Рішення

від 18.12.2018 по справі 908/2201/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/155/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 Справа № 908/2201/18

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металург-Кредо» (69096 м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд.50; поштова адреса: 69006 м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 35980002)

до відповідача: Запорізької міської ради (69105 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915)

про зобов'язання прийняти з оренди земельну ділянку та зареєструвати припинення права користування земельною ділянкою

за участю

представника позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 20.11.2018 р.

представник відповідача: ОСОБА_2, дов. № 01/03-20/01527 від 15.06.2018 р.

СУТЬ СПОРУ:

25.10.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Металург-Кредо» до Запорізької міської ради про:

- зобов'язання Запорізьку міську раду (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) прийняти з оренди від ТОВ "Металург-Кредо" (м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 35980002) земельну ділянку загальною площею 0,1138 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 19, кадастровий номер 2310100000:04:036:0175, шляхом підписання Акту приймання-передачі земельної ділянки з оренди;

- зобов'язання Запорізьку міську раду (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права користування ТОВ "Металург-Кредо" (м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 35980002) земельною ділянкою загальною площею 0.1138 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова. 19, кадастровий номер 2310100000:04:036:0175.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 р., справу № 908/2201/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 26.10.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2201/18, присвоєно справі номер провадження 27/155/18, підготовче засідання призначено на 26.11.2018 р.

Ухвалою суду від 26.11.2018 р. оголошувалася перерва у підготовчому засіданні до 18.12.2018 р.

Справа № 908/2201/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 18.12.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 18.12.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, вважає бездіяльність відповідача щодо підписання акту приймання-передачі земельної ділянки після закінчення строку дії договору незаконною, а доводи з приводу його не підписання необґрунтованими. Позивач зазначив, що відповідач незаконно вимагає від позивача дотримання передбаченої пунктом 8 Регламенту міської ради по розгляду заяв громадян та юридичних осіб з питань оформлення земельних ділянок у місті Запоріжжі, затвердженого рішенням міської ради від 05.11.2014 року № 37, процедури Розірвання договору оренди землі за згодою сторін", адже договір вже припинив свою дію, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено на підставі норм Закону (стаття 31 Закону України "Про оренду землі", п. 33 договору оренди). Крім того, позивач надав відповідь на відзив відповідача (долучено до матеріалів справи).

Представник відповідача підтримав свої заперечення, викладені у письмовому відзиві. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки припинення права користування є наслідком виконання дій по припиненню права на землю. Припинення користування земельної ділянки передбачає процедуру, аналогічну процедурі укладення правовстановлюючого документа на землю, визначену законодавством: прийняття рішення про припинення права користування; підписання додаткової угоди про припинення чи в певних випадках настання юридичного і акту; реєстрація припинення права користування передбачає підготовку відповідної землевпорядної документації, підготовку та перевірку обмінних файлів , підписання акту приймання-передачі земельної ділянки. При здійсненні всіх необхідних дій щодо складання матеріалів по припиненню права користування земельною ділянкою, скасовується і рішення міської ради, яке було підставою для укладення відповідного документу.

В засіданні суду 18.12.2018 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом частин першої - третьої статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

24.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металург-Кредо" (орендар) та Запорізькою міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.07.2009 року за № 040926101214.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець, відповідно до рішення тридцять другої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 61/206 від 16.04.2009 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування гостьової автостоянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 19.

В оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,1138 га. (п. 2 договору).

Відповідно до п. 8 договору він укладається строком до 21.03.2016 р.

Пунктом 19 договору визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п. 20 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 33 договору сторонами узгоджено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У зв'язку з закінченням строку дії договору позивач листом від 08.04.2016 р. № 6 звернувся до відповідача з проханням підписати проект додаткової угоди про розірвання договору та акти приймання-передачі земельної ділянки.

Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради листом від 26.04.2016 р. вих. № 1086/02-03 повідомило позивача, що припинення договору оренди земельної ділянки передбачає процедуру, аналогічну процедурі укладення договору оренди землі, та вказало, що для подальшого розгляду питання припинення права оренди земельної ділянки Позивачу необхідно надати до управління рішення минулих років про відведення земельної ділянки, правовстановлюючі документи юридичної особи, довідку щодо фактичної сплати орендної плати за земельні ділянки за 2013-2015 роки, а також забезпечити обстеження земельної ділянки з виїздом па місцевість працівника управління.

Листом № 12 від 25.08.2016 р. позивач виконав вимоги відповідача та надав всі необхідні документи до Управління, а також просив направити представника управління для обстеження земельної ділянки з виїздом на місцевість.

Відповіді на лист позивача № 12 від 25.08.2016 р. від відповідача не надходило.

29.08.2018 р. позивач повторно звернувся до відповідача листом № 13, яким наголосив, що ним як орендарем земельної ділянки були вчинені всі необхідні дії щодо припинення правовідносин оренди земельної ділянки.

Зокрема, після спливу строку договору оренди до відповідача були надані проекти додаткової угоди та акти приймання-передачі земельної ділянки з проханням їх підписати, були надані копії договору оренди з додатковими угодами, рішення минулих років про відведення земельної ділянки, правовстановлюючі документи позивача, довідку щодо фактичної сплати орендної плати за земельні ділянки за 2013-2015 роки та запропоновано забезпечити обстеження земельної ділянки представником орендодавця. У листі орендар наголосив, що до цього часу через бездіяльність з боку орендодавця Акт приймання-передачі земельної ділянки між сторонами за договором оренди не підписано, та повторно просив підписати відповідні документи, що підтверджують припинення договору.

Листом від 19.09.2018 р. № 1903/02-03 Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради повідомило позивача, що припинення договору оренди земельної ділянки передбачає процедуру, аналогічну процедурі укладення договору оренди землі, та вказало, що згідно п. 8 Регламенту міської ради по розгляду заяв громадян та юридичних осіб з питань оформлення земельних ділянок у місті Запоріжжі, затвердженого рішенням міської ради від 05.11.2014 р. № 37 землекористувачу необхідно звернутися до землевпорядної ліцензійної організації для підготовки матеріалів по розірванню договору оренди.

Відмова відповідача щодо підписання акту приймання-передачі земельної ділянки після закінчення строку дії договору послугувала для звернення позивача з даним позовом до суду.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

В пункті 33 укладеного між сторонами договору передбачено, що підставою припинення договору є, зокрема, закінчення його строку.

Відповідно до п. 20 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Крім того, пунктом 34 договору передбачено, що фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 8 договору він укладений строком до 21.03.2016 р.

Пунктом 19 договору визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п'ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Відповідно до п. 20 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 33 договору сторонами узгоджено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, дія договору від 24.06.2009 р. припинилася у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Наведена у листі процедура підготовки та подання юридичними особам матеріалів по припиненню права користування земельною ділянкою для підготовки проекту відповідного рішення міської ради стосується випадків дострокового припинення права користування, зокрема, у разі розірвання договору, а в даному випадку договір припинив свою дії у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Пункт 8 Регламенту міської ради по розгляду заяв громадян та юридичних осіб з питань оформлення земельних ділянок у місті Запоріжжі, затвердженого рішенням міської ради від 05.11.2014 р. № 37, знаходиться в Розділі 8 під назвою "Розірвання договору оренди землі за згодою сторін", а тому вимога щодо звернення до землевпорядної ліцензійної організації для підготовки матеріалів по розірванню договору оренди землі не є обґрунтованою і законною, адже договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Крім того, листування між позивачем та відповідачем підтверджує, що позивач повідомив відповідача (листи № 6 від 08.04.2016 р., № 12 від 25.08.2016 р., № 13 від 29.08.2018 р.), що строк договору оренди земельної ділянки закінчився, договір не поновлювався між сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання умов договору вчинено всі необхідні дії щодо повернення земельної ділянки з оренди, проте відповідач ухиляється від прийняття земельної ділянки за актом приймання-передачі.

