Рішення

від 18.12.2018 по справі 908/1630/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/75/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2018 Справа № 908/1630/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді - Корсун В.Л., за участю секретаря судового засідання - Юсубової Д.В., розглянувши матеріали справи № 908/1630/18

за позовною заявою: акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів , 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Елекстрометалургів, буд. 310

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних конструкцій №6 , 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40

про стягнення 1 217 706, 60 грн.

У засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність 29.08.18 № 199-4016;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів (далі ПАТ НЗФ ) за вих. № 2018.08.13/42-7578 до товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних конструкцій № 6 (далі ТОВ ЗЗБК № 6 ) про стягнення 1 217 706, 60 грн. заборгованості за договором поставки від 04.07.2017 № 1703787, з якої: 306 074,68 грн. основний борг (сума передплати за договором), 821 371,33 грн. пені та 90 260,59 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 629, 693 ЦК України, ст.ст. 16, 20, 216-220, 224-226, 230, 265, 267, 549-551, 611 ГК України та ст.ст. 4, 12, 162, 164, 173 ГПК України, а також неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 04.07.2017 № 1703787, зокрема, простроченням зобов'язань з поставки позивачу товару. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати - 306 074,68 грн., а також пеню та штраф за прострочення виконання господарського зобов'язання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/1630/18 між суддями від 17.08.18 наведену вище позовну заяву визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 21.08.18 судом прийнято позовну заяву ПАТ НЗФ до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1630/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 13.09.18.

Ухвалою від 13.09.18 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 19.11.18, підготовче засідання у справі відкладено на 10.10.18.

Позивачем 13.09.18 через канцелярію суду подано клопотання за вих. № 2018.09.07/17-4016 про заміну назви позивача з ПАТ «НЗФ» на акціонерне товариство Нікопольський завод феросплавів (далі АТ «НЗФ» ).

21.09.18 від АТ «НЗФ» на адресу суду надійшла заява за вих. № 2018.09.14/25-4016 (в порядку ст. 169, п. 3 ст. 182 ГПК України) в якій позивач зазначив, що у п. 2 прохальної частини позовної заяви допущено описку та помилково зазначено: «та 90260,59 грн. - 3 % річних» замість «та 90260,59 грн. - штрафу» , що є очевидним виходячи зі змісту позову та розрахунків позовних вимог. У зв'язку з чим, позивач у заяві просить суд визнати наявність описки у п. 2 прохальної частини позовної заяви № 2018.08.13/42-7578 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 90 260,59 грн. - 3 % річних, та вважати п. 2 прохальної частини позовної заяви № 2018.08.13/42-7578 викладеним в наступній редакції: стягнути з відповідача на користь позивача 821 371,33 грн. - пені та 90 260,59 грн. - штрафу.

У підготовчому судовому засіданні 10.10.18 заяву АТ «НЗФ» за вих. № 2018.09.14/25-4016 прийнято до розгляду та задоволено. У зв'язку з чим, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 306 074,68 грн. основного боргу (сума передоплати за договором), 821 371,33 грн. пені та 90 260,59 грн. штрафу.

Також у підготовчому засіданні 10.10.18 судом задоволено клопотання позивача вих. № 2018.09.07/17-4016 про заміну назви позивача, змінено назву позивача з ПАТ НЗФ на акціонерне товариство Нікопольський завод феросплавів . Підготовче засідання відкладено на 14.11.18, про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою від 14.11.18 судом відкладено підготовче засідання на 19.11.18.

Ухвалою від 19.11.18 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу № 908/1630/18 до судового розгляду по суті на 06.12.18.

Ухвалою суду від 06.12.18 оголошено перерву на 18.12.18.

Представник позивача у судовому засіданні 18.12.18 підтримав позовні вимоги повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання по цій справі жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов до суду не надав.

Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено в установленому чинним ГПК України порядку шляхом направлення ухвал суду у цій справі за юридичною адресою відповідача (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40), яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.08.18.

Однак, відповідачем не отримано ухвали від 21.08.18 (про відкриття провадження у справі № 908/1630/18), від 13.09.18 та від 25.09.18, від 10.10.18 у цій справі, які надіслано судом на юридичну адресу відповідача, з причин їх повернення підприємством поштового зв'язку суду за закінченням встановленого строку зберігання із відповідними довідками ПАТ «Укрпошта» до поштових відправлень.

Станом на час проведення судового засідання у цій справі призначеного на 18.12.18 підприємством зв'язку суду не повернуто, ні рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 06.12.18 у справі № 908/1630/18) відповідачу, ні саме поштове відправлення (зазначену ухвалу) з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Інформація про час і місце судових засідань у цій справі призначених на 10.10.18, 14.11.18, на 19.11.18 та на 18.12.18 додатково була розмішена судом на сторінці офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет www.cort.gov.ua/sudy у розділі Новини та події суду .

Враховуючи, що судом вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/1630/18, суд дійшов висновку за можливе відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України розглянути справу за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

У засіданні суду 18.12.18 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.17 між товариством з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних конструкцій № 6 (ТОВ ЗЗБК №6 , Постачальник) та публічним акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (ПАТ НЗФ , Покупець) укладено договір поставки № 1703787, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, ціна вказується у специфікації (додатку) до цього Договору (далі Товар), яка є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

У п. 3.1 договору сторони погодили, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього Договору. Умовами поставки регламентуються відповідними термінами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка погоджена сторонами (далі - правила Інкотермс).

Згідно з п. 3.6. договору, зобов'язання Постачальника щодо постачання товару вважаються виконаними в момент підписання Покупцем акта прийму-передачі Товару.

Відповідно до п. 4.8. договору, у разі якщо після перерахування Покупцем попередньої оплати за Товар постачальник відмовився від поставки Товару з будь-яких причин, постачальник зобов'язаний повернути отриману передоплату протягом 3 банківських днів на поточний рахунок покупця.

Згідно умов Специфікації № 1 (Додаток 1) до договору термін поставки товару - липень-вересень 2017 р., а саме: 1) палі залізобетонні С120.35-8У, ДСТУ Б.В.2.6.-65:2008 (серія 1.011.1-10 вип. 1), код товару 6810.91.00.00 кількістю 364 шт., за ціною 4909,58 грн. з ПДВ за 1 шт., на загальну суму 1 787 087,12 грн. з ПДВ; 2) палі залізобетонні С100.35-8У, ДСТУ Б.В.2.6.-65:2008 (серія 1.011.1-10 вип. 1), код товару 6810.91.00.00 кількістю 232, за ціною 4085,83 грн. з ПДВ за 1 шт., на загальну суму 947 912,56 грн. з ПДВ.

Пунктом 2 Специфікації визначено порядок розрахунків: Покупець здійснює:

- передоплату тижневої партії товару у розмірі - 60 % на поточний рахунок постачальника за умови надання рахунку; умови поставки: тижнева партія поставляється протягом 9 банківських днів після отримання передоплати за партію товару наступних за датою надходження суми передоплати кожної тижневої партії . Тижнева партія товару - не більше 150 паль. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця; оплата залишку тижневої партії товару - 40 % протягом 10 календарних днів після підписання акту прийму-передачі товару, надання паспорту на товар та податкової накладної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, за фактично поставлений товар на склад Покупця.

Пунктом 12.1. договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії Договору закінчується 31.12.17, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Як свідчать матеріали цієї справи, відповідачем виставлено на оплату ПАТ НЗФ рахунки фактуру від 12.07.17 №СФ-0000379 на суму 665 594,50 грн., від 12.07.17 №СФ-0000378 на суму 736437,00 грн. та від 12.07.17 №СФ-0000377 на суму 736 437,00 грн.

Позивач платіжними дорученнями на виконання умов договору поставки від 04.07.17 № 1703787 перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 1 859 711,21 грн., а саме платіжними дорученнями: від 17.08.17 № 216044 на суму 399 356,70 грн. здійснив оплату рахунку-фактури № СФ-0000379 від 12.07.17; від 27.07.17 № 215538 на суму 441 862,20 грн. та від 11.09.17 № 216852 на суму 282 055,31 грн. здійснив оплату рахунку-фактури № СФ-0000378 від 12.07.17; від 18.07.17 № 215197 на суму 441 862,20 грн. та від 28.08.17 № 216375 на суму 294 574,80 грн. здійснив оплату рахунку-фактури № СФ-0000377 від 12.07.17.

