Рішення

від 18.12.2018 по справі 911/9/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/9/18

Суддя Д.Г.Заєць , розглянувши матеріали

позовної заяви Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до 1. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, м. Бориспіль

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп , м. Київ

3. Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України , м. Київ

за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання недійсним розпорядження, державного акту про право власності на земельну ділянку, договору іпотеки (в частині) та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників учасників справи:

від позивача - не з'явився

від відповідача 1 - ОСОБА_4

від відповідача 2 - не з'явився

від відповідача 3 - Є.В.Путієнко

від третіх осіб - не з'явились

від прокуратури - Ю.В.Набок

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява №34-18307 вих-17 від 26.12.2017 року (вх.№17/18 від 09.01.2018 року) Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп (далі - відповідач 2), Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (далі - відповідач 3), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, державного акту про право власності на земельну ділянку, договору іпотеки (в частині) та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Згідно поданої позовної заяви прокурор просить суд визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області; визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_2 від 19.09.2008 року, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області; визнати недійсним Договір іпотеки №151409Z73 від 05.01.2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України та Товариством з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп в частині передачі в іпотеку земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області; витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка вибула із власності держави поза волею її розпорядника та землекористувача і перебуває у незаконному володінні.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/9/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.02.2018 року.

До суду 16.02.2018 року від Бориспільської місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення №34-2617 вих-18 від 16.02.2018 року (вх.№3351/18 від 16.02.2018 року) (том 1, а.с.95-104).

До суду 20.02.2018 року від відповідача 3 - ПАТ Державний експортно-імпортний банк України надійшов відзив на позовну заяву №010-0/113 від 19.02.2018 року (вх.№3521/18 від 20.02.2018 року) (том 1, а.с.111-248; том 2, а.с.1-65), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог зазначаючи, що прокурором не доведено та не обґрунтовано, які саме права і законні інтереси позивача порушено АТ Укрексімбанк при укладенні іпотечного договору, оскільки забезпечена спірною земельною ділянкою заборгованість боржником не сплачена, а її наявність, як і право відповідача 3 звернути стягнення на спірну земельну ділянку в рахунок її погашення, підтверджена судовим рішенням у справі Господарського суду Київської області №14/009-12, у той час як правомірність укладення іпотечного договору, у тому числі і наявність права власності на земельну ділянку у іпотекодавця, перевірено та підтверджено нотаріусом при посвідченні відповідного правочину.

Відповідач 1 та 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263365198, , у судове засідання 21.02.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив у встановлений судом строк не подали.

Позивач та треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263365023 та №0103263365180, у судове засідання 21.02.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог не надали.

У судовому засіданні 21.02.2018 року розгляд справи відкладався на 20.03.2018 року.

До суду від відповідача 1 - Бориспільської районної державної адміністрації Київської області надійшов відзив на позовну заяву б/н від 06.03.2018 року (вх№4784/18 від 12.03.2018 року) (том 2, а.с.86-90), в якому відповідач 1 проти позову заперечує посилаючись на те, що враховуючи позитивний висновок землевпорядної експертизи від 09.07.2008 року №4-573-е, Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 25.07.2008 року №5027 на достатніх правових підставах і без порушення норм чинного на момент винесення розпорядження законодавства, затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Однак, зазначених документів, на які посилається відповідач, до відзиву не додано.

До суду від Бориспільської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача 3 №34-3642вих-18 від 12.03.2018 року (вх.№5169/18 від 15.03.2018 року) (том 2, а.с. 91-107).

Позивач, відповідач 1 та 2, а також треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103264055460, №0103264055524, №0103263746914, у судове засідання 20.03.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Крім того, прокурором та представником відповідача 3 у судовому засіданні 20.03.2018 року подано клопотання про продовження підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 20.03.2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 03.04.2018 року.

До господарського суду від Бориспільської місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення №34-4545вих-18 від 29.03.2018 року (вх.№6509/18 від 02.04.2018 року) (том. 2, а.с. 127-142), зокрема, щодо недоцільності призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи.

Позивач, відповідач 1, 2 та треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0103263715717, №0103263699029, №0103263929326, у судове засідання 03.04.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 20.03.2018 року не виконали.

