Рішення

від 20.12.2018 по справі 910/12301/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.12.2018Справа №  910/12301/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (м. Київ) до Приватного підприємства «Спадщина сонця» (м. Київ) про стягнення 16   824,80 грн без повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: До господарського суду м. Києва звернулось Державне підприємство «Українська геологічна компанія (далі – ДП «Українська геологічна компанія» ) з позовом до Приватного підприємства «Спадщина сонця» (далі – ПП «Спадщина сонця») про стягнення заборгованості у сумі 16   824,80 грн. У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди державного майна № 1410-2016 від 25.02.2016 р. та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02-03-16 від 02.03.2016 р. в частині своєчасної сплати орендних платежів та витрат балансоутримувача з утримання орендованого майна. У позові ДП «Українська геологічна компанія» просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та витрат балансоутримувача у сумі 12 648,54 грн., інфляційну складову боргу у сумі 3   416,83 грн., 3% річних у сумі 759,43 грн., а всього – 16 824,80 грн. Також у позові ДП «Українська геологічна компанія» було заявлено клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, розглянувши яке, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки предмет спору стосується порушення та захисту прав виключно ДП «Українська геологічна компанія» (балансоутримувача), а тому рішення у даній справі ніяким чином не вплине на права або обов'язки РВ ФДМ України по Рівненській області. Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.10.2018 р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, належним чином повідомлений, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Суд, розглянувши позовні вимоги по суті спору, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню. Установлено, що 25.02.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (далі – РВ ФДМ України по Рівненській області, орендодавець) та ПП «Спадщина сонця» (орендар) був укладений договір оренди державного майна № 1410-2016 (далі – договір). Відповідно до умов цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно – частину четвертого поверху Камерально-лабораторного комплексу, загальною площею 95,6 кв.м, розташованого за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, 11, що перебуває на балансі ДП «Українська геологічна компанія» (далі – балансоутримувач). Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі вказаного майна. Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата, розрахована відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою    постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку – січень 2016 року 2 754,15 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Згідно з п. 3.6 договору оренди орендна плата перераховується орендарем до Державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорції розподілу установлених Кабінетом Міністрів України, чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Договір укладений строком на 2 роки 11 місяців та діє з 02.03.2016 р. по 02.02.2019 р. (п. 10.1). Також  02.03.2016 р. між ДП «Українська геологічна компанія» (балансоутримувач) та ПП «Спадщина сонця» (орендар) був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 02-03-16 (дал – договір відшкодування витрат). Відповідно до умов цього договору орендар користується приміщенням, площею 95,6 кв.м, яке розташоване на четвертому поверсі Камерально-лабораторного корпусу, за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, 11, а балансоутримувач забезпечує загальне обслуговування та експлуатацію будівлі, а також утримання та охорону прибудинкової території. Орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, здійснює оплату комунальних послуг та відшкодовує частину земельного податку (п.п. 1.1, 1.2). Вартість послуг з обслуговування будівлі та орендованими приміщеннями за перший місяць оренди визначається з додатком № 1 та сплачується орендарем у наступному порядку: авансування плати за теплопостачання (якщо таке надається) та електропостачання проводиться до 10 числа поточного місяці у розмірі планових обсягів використання; остаточні розрахунки за комунальні послуги та обслуговування – не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням сплаченого авансу на підставі рахунку, наданого балансоутримувачем. Вартість послуг з обслуговування за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, а вартість комунальних послуг встановлюється за розцінками компаній, які постачають такі послуги (п.п. 2.2-2.4 договір відшкодування витрат). Договір відшкодування витрат діє з 02.03.2016 і до моменту припинення договору оренди державного майна № 1410-2016 від 25.02.2016 р. Судом встановлено, що на виконання договору оренди РВ ФДМ України по Рівненській області (орендодавець) передав ПП «Спадщина сонця» у строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 02.03.2016 р., у зв'язку із чим у відповідача виник обов'язок сплачувати орендні платежі та витрати балансоутримувача (ДП «Українська геологічна компанія») за вказаними вище договорами. Судом також встановлено, що на підставі листа РВ ФДМ України по Рівненській області № 11-04-02071 від 05.07.2016 р.  сторони дійшли згоди про припинення дії договору оренди № 1410-2016 від 25.02.2016 р., у зв'язку з чим ПП «Спадщина сонця» повернуло орендарю - РВ ФДМ України по Рівненській області об'єкт оренди, про що сторони підписали акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 10.11.2016 р., наявний в матеріалах справи. Водночас, встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором оренди в частині оплати послуг за користування орендованим майном та відшкодування витрат балансоутримувача з утримання цього майна, а саме - у період з 25.02.2016 р. по 30.06.2016 р. таку плату не здійснив, внаслідок чого у ПП «Спадщина сонця» виникла заборгованість з орендної плати за вказаний період у сумі 5 686,59 грн. та витрат балансотуримувача у сумі 6 961,95 грн., що разом складає - 12 648,54 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"   орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України   за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1   ст. 286 Господарського кодексу України). Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"   орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі Також відповідно до наказу Фонду Державного майна України від 22.08.2000 р. № 1765 "Щодо роз'яснень і рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" витрати на утримання орендованого майна компенсуються орендарем балансоутримувачу, а плата за послуги, які надає балансоутримувач орендареві, сплачується балансоутримувачу за окремою угодою, яку укладають орендар з балансоутримувачем орендованого майна. Крім того, пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” закріплений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, зобов'язання відповідача з оплати оренди та витрат балансоутримувача виникли на підставі вказаних нормативних актів, договору оренди № 1410-2016 від 25.02.2016 р. та договору про відшкодування витрат балансоутримувача № 02-03-16 від 02.03.2016 р. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Відповідач доказів, які підтверджують оплату ним заборгованості перед позивачем з орендної плати та витрат балансоутримувача за період з 25.02.2016 р. по 30.06.2016 р. суду не надав, доводів позивача не спростував. Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та витрат балансоутримувача у сумі 12 648,54 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.   Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 3   416,83 грн. та 3% річних у сумі 759,43 грн. Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно. Провівши перерахунок заявлених до стягнення матеріальних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 3   416,83 грн та 3% річних у сумі 759,43 грн, тобто у сумах, заявлених позивачем. Отже, позовні вимоги ДП «Українська геологічна компанія» підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Керуючись статтями 50, 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги Державного підприємства «Українська геологічна компанія» до Приватного підприємства «Спадщина сонця» про стягнення заборгованості у сумі 16   824,80 грн. задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства «Спадщина сонця» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, ідентифікаційний код 39367309) на користь Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 10, ідентифікаційний код 38078094) основну заборгованість у сумі 12 648 (дванадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн 54 коп., інфляційну складову боргу у сумі 3   416 (три тисячі чотириста шістнадцять) грн 83 коп., 3 % річних у сумі 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 43 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. Повне судове рішення складено 20 грудня 2018 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                              Головіна К.І.