Рішення

від 17.12.2018 по справі 908/2064/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/106/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 Справа № 908/2064/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2064/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШАП" (15532, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Боромики, вул. Набережна, буд. 4, ідентифікаційний код 34067120)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія замовних досліджень" (69005, м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1, ідентифікаційний код 40132972)

про стягнення 18 000,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШАП" звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою від 02.10.2018 вих. № 036 (вх. № 2224/08-07/18 від 09.10.2018) до товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія замовних досліджень" про стягнення 18 000,00 грн., сплачених платіжним дорученням № 288 від 31.01.2018 на підставі рахунку № 310118.5 від 31.01.2018.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2018 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 11.10.2018 позовну заяву в порядку п. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху.

Ухвалою від 30.10.2018 відкрито провадження у справі № 908/2064/18 за правилами загального провадження, присвоєно справі номер провадження 24/106/18. Підготовче судове засідання призначено на 26.11.2018.

Ухвалою суду від 26.11.2018 закрито підготовче провадження. Призначити справу до судового розгляду по суті на 17.12.2018.

У зв'язку з відсутністю представників сторін, враховуючи положення п. 3 ст. 222 ГПК України, розгляд справи здійснювався без допомоги звукозаписувального технічного засобу.

Позивач в судове засідання 01.11.2018 не прибув. В обґрунтування вимог позивач вказує, що на підставі виставленого відповідачем рахунку, здійснило перерахування грошових коштів на загальну суму 18 000,00 грн., як попередню оплату за надання послуг по розробці рецептури пластизолю. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по розробці рецептури пластизолю та не здійснив повернення попередньої оплати. 16.08.2018 позивачем направлено на адресу відповідача цінним листом претензійну вимогу. Відповіді на претензію позивач не отримав, грошові кошти відповідач не перерахував. Просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 17.12.2018 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. ст. 185, 240 ГПК України, прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІШАП " , на підставі виставленого товариством з обмеженою відповідальністю "Лабораторія замовних досліджень " рахунку № 310118.5 від 31.01.2018, здійснило перерахування грошових коштів на загальну суму 18 000,00 грн. (утому числі ПДВ 3000,00 грн.), як попередню оплату за надання послуг по розробці рецептури пластизолю.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжним доручення № 288 від 31.01.2018 на суму 18 000,00 грн.

Однак ТОВ "Лабораторія замовних досліджень " не виконало взяті на себе зобов'язання по розробці рецептури пластизолю та не здійснило повернення попередньої оплати вартості замовлених послуг.

16.08.2018 ТОВ «ФІШАП» направлено на адресу ТОВ "Лабораторія замовних досліджень " цінним листом претензійну вимогу № 033 від 15.08.2018 про сплату суми боргу в розмірі 20 500,00 гри., в тому числі суми попередньої оплати в розмірі 18 000,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2 500,00 грн.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді, сума попередньої оплати перерахована не була.

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія замовних досліджень " 18 000,00 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою про надання послуг.

У відповідності з нормами ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з наданих суду документів, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки відповідача виразились у надані послуг по розробці рецептури пластизолю, а обов'язки відповідача - в їх оплаті.

За приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 033 від 15.08.2018 про перерахування суми боргу в строк до 31.08.2018.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо надання послуг по розробці рецептури пластизолю не виконав, попередню оплату в розмірі 18 000,00 грн. у визначений строк не повернув, доказів суду не надав.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір боргу в сумі 18 000,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лабораторія замовних досліджень" (бул. ЦентральнийАДРЕСА_1, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 40132972) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФІШАП" (вул. Набережна, 4, с. Боромики, Чернігівський район, Чернігівська область, 15532, ідентифікаційний код 34067120) - 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. боргу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.12.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян