номер провадження справи 27/142/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2018 Справа № 908/2035/18
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., секретаря судового засідання Шолохової С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “КРМЗ” (41600 м. Конотоп Сумська область, вул. Парківська, 18, ідентифікаційний код юридичної особи 40159025)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-АГРОСТАЛЬ” (69081 м. Запоріжжя, вул. Піщана, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 36803278 )
про стягнення 126 076 грн. 80 коп.
за участю
представника позивача: не з»явився
представник відповідача: не з'явився
04.10.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “КРМЗ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-АГРОСТАЛЬ” про стягнення 107 529 грн. 60 коп. заборгованості по договору поставки № 01-47/2017 від 18.09.2017 р., 18 547 грн. 20 коп. пені за прострочення та недопоставку продукції по договору поставки № 01-47/2017 від 18.09.2017 р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2018 р., справу № 908/2035/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 05.10.2018 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2035/18, присвоєно справі номер провадження 27/142/18 та призначено підготовче судове засідання на 01.11.2018 р.
Справа № 908/2035/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.
01.11.2018 р. судом проведено підготовче засідання у справі № 908/2035/18.
Ухвалою суду від 01.11.2018 р., відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено на 03.12.2018 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.
Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням № 03/12/18/юр від 03.12.2018 р. (вх. № 08-08/21646/18 від 03.12.2018 р.) в порядку ч. 6 ст. 183 ГПК України про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого засідання.
Відповідно до ч.6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Заяву представника позивача в порядку ч.6 ст. 183 ГПК України, судом прийнято.
03.12.2018 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 03.12.2018 р. підготовче засідання закрито, суд перейшов до розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.12.2018 р., оголошено перерву до 18.12.2018 р.
У судовому засіданні 18.12.2018 р. справу розглянуто судом, прийнято вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 14.12.2018 р. надіслав до відділу автоматизованого документообігу суду, обробки та контролю виконання документів (канцелярія) клопотання, відповідно до якого просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Заява позивача прийнята судом.
Відповідач у судове засідання тричі не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.
Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-АГРОСТАЛЬ” є: 69081 м. Запоріжжя, вул. Піщана, 3 що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.10.2018 р. та ухвали від 01.11.2018 р. про відкладення підготовчого засідання, на ім'я відповідача, яке ним не отримано у зв'язку із закінчення терміну зберігання.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2035/18.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача та відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
18.09.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “КРМЗ” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-АГРОСТАЛЬ” (постачальник) укладено договір поставки № 01-47/2017 від 18.09.2017 р.
Відповідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити окремими партіями, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити на умовах, передбачених цим договором металопродукцію (далі за текстом - «Продукція») в асортименті, кількості, за ціною та в строки, визначені в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 1.2 договору Специфікації до цього договору узгоджуються між сторонами, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками.
Сторони погодилися, що тільки при поставні продукції на умовах 100% передоплати, ціна, кіль кість, асортимент і розгорнута номенклатура продукції, яка поставляється за ним договором, вказуються в рахунках постачальника, які мають силу Специфікації та підтверджуються у видаткових накладних. Ціна, кількість, асортимент і розгорнута номенклатура продукції вважається узгодженою Сторонами з момент) оплати Покупцем виставленого постачальником рахунку (п. 1.3 договору).
Розділом 2 договору сторонами визначено, що умови поставки продукції за цим договором оговорюються у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору,
Відвантаження зі складу проводиться уповноваженому представнику покупця за умови пред'явлення уповноваженим представником оригіналу довіреності, оформленої на право отримання окремої партії продукції, складеної відповідно до чинного законодавства України.
Сторони можуть обумовити інші умови поставки для окремої партії продукції у відповідній Специфіка ції до цього договору.
Строк поставки продукції за цим договором складає 30 (тридцять) календарних днів з дати отри мання попередньої оплати за продукцію, якщо інші строки поставки не обумовлені сторонами в відповідній Специфікації до цього договору.
Відповідно до п. 5.1. договору ціни на поставлену за цим договором продукцію встановлюються сторонами в рахунках/специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 6.1 договору визначено, що покупець здійснює оплату за цим договором у вигляді 100% попередньої оплати за продукцію, яка поставляється, протягом до 10 (десятій календарних днів з момент)' виставлення рахунку Покупцю. Інші умови оплати для конкретних партій продукції можуть бути передбачені у відповідних Специфікаціях до цього договору.
18.09.2017 р. позивачем було отримано від відповідача рахунок № 00238 від 18.09.2017 р. на суму 137 151 грн. 36 коп. за постачання наступної продукції:
- лист 10 ст.09Г2С - 4 шт., лист 12 ст.09Г2С - 1 шт., лист 14 ст.09Г2С - 1 шт., лист 32 ст.09Г2С - 1 шт.
18.09.2017 р. покупцем було отримано від постачальника рахунок № 00239 від 18.09.2017 р. на суму 236 447 грн. 40 коп. за постачання наступної продукції:
- лист 12 ст.09Г2С - 2 шт., лист 14 ст.09Г2С - 1 шт., лист 16 ст.09Г2С - 2 шт.
ТОВ «Виробниче об єднання «КРМЗ» здійснило на користь постачальника в особі ТОВ «Спец-Агросталь» наступні платежі:
- згідно платіжного доручення № 1 від 20.09.2017 р. - 236 447 грн. 40 коп.;
- згідно платіжного доручення № 1 від 21.09.2017 р. - 137 151 грн. 36 коп.
Відповідачем було видано видаткову накладну № 99 від 21.09.2017 р. на суму 137 151 грн. 36 коп. та видаткову накладну № 100 від 28.09.2017 р. на суму 158 401 грн. 14 коп.
По оплаченому покупцем рахунку № 00239 від 18.09.2017 р. на суму 236 447 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 20.09.2017 р. на суму 236 447 грн. 40 коп., відповідачем було поставлено металопродукції фактично на суму 128 917 грн. 80 коп., не поставлено металопродукції на суму 107 529 грн. 60 коп. з ПДВ, без ПДВ 89 608 грн. 00 коп., а саме не поставлено лист 16 ст.09Г2С кількістю 4,6 тони.
26.12.2017 р. за вих. № 26/12/17 позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача претензію про повернення грошових коштів за непоставлений товар на загальну суму 107 529 грн. 60 коп.
Претензія позивача залишилась відповідачем без відповіді та задоволення.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено вимогу про стягнення 18 547 грн. 20 коп. пені. За період з 20.10.2017 р. по 01.10.2018 р. (345 календарних днів прострочення поставки продукції).
Відповідно до п. 8.1 договору за прострочення поставки або недопоставки продукції, при своєчасній оплаті, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,05 % від вартості непоставленої продукції за кожний день прострочення.
Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно розрахунку позивача, пеня нарахована за період з 20.10.2017 р. по 01.10.2018 р., що складає 345 календарних днів.
Згідно п. 8.5 договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через три роки з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним. Судом перевірено правильність нарахування пені за допомогою за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” та встановлено, що заявлена до стягнення сума пені є обґрунтованою і тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в межах розміру заявлених позовних вимоги в сумі 18 547 грн. 20 коп.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі “Горнсбі поти Греції” зазначено: “…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу – у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним – і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “КРМЗ” обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
За наведених обставин, судовий збір в розмірі 1 891 грн. 15 коп., в порядку ст. 129 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “КРМЗ”, м. Конотоп, Сумська область до Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-АГРОСТАЛЬ”, м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦ-АГРОСТАЛЬ” (69081 м. Запоріжжя, вул. Піщана, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 36803278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче об'єднання “КРМЗ” (41600 м. Конотоп Сумська область, вул. Парківська, 18, ідентифікаційний код юридичної особи 40159025) 107 529 (сто сім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 60 коп. заборгованості, 18 547 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 20 коп. пені, 1 891 (одна тисячі вісімсот дев'яносто одна) грн. 15 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено та підписано 28.12.2018 р.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2018 |
Оприлюднено | 03.01.2019 |
Номер документу | 78925109 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Дроздова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні