язань по Договору та Специфікації № 2 відповідач не виконав своє зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, позивач, відповідно до п. 11.2 Договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 221 149 грн. 91 коп. та 133 999 грн. 92 коп. штрафу, а всього - 355149 грн. 83 коп., про що заявив до стягнення у цьому позові.

Претензія позивача № 30/815 від 04.12.2017 відповідачем не задоволена.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини сторін врегульовані Договором поставки № 224 від 2.03.2017 та Специфікацією № 2 до нього.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (троки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В силу ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Порушення відповідачем умов Договору поставки щодо своєчасної поставки товару стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення з відповідача передбачених п. 11.2 Договору пені та штрафу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідачем порушено умови Договору щодо своєчасної поставки товару.

Так, 31.08.2017 поставлено Редуктор КТМ в кількості 2 шт. на загальну суму 409999,20 грн. (з ПДВ) за видатковою накладною № 77 від 31.08.2017 та товарно-транспортною накладною № ТТН 000000858 від 31.08.2017, про що було складено Акт приймання передачі ТМЦ від 31.08.2017 - з прострочень 6 (шість) календарних днів. 08.09.2017р. поставлено Редуктор КТМ в кількості 1 шт. на загальну суму 204999,60 грн. (з ПДВ) за видатковою накладною № 78 від 08.09.2017 та товарно-транспортною накладною № ТТН 000000871 від 08.09.2017р., про що було складено Акт приймання-передачі ТМЦ від 08.09.2017 - з простроченням 14 (чотирнадцять) календарних днів. 14.09.2017 поставлено Редуктор КТМ в кількості 1 шт. та Редуктор РЛКУ в кількості 2 шт. на загальну суму 684999,60 грн. (з ПДВ) за видатковою накладною № 89 від 14.09.2017 та товарно-транспортною накладною № ТТН 000000878 від 14.09.2017, про що було складено Акт приймання-передачі ТМЦ від 14.09.2017 - з простроченням 20 (двадцять) календарних днів. 20.10.2017 поставлено Редуктор КЦ2-1300-45-42Ц-УЗ в кількості 1 шт. на загальну суму 450000,00 грн. (з ПДВ) за видатковою накладною № 97 від 20.10.2017 та товарно-транспортною накладною № ТТН 000000911 від 20.10.2017, про що було складено Акт приймання-передачі ТМЦ від 20.10.2017, - з простроченням 56 (п'ятдесят шість) календарних днів.

Згідно з п. 11.2. Договору у разі порушення термінів поставки товару за цим Договором позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів позивач має право додатково стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Оскільки, як встановлено судом при розгляді цієї справи, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов Договору щодо своєчасної поставки товару, наявні правові підстави для стягнення з відповідача передбачених пунктом 11.2 Договору пені та штрафу.

Враховуючи строк поставки товару по Договору, згідно Специфікації № 2 до Договору, кількість днів прострочення поставки товару, вартість простроченого товару, відповідно до п. 11.2 Договору, позивач обгрунтовано нарахував відповідачу пеню у розмірі 221 149 грн. 91 коп. та 133 999 грн. 92 коп. 10% штрафу, а всього - 355149 грн. 83 коп.

Судом перевірений та визнаний арифметично правильним та обґрунтованим розрахунок сум пені та штрафу, наведений позивачем у позові.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 76-79 вказаного кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд вважає, що позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог, порушення умов договору відповідачем та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення суми пені та штрафу.

Відповідачем, в свою чергу, не спростовано належними доказами вищевикладені обставини та відсутність підстав для стягнення сум пені та штрафу. Доводи відповідача, спростовуються вищевикладеним та наступним.

Так, відповідач вважає, що позивачем неправильно встановлено дату закінчення перебігу строку поставки товару. Не надано письмового підтвердження щодо вчасного надання відповідачу належним чином затвердженої документації на поставку товару. На думку відповідача, позивач сам свідомо порушив умови Договору щодо погодження технічної документації на постачання товару, та не вживав усіх, передбачених діючим законодавством заходів щодо вчасного виконання умов договору, що призвело до затримки у виготовленні та постачанні замовленого товару відповідачем.

