Рішення

від 26.12.2018 по справі 910/14572/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.12.2018Справа № 910/14572/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/14572/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пневмотехніка ЛТД"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний центр"

про стягнення 69 217,44 грн.

Без виклику учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пневмотехніка ЛТД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний центр" про стягнення 69 217,44 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки компресорного обладнання № 2018/04/11И від 10.04.2018р. у визначений строк повністю не розрахувався за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 67563,83 грн., за прострочення сплати якої нараховані 536,37 грн. - 3% річних та 1117,24 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. Зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме03134, м. Київ, вул. Миру, будинок 3, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 05.11.2018р. про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 12.11.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Станом на 26.12.2018р. від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2018р. між позивачем (далі - Продавець) та відповідачем (далі - Покупець) було укладено договір поставки компресорного обладнання № 2018/04/11И (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець оплатити і прийняти компресорне обладнання згідно Специфікації.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість товару становить 135 325,92 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ (20%) - 22 554,32 грн., що на момент укладання цього Договору еквівалентно 4 250,00 євро виходячи з курсу НБУ (на 10.04.2018р. - 31,841393 грн. за 1 євро).

Згідно п. 2.2. договору, у разі зміни курсу євро до моменту оплати товару (зг.п.3.2.1 - 3.2.5) більше, ніж на 3 % в порівнянні з курсом на момент підписання цього Договору, сума, що підлягає сплаті за товар, визначається безпосередньо на момент оплати і змінюється пропорційно зазначеного валютного курсу. При цьому сторони беруть за основу курс НБУ. На проведення розрахунку курсових різниць, які можуть виникнути протягом дії цього Договору, сторони підпишуть відповідну Додаткову угоду.

У п. 3.1. договору сторони погодили, що розрахунок за договором здійснюється в українських гривнях.

Згідно п. 3.2. договору, оплата здійснюється в наступному порядку:

3.2.1. попередня оплата - 47 762,09 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ(20%) - 7 960,35 грн. (еквівалент 1500,00 євро за кусом НБУ);

3.2.2. 21 890,96 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ(20%) - 3 648,49 грн. (еквівалент 687,50 євро за курсом НБУ) - протягом 30 календарних днів з моменту поставки (згідно видаткової накладної);

3.2.3. 21 890,96 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ (20%) - 3 648,49 грн. (еквівалент 687,50 євро за курсом НБУ) - протягом 60 календарних днів з моменту поставки (згідно видаткової накладної);

3.2.4. 21 890,96 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ (20%) - 3 648,49 грн. (еквівалент 687,50 євро за курсом НБУ) - протягом 90 календарних днів з моменту поставки (згідно видаткової накладної);

3.2.5. 21 890,95 грн. з ПДВ, в т.ч. ПДВ (20%) - 3 648,50 грн. (еквівалент 687,50 євро за курсом НБУ) - протягом 120 календарних днів з моменту поставки (згідно видаткової накладної).

Передача обладнання оформляється шляхом підписання видаткової накладної (п. 6.2. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до виконання зобов'язань кожної із сторін, а по гарантії - в межах гарантійного терміну (п. 13.1. договору).

На виконання договору позивач поставив відповідачу обладнання на загальну суму 135 325,92 грн., що підтверджується підписаною представниками сторін та скріпленою печатками підприємств видатковою накладною № 17 від 18.04.2018р. на суму 135 325,92 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого обладнання на суму 67 762,09 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №24-18 від 20.07.2018р. про сплату простроченої заборгованості в сумі 45 672,88 грн., яка залишена без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за договором поставки компресорного обладнання № 2018/04/11И від 10.04.2018р. щодо своєчасної та повної оплати товару, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього заборгованість за отриманий товар 67 563,83 грн., за прострочення сплати якої нараховані 536,37 грн. - 3% річних та 1 117,24 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, здійснив поставку обладнання, яке прийняте відповідачем, на суму 135 325,92 грн., що підтверджується підписаною представниками сторін та скріпленою печатками підприємств видатковою накладною № 17 від 18.04.2018р. на суму 135 325,92 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, виходячи з умов договору поставки компресорного обладнання № 2018/04/11И від 10.04.2018р., строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати поставленого обладнання є таким, що настав, а саме:

- за пп. 3.2.2. відповідач повинен був оплатити 21 890,96 грн. до 18.05.2018р. включно;

- за пп. 3.2.3. відповідач повинен був оплатити 21 890,96 грн. до 17.06.2018р. включно;

- за пп. 3.2.4. відповідач повинен був оплатити 21 890,96 грн. до 17.07.2018р. включно;

- за пп. 3.2.5. відповідач повинен був оплатити 21 890,95 грн. до 16.08.2018р. включно.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч п. 3.2. договору своє зобов'язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 67 563,83 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за договором, відповідно до п. 3.2. останнього, настав, а доказів оплати товару в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованості в розмірі 67 563,83 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням оплати поставленого обладнання, позивачем нараховані 536,37 грн. - 3% річних та 1117,24 грн. - інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що він є невірним в частині визначення періодів прострочення та сум заборгованості, у зв'язку із чим суд здійснив власний перерахунок в межах заявленого позивачем періоду нарахування з червня 2018 року по жовтень 2018 року:

Період простроченняЗаборгованість, грн. 3% річних, грнІнфляційні втрати, грн. 01.06.2018 - 13.06.2018 21 896,96 23,39 0 14.06.2018 - 17.06.2018 1 890,96 0,62 0 18.06.2018 - 07.07.2018 23 781,92 58,64 -166,47 18.07.2018 - 16.08.2018 45 672,88 112,63 0 17.08.2018 - 31.10.2018 67,563,83 422,04 2 454,12 Всього: 617,81 2 454,12 Отже, суд встановив, що розміри інфляційних втрат та 3% річних є більшими, ніж позивачем заявлено до стягнення.

Однак, з урахуванням ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню суми, заявлені позивачем, а саме 536,37 грн. - 3% річних та 1 117,24 грн. - інфляційних втрат.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки компресорного обладнання № 2018/04/11И від 10.04.2018р. щодо оплати обладнання належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний центр" (03134, м. Київ, вул. Миру, будинок 3; ідентифікаційний код 39435640) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пневмотехніка ЛТД" (40000, Сумська обл., с. Суми, вул. Черепіна, буд. 82А, кв. 96; ідентифікаційний код 35907088) заборгованість в сумі 67 563 грн. 83 коп., 3% річних у сумі 536 грн. 37 коп., інфляційні втрати в сумі 1 117 грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.12.2018р.

Суддя А.І. Привалов