Рішення

від 13.12.2018 по справі 910/11554/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2018Справа № 910/11554/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС"

до Закритого акціонерного товариства "Київський енергетичний союз"

про стягнення 2 108 082, 18 грн.

Представники:

від позивача: Гарнага П.А.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київський енергетичний союз" про стягнення заборгованості у розмірі 2 108 082, 18 грн., з яких: 2 000 000, 00 грн. - основний борг та 108 082, 18 грн. - відсотки по неоплачених векселях.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором доручення № 5 від 22.12.2004.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 позовну заяву Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" залишено без руху. Встановлено Державному спеціалізованому підприємству "Чорнобильська АЕС" строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

14.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/11554/18 призначено на 15.11.2018.

У судовому засіданні 15.11.2018 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 13.12.2018.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

В силу положень ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 18.09.2018, від 18.10.2018 та від 15.11.2018 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, буд. 3/7, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 18.09.2018, від 18.10.2018 та від 15.11.2018 з відмітками: вибули .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливость ознайомитись, з ухвалами суду від 18.09.2018, від 18.10.2018 та від 15.11.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 13.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.12.2004 між Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС" (далі - довіритель) та Закритим акціонерним товариством "Київський енергетичний союз" (далі - повірений) укладено договір доручення № 5, умовами якого передбачено, що довіритель доручає, а повірений зобов'язується від імені та в інтересах довірителя здійснити за допомогою правових та економічних важелів дії, спрямовані на погашення заборгованості Міністерства оборони України, в особі в/ч А-1206, надалі - боржник, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2004 по справі № 45/48 в сумі 9 134 702, 00 грн., а довіритель зобов'язується спряти в цьому повіреному.

Заборгованість боржника перед довірителем, визначена в п. 1.1. цього договору, випливає з факту невиконання боржником прийнятих на себе перед довірителем зобов'язань (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору, погашення заборгованості перед довірителем здійснюється грошовими коштами.

Згідно п. 3.3. договору, розрахунки за виконані роботи, в розмірі визначеному згідно п. 4.1. договору, проводяться на підставі підписаних сторонами актів здавання-приймання робіт шляхом перерахування довірителем на рахунок повіреного грошових коштів упродовж 10 банківських днів після підписання сторонами акту здавання-приймання робіт.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що граничний розмір винагороди повіреного за даним договором встановлюється сторонами у розмірі 456 000, 00 грн., що є 5 % від суми боргу підлягаючого стягненню з боржника. Якщо повернення коштів буде відбуватися частково, розмір сплати винагороди в актах здавання-приймання робіт буде встановлюватися у розмірі 5 % від кожної частки суми повернення боргу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) календарного року (п. 5.1. договору).

05.08.2005 між Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС" (далі - довіритель) та Закритим акціонерним товариством "Київський енергетичний союз" (далі - повірений) укладено додаткову угоду № 1 до договору-доручення № 5 від 22.12.2004, відповідно до якої пункт 1.5. викладено в наступній редакції: Погашення заборгованості Міністерства оборони України перед довірителем проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок довірителя грошових коштів в сумі два мільйони дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч гривень і передачі довірителю по акту прийому-передачі векселів підприємств і організацій України на суму шість мільйонів сто сімдесят вісім тисяч сімсот дві гривні .

Пункт 3.3. договору викладено в наступній редакції: Розрахунки за виконані роботи, в розмірі визначеному згідно п. 4.1. договору, проводяться на підставі підписаних сторонами актів здавання-приймання робіт шляхом перерахування довірителем на рахунок повіреного грошових коштів упродовж 10 банківських днів після отримання довірителем частини заборгованості грошовими коштами та отримання коштів від реалізації векселів .

08.08.2005 між Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС" (далі - довіритель) та Закритим акціонерним товариством "Київський енергетичний союз" (далі - повірений) укладено додаткову угоду № 2 до договору-доручення № 5 від 22.12.2004, відповідно до якої сторони виклали п. 5.1. договору в наступній редакції: договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2006 .