На день розгляду справи акти приймання-передачі земельної ділянки Запорізькою міською радою не підписано, заборгованість з орендної плати відсутня.

Як свідчать матеріли справи та пояснення позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Металург-Кредо» продовжує сплачувати відповідачу орендну плату, оскільки не має підтвердних документів щодо припинення права користування земельною ділянкою, сплата підтверджується Витягом з електронного кабінету платника податків.

Крім того, земельна ділянка була взята орендарем в оренду для забезпечення можливості обслуговування нерухомого майна, власником якого позивач був до 29.04.2013 р., розташованого на прилеглій земельній ділянці (кадастровий номер 2310100000:04:036:0029). Оскільки ТОВ "Металург-Кредо" здійснило продаж нерухомого майна - фактично позивач припинив користування земельною ділянкою з 29.04.2013 р. (з моменту продажу нерухомого майна, розташованого за адресою:м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 19, що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.04.2013 р.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що з урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір був укладеним сторонами на узгоджених умовах.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Сторони в договорі чітко встановили строк дії договору оренди землі від 24.06.2009 р. - до 21.03.2016 р. та п. 33 договору визначили, що дія договору , зокрема припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Крім того, згідно із частиною 4 статті 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі від 24.06.20009 р.) невід'ємною частиною договору оренди землі є зокрема, акт приймання-передачі об'єкта оренди.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст. 15, 31, 34 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі від 24.06.20009 р.), документом, що підтверджує повернення земельної ділянки орендодавцю після припинення договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині зобов'язання Запорізьку міську раду прийняти з оренди від ТОВ "Металург-Кредо" земельну ділянку загальною площею 0,1138 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 19, кадастровий номер 2310100000:04:036:0175, шляхом підписання Акту приймання-передачі земельної ділянки з оренди, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Вимога позивача про зобов'язання Запорізьку міську раду зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права користування ТОВ "Металург-Кредо" земельною ділянкою загальною площею 0.1138 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова. 19, кадастровий номер 2310100000:04:036:0175 не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Лише наявність державної реєстрації створює презумпцію законності права на нерухоме майно для право власника. Без такої реєстрації відносини, пов'язані з обігом земельних ділянок в Україні, державною не визнаються і знаходяться поза межами правового регулювання.

Відповідно до ст.126 ЗК України оформлення речових прав на земельну ділянку - право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових правна нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають речові права похідні від права власності - право користування.

Однією з засад державної реєстрації прав передбачений статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій подається заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено поняття заявник. Заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи, у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Отже, здійснення державної реєстрації припинення права користування земельної ділянки є в тому числі обов'язком орендаря.

Отже, при здійсненні всіх необхідних дій щодо складення матеріалів по припиненню права користування земельною ділянкою, скасовується і рішення міської ради, яке було підставою для укладення договору оренди землі. Вже після наведених дій заявник може звернутись до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради з заявою про припинення дії договору оренди землі.

Зазначаємо про те, що здійснення державної реєстрації припинення права користування земельної ділянки є обов'язком орендаря (відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 2, 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .)

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги частково.

В порядку ст. 129 ГПК України судовий розгляд покладено на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Металург-Кредо» , м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя задовольнити частково.

Зобов'язати Запорізьку міську раду (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) прийняти з оренди від ТОВ "Металург-Кредо" (м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 35980002) земельну ділянку загальною площею 0,1138 га, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 19, кадастровий номер 2310100000:04:036:0175, шляхом підписання Акту приймання-передачі земельної ділянки з оренди;

Стягнути з Запорізької міської ради (69105 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металург-Кредо» (69096 м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд.50; поштова адреса: 69006 м. Запоріжжя, пр. Металургів, 30, код ЄДРПОУ 35980002) 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 28.12.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.С. Дроздова