Згідно Специфікації № 2 до Договору поставки № 224 від 21.03.2017, відповідач зобов'язувався поставити відповідачу: Редуктор КТМ в кількості 6 шт.; Редуктор КЦ2-1300-45-42Ц-УЗ в кількості 1 шт.; Редуктор РЛКУ в кількості 2 шт. на загальну суму 2159997,60 грн. (з ПДВ), термін поставки - протягом 120 календарних днів з моменту відкриття акредитиву.

Згідно з п. 8.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару про відкриття та умови акредитива.

Відповідач був повідомлений про те, що акредитив № 600U/UAH/5494 на суму 2159997,60 грн. по Специфікації № 2 до Договору був відкритий 26.04.2017. 26.04.2017 ПАТ ОСОБА_3 ДНІПРО направив SWIFТ-повідомлення на банк відповідача, про що позивач направив відповідачу листа № 557 від 26.04.2017 із зазначенням про необхідність виконання поставки до 24.08.2017.

Про те, що строк поставки товару (протягом 120 календарних днів з моменту відкриття акредитиву) тобто до 24.08.2017, зазначається також в самому документарному акредитиві.

До того ж, про те, що акредитив на виконання Специфікації № 2 до Договору відкритий 26.04.2017, а термін поставки товару - до 24.08.2017, позивач повідомляв відповідача листами № 742 від 20.06.2017, № 845 від 07.07.2017, З 1027 від 11.08.2017, № 1111 від 30.08.2017, № 1248-39/1 від 20.09.2017 (копії додаються).

Відповідачем в свою чергу, листами № 73 від 11.07.2017, № 165 від 11.09.2017, № 175 від 17.10.2017 строк поставки до 24.08.2017 не заперечувався. У листах відповідач посилався на фактичні причини прострочення поставки товару по Специфікації № 2 до Договору.

Погодження креслень на Редуктор 4КР та Редуктор КТМ (6 шт.) відбулося вчасно, що підтверджується скріншотом відповідача від 22.05.2017. Погодження креслення на Редуктор РЛКУ (2 шт.) відбулося 24.05.2017 (скріншот відповідача від 24.05.2017).

Що ж до креслення на Редуктор КЦ2-1300-45-42Ц-УЗ (1 шт.), погодження направлено відповідачу 07.07.2017. Креслення на даний редуктор направлено відповідачем позивачу для погодження лише 06.06.2017 (скріншот від 16.06.2017).

При цьому, слід зазначити, що погодження здійснювалось сторонами засобами електронного зв'язку.

Матеріалами справи не підтверджується, а відповідачем не доводиться відповідними доказами свідоме порушення позивачем умов Договору щодо погодження технічної документації на постачання товару.

Безпідставні і посилання відповідача на те, що стягнення пені можливо лише за несвоєчасно виконане саме грошове зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Так, Господарський кодекс України називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 Цивільного кодексу України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов'язання.

Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено ЦК України види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною 2 ст. 546 ЦК України, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Згідно ч.1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем належними доказами доведено порушення умов Договору відповідачем та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої до стягнення суми пені та штрафу.

З урахуванням вищевикладеного, суд не знаходить достатніх правових підстав для зменшення вказаних сум пені та штрафу.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання цього позову покладається на відповідача.

Керуючись 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергомехкомплект» (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 26, ідентифікаційний код 34909971) на користь Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62, ідентифікаційний код 00190911, рахунок 26005000000677 в Нікопольському відділенні ПАТ ОСОБА_3 ДНІПРО , МФО 305749, код ЄДРПОУ 00190911) пеню в сумі 221 149 (двісті двадцять одна тисяча сто сорок дев'ять) грн. 91 коп. та штраф в сумі 133 999 (сто тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 92 коп. за невиконання зобов'язання щодо своєчасної поставки товару за Специфікацією № 2 до Договору поставки № 224 від 21.03.2017. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергомехкомплект» (69008, м. Запоріжжя, вул. Експресівська, буд. 26, ідентифікаційний код 34909971) на користь Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, 62, ідентифікаційний код 00190911, рахунок 26005000000677 в Нікопольському відділенні ПАТ ОСОБА_3 ДНІПРО , МФО 305749, код ЄДРПОУ 00190911) 5327 (п'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 25 коп. судового збору Видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 27.12.2018 року.

Суддя

господарського суду

Запорізької області ОСОБА_4