27.11.2008 Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС" та Закритим акціонерним товариством "Київський енергетичний союз" складено та підписано акт приймання-передачі векселів, відповідно до якого повірений згідно додаткової угоди № 1 від 05.08.2005 до договору-доручення № 5 від 22.12.2004 передав, а довіритель прийняв прості векселі, а саме: № 30020513100 від 01.02.2006, № 30020513108 від 01.02.2006, Серії АА № 1564073 від 23.04.2008, Серії АА № 1564074 від 23.04.2008 емітентом за якими є ВАТ Донецький рудо-ремонтний завод та № 65305749713097 від 21.08.2003, емітентом за яким є ВАТ Придніпровський машинобудівний завод , а також вексель Серії АА № 1563429 від 21.03.2008 емітентом за яким є ВАТ Краматорський завод металургійного обладнання . Всього 6 (шість) простих векселів загальною номінальною вартість 4 300 000, 00 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС", зокрема набуло права законного векселедержателя простих векселів Серії АА №1564073 та №1564074 на загальну суму 2 000 000, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за простими векселями Серії АА №1564073 та №1564074, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 2 000 000, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму відсотків по неоплачених векселях у розмірі 108 082, 18 грн. за період з 23.04.2018 по 16.08.2018.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як встановлено судом вище, на виконання умов договору доручення № 5 від 22.12.2004 та додаткової угоди № 1 від 05.08.2005 відповідач передав позивачу за актом приймання - передачі від 27.11.2008 прості векселі емітовані ВАТ Донецький рудоремонтний завод , зокрема: простий вексель серії АА №1564073 номінальною вартістю 1 000 000, 00 грн. з визначенням дати сплати - 23.04.2018; простий вексель серії АА № 1564074 номінальною вартістю 1 000 000, 00 грн. з визначенням дати сплати - 23.04.2018.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" вексель - це папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Закон України "Про обіг векселів в Україні" визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені).

Простий вексель - це вексель, що містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після збігу встановленого терміну певну суму грошей векселедержателю (кредиторові). Таке зобов'язання надає векселедержателю (власнику чи пред'явникові) безумовне право вимагати з особи, яка видала вексель, сплати зазначеної у тексті векселя грошової суми.

Згідно з п. 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Національного банку України від 16.12.2002р. № 508, векселедавець - юридична або фізична особа, яка видала простий або переказний вексель; векселедержатель - юридична або фізична особа, яка володіє векселем, що виданий або індосований цій особі чи її наказу, або індосований на пред'явника, або шляхом бланкового індосаменту, чи на підставі інших законних прав.

Статтею 77 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення, які стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті за адресою третьої особи або у місцевості, іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27); застереження про відсотки (стаття 5); розбіжності щодо суми, яка підлягає оплаті (стаття 6); наслідки підпису відповідно до умов, зазначених у статті 7; наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8); і положення, які стосуються бланкового переказного векселя (стаття 10).

До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем (статті 30 - 32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

Статтею 75 Уніфікованого Закону передбачено, що простий вексель містить: (1) назву простий вексель , яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Як вбачається із матеріалів справи, векселі серії АА №1564073 та № 1564074 містять наступні характеристики:

- тип векселя - простий; серія АА, номер №1564073, валюта платежу - гривня, сума 1 000 000,00 грн., строк платежу - за пред'явленням, не раніше 23.04.2018; дата складання - 23.04.2008; місце складання - м. Київ; підлягає сплаті - в м. Києві; найменування особи того, кому або за наказом кого повинен платіж бути здійснений - ТОВ Брокерський Дім Фінанс Капітал (код за ЄДРПОУ 34808871), підпис особи, яка видає документ (векселедавець) - ВАТ Донецький рудо-ремонтний завод : м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Октябрська, буд. 40, код ЄДРПОУ 33012950, голова правління Овчаренко В.А., підписи скріплені печаткою підприємства, яка містить повне найменування - Відкрите акціонерне товариство Донецький рудо-ремонтний завод ;

- тип векселя - простий; серія АА, номер №1564074, валюта платежу - гривня, сума 1 000 000,00 грн., строк платежу - за пред'явленням, не раніше 23.04.2018; дата складання - 23.04.2008; місце складання - м. Київ; підлягає сплаті - в м. Києві; найменування особи того, кому або за наказом кого повинен платіж бути здійснений - ТОВ Брокерський Дім Фінанс Капітал (код за ЄДРПОУ 34808871), підпис особи, яка видає документ (векселедавець) - ВАТ Донецький рудо-ремонтний завод : м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Октябрська, буд. 40, код ЄДРПОУ 33012950, голова правління Овчаренко В.А., підписи скріплені печаткою підприємства, яка містить повне найменування - Відкрите акціонерне товариство Донецький рудо-ремонтний завод ;

Відповідно до ст. 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення.

Статтею 34 Уніфікованого закону встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Відповідно до ст. ст. 2, 76 Уніфікованого закону, вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя.

Пред'явлення векселя до платежу відбувається у місці, яке зазначене в ньому. Якщо воно не зазначене, то вексель презентується у місці перебування платника.

Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред'явлення до платежу, а також документів, виданих боржником.

Відповідно до статті 16 Уніфікованого закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Таким чином особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть, якщо останній із них є бланковим.

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

У разі пред'явлення законним векселедержателем вимоги про оплату векселя зобов'язана за ним особа не має права відмовитися від виконання з посиланням на відсутність або недійсність зобов'язання, крім випадків, передбачених ст. 17 Уніфікованого закону.

Так, емітентом за векселями серії АА №1564073 та № 1564074 є Відкрите акціонерне товариство Донецький рудо-ремонтний завод (перейменоване на Публічне акціонерне товариство Донецький рудо-ремонтний завод ).

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент пред'явлення векселів до оплати 23.04.2018 місцезнаходженням емітента - Публічного акціонерного товариства Донецький рудо-ремонтний завод є: 83056, Донецька обл., місто Донецьк, вулиця Молодих шахтарів, буд. 8-А.

Проте, розпорядженням Кабінету Міністрів України№ 1085-р від 07.11.2014 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення місто Донецьк віднесено до переліку населених пунктіів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Так, на виконання Указу Президента від 14.11.2014 №875/2014 про введення в дію рішення РНБО Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях , а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження , рішенням ДП Укрпошта з 27.11.2014 зупинено приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областях, які не контролюються українською владою.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 26.07.2018 № 1853-С-25982 Публічне акціонерне товариство Укрпошта повідомило, що у Донецькій області до/з м. Донецьк пересилання пошти не здійснюється.

Крім того, як вбачається з векселів серії АА №1564073 та № 1564074 банком векселедавця визначено ПАТ Ерде Банк , проте банк ліквідовано з 08.01.2018 та згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено запис, що юридичну особу - ПАТ Ерде Банк припинено з 13.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Уніфікованого закону, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Відповідно до ст. 43 Уніфікованого закону, держатель може використати своє право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб при настанні строку платежу, якщо платіж не був здійснений.

Згідно ст. 54 Уніфікованого закону, якщо пред'явленню переказного векселя або здійсненню протесту протягом встановлених строків заважає непереборна сила (встановлення будь-якою державою юридичної заборони або інший випадок непереборної сили), то зазначені строки продовжуються.

Держатель зобов'язаний без затримки повідомити свого індосанта про випадок непереборної сили і зробити на векселі або на алонжі відмітку про це повідомлення, вказавши його дату і поставивши свій підпис; у решті випадків застосовуються положення статті 45.

Після припинення дії непереборної сили держатель повинен без затримки пред'явити переказний вексель для акцепту або платежу і, у разі потреби, здійснити протест.

Якщо дія непереборної сили триває понад тридцять днів після настання строку платежу, то використовується право регресу, для використання якого ні пред'явлення, ні здійснення протесту не є необхідними.

Статтею 47 Уніфікованого закону передбачено, що всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися. Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним. Пред'явлення позову до однієї із зобов'язаних осіб не перешкоджає пред'явленню позову до інших осіб, навіть якщо вони йдуть після особи, до якої пред'явлено позов.

У випадку включення до індосаменту застереження "без обороту на мене" чи будь-якого іншого, наслідком якого може бути звільнення індосанта від відповідальності за платіж за векселем, передбаченої вказаною нормою Уніфікованого закону, індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Таке застереження означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанта не можуть бути пред'явлені вимоги, передбачені ст. ст. 43 - 49 Уніфікованого закону, тобто зазначена особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за векселем.

Суд зазначає, що на звороті векселів серії АА №1564073 та № 1564074 ТОВ Брокерський Дім Фінанс Капітал здійснено застереження Платити наказу: без обороту на мене , тож ТОВ Брокерський Дім Фінанс Капітал , на підставі включення до індосаменту застереження "без обороту на мене" є звільненим від відповідальності за платіж за векселем і відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги.

Частиною 1 ст. 11 Уніфікованого закону передбачено, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Згідно зі ст. 13 вказаного закону індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Частиною 1 ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що оскільки не обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцепт і за платіж.

Разом з тим, на звороті обох векселів є належним чином оформлений індосамент, вчинений відповідачем, в якому зазначено: Платити наказу .

Суд зазначає, що вказаний індосамент не містить напису без обороту на мене , обіг без витрат та інших аналогічних застережень про неможливість пред'явлення позову індосаменту.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за векселями, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору договору-доручення № 5 від 22.12.2004 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за векселями в розмірі 2 000 000, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму відсотків по неоплачених векселях у розмірі 108 082, 18 грн. за період з 23.04.2018 по 16.08.2018.

Згідно з п. 2 ст. 48 Уніфікованого закону держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що застереження, обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатка II до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, діють в Україні таким чином, зокрема, відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Оскільки відповідачем не здійснено оплати за простими векселем серії АА №1564073 та № 1564074, суд, перевіривши розрахунок суми відсотків по неоплачених векселях, наданий позивачем, встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача суму відсотків по неоплачених векселях у розмірі 108 082, 18 грн. за період з 23.04.2018 по 16.08.2018.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київський енергетичний союз" (04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, буд. 3/7, ідентифікаційний код - 30930491) на користь Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1, ідентифікаційний код - 14310862) 2 000 000 (два мільйона) грн. 00 коп. - основного боргу, 108 082 (сто вісім тисяч вісімдесят дві) грн. 18 коп. - відсотків та 31 621 (тридцять одну тисячу шістсот двадцять одну) грн. 23 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 26.12.2018

Суддя Щербаков С.О.