Відповідно до пояснень позивача, які викладені у позовній заяві, відповідачем поставлено ПАТ НЗФ 319 паль, з яких:

- дві партії поставки по 150 штук кожна виконані Постачальником в строк відповідно до укладеного Договору та Специфікації до нього на загальну суму 1 460 354,51 грн. відповідно до рахунків № СФ-0000378 від 12.07.18 та № СФ-0000377 від 12.07.18 та відповідних оплат. При цьому, за другою партією поставки, відповідачем було поставлено на 4 паль П 120.35-8 більше. Вартість яких увійшла до передоплати третьої партії поставки на суму 19 638, 32 грн.;

- щодо третьої партії поставки, то фактично поставлено (з урахуванням 4 паль попередньої поставки) палі П 120.35-8 у кількості 19 шт. на суму 93 282,02 грн. (видаткова накладна від 24.07.17 №РН-0000868 на поставку 11 шт. паль та видаткова накладна від 24.07.17 № РН-0000867 - 4 шт. паль).

Як зазначає позивач, поставка залізобетонних паль на залишок передоплати у розмірі 306 074,68 грн. у кількості 131 шт. (45 паль П 120.35-8у та 86 паль П 100.35-8у) по рахунку № СФ-0000379 від 12.07.18 відповідачем здійснена не була.

Крім того, позивачем у позовній заяві вказано, що відповідачем не здійснено поставку за рахунком № СФ-0000380 від 12.07.17 на суму 596 531,18 грн. у кількості 146 шт. паль П 100.35-8у.

З огляду на викладені обставини, позивача вважає, що вартість недопоставленого відповідачем товару (277 паль, де 45 паль П 120.35-8у та 232 палі П 100.35-8у) за вказаним вище договором поставки складає 902 605,86 грн.

На підтвердження своїх доводів щодо поставки відповідачем позивачу 319 шт. паль П 120.35-8у, ПАТ НЗФ до матеріалів позовної заяви надані належним чином засвідчені копії видаткових накладних на поставку товару за договором від 04.07.17 № 1703787, які засвідчені представником постачальника та печаткою ТОВ ЗЗБК № 6 . Зі сторони покупця деякі видаткові накладні підписані представником АТ НЗФ , а деякі ні.

Листом від 30.08.17 № 594 ТОВ ЗЗК № 6 повідомило позивача про наявність форс-мажорних обставин, внаслідок яких підприємство не може забезпечити виконання договору. Також ТОВ ЗЗК № 6 зазначило, що вживає усі можливі заходи для відновлення виробництва паль, але орієнтовні строки визначають можливу дату відновлення поставок не раніше другої половини вересня.

18.12.18 позивач звернувся до відповідача з претензією № 2017.12.18/2-7578 (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення) про повернення передплати за договором поставки від 04.07.17 № 1703787 у розмірі 306 074,68 грн. та 293 346,91 грн. неустойки (пені та штрафу) за несвоєчасну поставку товару.

Оскільки відповідач передплату за договором поставки від 04.07.17 № 1703787 у розмірі 306 074,68 грн. позивачу не повернув, суму неустойки не перерахував, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 306 074,68 грн. основного боргу (попередньої оплати) за договором поставки від 04.07.17 № 1703787, 821 371,33 грн. - пені та 90 260,59 грн. - штрафу за прострочення виконання зобов'язання щодо поставки товару на підставі п. 10.2. договору.

Розглядаючи спір по цій справі по суті спору суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення закріплено у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язком для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити Товар покупцеві у строки, визначені специфікацією (додаток) до даного договору, з урахуванням умов, передбачених розділом 3 цього договору

Зокрема, п. 3.2. розділу 3 договору передбачено, що у разі здійснення попередньої оплати у строки, передбачені специфікацією (додаток) до Договору, то після одержання грошових коштів на рахунок Постачальника Постачальник зобов'язується провести власними силами або за власний рахунок завантаження на автомобільний або залізничний транспорт товару належної якості (для поставки Покупцю) в погодженій Сторонами кількості та за ціною згідно з умовами цього договору.

За умовами Специфікації № 1 (Додаток 1) до договору термін поставки товару - липень-вересень 2017 р., умови поставки: тижнева партія поставляється протягом 9 банківських днів після отримання передоплати за партію товару наступних за датою надходження суми передоплати кожної тижневої партії .

Ураховуючи наведені вище приписи чинного законодавства, умови договору поставки від 04.07.17 № 1703787 (п.3.2, 3.3.) та Специфікації № 1 до нього, суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний поставити позивачу товар у строк протягом 9 банківських днів після отримання передоплати за партію товару.

Оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач здійснив передоплату рахунків-фактури від 12.07.17 № СФ-0000379, від 12.07.17 № СФ-0000378 та від 12.07.17 № СФ-0000377, суд дійшов висновку про те, що у відповідача виник обов'язок щодо поставки позивачу товару за зазначеними рахунками, а саме 364 шт. палі П 120.35-8у (4 909,58 грн. з ПДВ за 1шт) та 86 шт. паль П100.35-8у (4 085,83 грн. з ПДВ за 1шт).

Як вже зазначалось, позивачем визнано виконання відповідачем обов'язку щодо поставки позивачу 319 шт. паль П 120.35-8у за договором поставки від 04.07.17 № 1703787.

Докази поставки відповідачем позивачу більшої кількості палій за договором поставки від 04.07.17 № 1703787 у матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем прострочено поставку позивачу 45 шт. паль П 120.35-8у на загальну суму 220 931,11 грн. та 86 шт. паль П100.35-8у на загальну суму 351 381,38 грн., а всього на загальну суму 572 312,49 грн.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що ТОВ ЗЗК № 6 отримано від позивача попередню оплату товару за договором від 04.07.17 № 1703787 (щодо поставки 64 паль П 120.35.-8у (4 909,58 грн. з ПДВ за 1шт.) та 86 паль П100.35-8у (4 085,83 грн. з ПДВ за 1шт.), проте не передало товар у встановлений строк покупцю, суд дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати повернення суми попередньої оплати в розмірі 306 074,68 грн. (399 356,70 грн. - 93 282,02 грн. (поставлено 19 шт. паль П 120.35-8у х 4909,58 грн. = 306 074,68 грн.).

За таких обставин, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 306 074,68 грн. основного боргу (суми попередньої оплати) підлягає задоволенню судом.

З огляду на те, що доказів попередньої оплати інших ранків-фактур за договором суду не надано, як і не надано копій таких рахунків до матеріалів позовної заяви, судом визнаються безпідставними твердження позивача про прострочення поставки відповідачем позивачу товару за рахунком № СФ-0000380 від 12.07.17 на суму 596 531,18 грн. у кількості 146 шт. паль П 100.35-8у.

З підстав невиконання відповідачем свого обов'язку щодо поставки товару в строк встановлений договором, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 821 371,33 грн. пені та 90 260,59 грн. - штрафу (розрахунок наведений у позовній заяві).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стст.610, 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 216 ГК України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 і ч. 2 ст. 217 ГК України). Штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Судом враховано, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов'язання.

Пунктом 10.2 Договору зазначено, що у разі порушення терміну поставки Товару згідно з цим Договором Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,5 % від суми Товару, що вказана у специфікації (додатку) до цього Договору, за кожний день прострочення із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки). У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додаткового сплачує Покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) Товару.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 821371,33 грн. пені за період з 01.11.17 по 01.05.18 нарахованої на суму 902 605,86 грн.

Однак, як встановлено судом вище, відповідачем прострочено поставку позивачу товару на загальну суму 572 312,49 грн. (45 шт. паль П 120.35-8у на суму 220 931,11 грн. та 86 шт. паль П100.35-8у на суму 351 381,38 грн.).

Таким чином, судом визнається правомірним нарахування пені у розмірі 0,5 % за період з 01.11.17 по 01.05.18 та 10% штрафу на суму 572 312,49 грн., що за розрахунком суду становить 520 804,37 грн. пені та 57 231,25 грн. штрафу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що правомірним в межах заявлених позивачем сум та періоду є нарахування пені за прострочення виконання не грошового зобов'язання за рахунком-фактурою № СФ-0000379 від 12.07.17 за період з 01.11.2017 по 01.05.18 в сумі 520 804,36 грн. та штрафу в сумі 57 231,25 грн.

У зв'язку з чим, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 520 804,36 грн. пені та 57 231,25 грн. штрафу.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у сумі 13 261,65 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 11, 13, 14, 15, 24, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 91, 129, 236-238, 240, главою 10 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Завод залізобетонних конструкцій № 6 (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, код ЄДРПОУ 37778447) на користь акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) - 306 074 (триста шість тисяч сімдесят чотири) грн. 68 коп. основного боргу, 520 804 (п'ятсот двадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 36 коп. пені, 57 231 (п'ятдесят сім тисяч двісті тридцять одну) грн. 25 коп. штрафу та 13 261 (тринадцять тисяч двісті шістдесят одну) грн. 65 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України .

Повне рішення складено 28.12.18.

Суддя В.Л. Корсун