Рішення

від 18.12.2018 по справі 910/13853/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2018Справа № 910/13853/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ІНСТИТУТ РАДІОВИМІРЮВАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГЕЛІОС"

про стягнення 10 078,03 грн.

за участю представників:

від позивача: Балабін В.М.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "ІНСТИТУТ РАДІОВИМІРЮВАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГЕЛІОС" про стягнення сплачених грошових коштів за частину непоставленого товару сумі 10078,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань поставлено позивачу товар на суму 10078,03 грн. з неналежними характеристиками, у зв'язку із чим, позивачем заявлено про стягнення попередньої оплати у зазначеній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13853/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання у справі на 20.11.2018.

19.11.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 20.11.2018 відкладено розгляд справи на 04.12.2018, про що постановлено ухвалу яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання.

В судовому засіданні 04.12.2018 відкладено розгляд справи на 18.12.2018, про що постановлено ухвалу яка занесена до протоколу судового засідання. Відповідачу направлено ухвалу про виклик в судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2018 не з'явився, про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду від 04.12.2018, повернутою на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 18.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ГЕЛІОС" (відповідачем) було виставлено Товариству з додатковою відповідальністю "ІНСТИТУТ РАДІОВИМІРЮВАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ" (позивачу) рахунок-фактуру №СФ-001288 від 23.05.2018 на оплату товару на суму 25292,10 грн.

Платіжним дорученням №11731 від 24.05.2018 позивачем було перераховано на користь відповідача 25292,10 грн. з призначенням платежу: оплата згідно рахунку №1288 від 23.05.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 25.05.2018 відповідачем здійснено поставку позивачу товару, однак під час приймання товару було встановлено невідповідність частини товару погодженому сторонами. У зв'язку із чим, позивач не прийняв товар на суму 10078,03 грн. При цьому, як зазначено позивачем, видаткової накладної на товар, який був прийнятий позивачем, представник відповідача не надав, внаслідок чого, прийнятий покупцем товар первинним документом не оформлений.

Листом вих. № 164 від 04.06.2018 позивач просив відповідача повернути кошти за сплачений, але не переданий товар у сумі 10078,03 грн.

Відповідач листом вих. № 05.06/5 від 05.06.2018 запропонував провести спільне приймання товару та скласти акт невідповідності товару.

16.07.2018 позивач направив на адресу відповідача лист вих. №207 від 12.07.2018 з вимогою повернути сплачені кошти за товар в сумі 10078,03 грн., сплачені за товар, який не був поставлений.

Оскільки, відповідач вимоги позивача не задовольнив, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10078,03 грн. грошових коштів сплачених за частину непоставленого товару.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Часиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 662, 692 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору на підставі рахунку №СФ-001288 від 23.05.2018, згідно із платіжним дорученням №11731 від 24.05.2018, позивач перерахував на користь відповідача попередню оплату в загальному розмірі 25292,10 грн.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як зазначено позивачем, на виконання взятих на себе зобов'язань, відповідач поставив позивачу товар, згідно рахунку №СФ-001288 від 23.05.2018, частина якого не була прийнята позивачем. Вартість неприйнятого позивачем товару (труба 89x4 оц., труба 76x4 оц., труба 57x4 оц., відвід ф 89x4 оц., відвід ДУ 70x4 оц., бочата ДУ 40 оц. L-50 мм) становить 10078,03 грн.

Згідно із службовою запискою від 25.05.2018 начальника відділу постачання ТДВ "ІНСТИТУТ РАДІОВИМІРЮВАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ" Мосіна О., вказаний представник позивача відмовився від прийняття частини товару, у зв'язку із тим, що частина товару не відповідає рахунку №СФ-001288 від 23.05.2018, а саме має меншу товщину стінок (3мм замість 4 мм).

Згідно із ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Правові наслідки передання товару неналежної якості передбачені статтею 678 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1). У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Обставини щодо поставки частини товару неналежної якості відповідачем не спростовані. При цьому, у листі № 05.06/5 від 05.06.2018 факт невідповідності частини товару погодженому сторонами та часткового прийняття позивачем товару відповідачем, не спростовується.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведене, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази поставки відповідачем позивачу товару на суму 10078,03 грн. обумовленого сторонами згідно із рахунку №СФ-001288 від 23.05.2018, суд прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача про наявність підстав повернення суми попередньої оплати у розмірі 10078,03 грн.

Доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 10078,03 грн. або поставки товару належної якості на вказану суму, відповідачем суду не надано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару належної якості, несе відповідач як боржник у цьому зобов'язанні.

Відповідачем обставини щодо поставки частини товару неналежної якості не спростовані. Доказів сплачених грошових коштів за частину непоставленого товару сумі 10078,03 грн. відповідачем не надано.

Частиною другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

З огляду на вище встановлені судом обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 10078,03 грн., суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "ІНСТИТУТ РАДІОВИМІРЮВАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГЕЛІОС" про стягнення сплачених грошових коштів за частину непоставленого товару сумі 10078,03 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ГЕЛІОС" (01004, м. Київ, вулиця ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63, ідентифікаційний код 40207340) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ІНСТИТУТ РАДІОВИМІРЮВАЛЬНОЇ АПАРАТУРИ" (03680, м. Київ, вулиця РАДИЩЕВА, будинок 10/14, ідентифікаційний код 14313010) грошові кошти за частину непоставленого товару у сумі 10078,03 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.12.2018 .

Суддя О.В. Гулевець