Відповідачем 1 - Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області витребуваних ухвалою суду від 20.03.2018 року документів н подано, а саме, оригіналів (для огляду у судовому засіданні) та належним чином завірених копій (для залучення до матеріалів справи) висновку землевпорядної експертизи від 09.07.2008 року №4-573-е та проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Представник відповідача 3 - ПАТ Державний експортно-імпортний банк України у судовому засіданні 03.04.2018 року надав усні пояснення щодо призначення у справі судової земельно-технічної експертизи. Представник відповідача 3 просив суд призначити у справі судову земельно-технічну експертизу та поставити на вирішення експертів питання: чи належала спірна земельна ділянка до земель водного фонду на момент винесення розпорядження; чи накладається спірна земельна ділянка повністю чи частково на землі водного фонду та покласти витрати по оплаті судової експертизи на Бориспільську місцеву прокуратуру.

Ухвалою суду від 03.04.2018 року у справі №911/9/18 за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до 1. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп 3. Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України за участю третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, державного акту про право власності на земельну ділянку, договору іпотеки (в частині) та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

До суду від відповідача 1 надійшли доповнення до відзиву б/н від 03.04.2018 року (вх.№6826/18 від 06.04.2018 року) (том 2, а.с.153-156), до яких додано копію Розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №5027 від 25.07.2008 року та протокол виїмки від 15.04.2011 року, яким було вилучено оригінал Розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №5027 від 25.07.2008 року, а тому відповідач 1 позбавлений можливості подати оригінал такого розпорядження та його належним чином засвідчену копію.

Згідно супровідного листа від 11.04.2018 року матеріали справи №911/9/18 скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної у справі ухвалою суду від 03.04.2018 року судової земельно-технічної експертизи.

До суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист №8006/18-41 від 04.06.2018 року (вх.№10675/18 від 06.06.2018 року) (том 2, а.с.173-177) з клопотання експерта про надання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи, погодження строку виконання експертизи, а також надіслано рахунок на оплату вартості експертного дослідження.

Супровідним листом суду від 11.06.2018 року погоджено строк проведення експертизи, зобов'язано сторони подати судовому експерту витребувані документи та повідомлено прокуратуру про необхідність здійснити оплату вартості експертизи згідно виставленого експертною установою рахунку.

До суду від Бориспільської місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення №34-7869вих18 від 25.06.2018 року (вх.№13097/18 від 09.07.2018 року) з доданими документами, необхідними для проведення призначеної у справі експертизи, які надіслано судом до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

До суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист №8006/18-41 від 07.08.2018 року (вх.№65/18 від 09.08.2018 року) з повідомленням про неможливість надання висновку та повернуто матеріали справи №911/9/18.

Ухвалою суду від 22.08.2018 року матеріали справи №911/9/18 повернуто до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання призначеної у справі ухвалою суду від 03.04.2018 року судової земельно-технічної експертизи; повторно зобов'язано сторони надати судовому експерту всі необхідні для проведення експертизи документи.

Згідно супровідного листа від 23.08.2018 року матеріали справи №911/9/18 повернуто до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної у справі ухвалою суду від 03.04.2018 року судової земельно-технічної експертизи.

До суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшла справа №911/9/18 з листом №19188/18-41 від 24.10.2018 року (вх. №30788/18 від 25.10.2018 року) про неможливість надання висновку судової земельно-технічної експертизи документів без надання додаткових матеріалів та відомостей, зазначених в клопотанні експерта. Також, Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України надіслав клопотання судового експерта Ю.Ф. Бікуса про надання додаткових матеріалів, без яких неможливо провести експертне дослідження, а саме: координати поворотних точок меж земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, Державної геодезичної системи координат (SC63) в повному об'ємі із семизначних цифр до коми, в електронному вигляді (файли формату іп4 або XML), які були визначені при розроблені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області, що затверджений розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 25.07.2008 року №5027.

Також, експерт надіслав рахунок на оплату вартості експертизи №16868 від 18.10.2018 року для вирішення питання щодо платника, оскільки, згідно листа Бориспільської місцевої прокуратури №34-12178вих18 від 12.09.2018 року, прокуратура, на яку ухвалою суду покладено обов'язок по оплаті експертизи, не в змозі оплатити її.

Ухвалою суду від 31.10.2018 року поновлено провадження у справі №911/9/18 та призначено судове засідання на 20.11.2018 року, зобов'язано сторони надати витребувані судовим експертом документи, необхідні для проведення експертизи.

До суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 06.11.2018 року (вх. 31744/18 від 08.11.2018 року) на виконання вимог ухвали від 31.10.2018 року (том 3, а.с.38-39), в яких позивач повідомив, що не в змозі виконати вимоги експерта і суду щодо надання координат поворотних точок, оскільки такі документи у позивача відсутні.

До суду від прокуратури надійшли пояснення №05/2-1222вих18 від 19.11.2018 року (вх. 32501/18 від 20.11.2018 року) (том 3, а.с.40) на виконання вимог ухвали від 31.10.2018 року, в яких прокурор зазначає про неможливість надання документів на вимогу експерта, вважає, що інформація КДП Київгеоінформатика є належним, допустимим і достатнім доказом, що виключає необхідність проведення у справі судової земельно-технічної експертизи. Крім того, прокурор повідомив щодо неможливості оплати вартості експертизи у зв'язку із відсутністю фінансування.

Позивач, відповідачі 1, 2, та треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263291011, №0103266499195, №0103266499250, №0103266499284, у судове засідання 20.11.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 20.11.2018 року представник відповідача 3 зазначив про доцільність проведення у справі судової земельно-технічної експертизи та просив зупинити провадження у справі, повторно надіслати матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної ухвалою суду від 03.04.2018 року судової земельно-технічної експертизи.

Прокурор у судовому засіданні 20.11.2018 року зазначив стосовно відсутності необхідності призначення і проведення судової експертизи у даній справі з огляду на наявність у справі усіх необхідних доказів для встановлення та підтвердження викладених у позові обставин.

Ухвалою суду від 20.11.2018 року закрито підготовче провадження у справі №911/9/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2018 року.

Позивач, відповідачі 1, 2, та треті особи, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103266444102, №0103266444382, №0103266444412, №01032664444218, у судове засідання 18.12.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Прокурор у судовому засіданні 18.12.2018 року позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 18.12.2018 року проти позову заперечив.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні 18.12.2018 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та просив суд в позові прокурора відмовити повністю.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлені судом на адресу відповідача 2, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01013, м. Київ, Голосіївський район, вул. Деревообробна, буд. 5, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №10037660015 станом на 09.01.2018 року та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача 2 та третіх осіб про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників відповідача 2 та третіх осіб.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 18.12.2018 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області №5027 від 25.07.2008 року (том 1, а.с.25-26), затверджено проект землеустрою щодо введення у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області; надано гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га ріллі за рахунок земель державної власності на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області; земельну ділянку, зазначену у п. 2, залишено у категорії земель сільськогосподарського призначення.

19.09.2008 року на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2 видано державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку зі кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 2,0000 га, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с.27-28).

Як зазначив прокурор в позові, згідно наданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. інформації встановлено, що ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу №5445 від 19.11.2009 року відчужила належну їй земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, про що на державному акті серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку проставлено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_3

В подальшому, 10.12.2009 року між ОСОБА_3 (за договором - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп (за договором - покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.В. та зареєстровано в реєстрі за №7235 (а.с.47-49). Відповідно до п. 1.1. Договору продавець передає у власність, а покупець приймає у власність та зобов'язується оплатити земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер якої НОМЕР_1, що розташована на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області та належить продавцю на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.09.2008 року, виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області 19 вересня 2008 року на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації №5027 від 25.07.2008 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0108323000487. Відповідно до відмітки на державному акті на право власності на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку перейшло до продавця на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Комарницькою О.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.11.2009 року за реєстровим №5445 та зареєстровано у Поземельній книзі 04.12.2009 року за реєстровим номером 938030020208001 Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі.

Згідно Акту прийому-передачі земельної ділянки від 10.12.2009 року відповідно до умов зазначеного договору продавець (гр. ОСОБА_3.) передав, а покупець (ТОВ Лайт Трейдінг Груп ) прийняв земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 2,000 га, що розташована на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області (том 1, а.с.49).

Крім того, прокурор зазначив, що 05.01.2010 року між ПАТ Державний експортно-імпортний банк України (за договором - іпотекодержатель) та ТОВ Лайт Трейдінг Груп , (за договором - іпотекодавець), укладено іпотечний договір №151409Z73 (а.с.34-44), згідно умов п. 1.1. якого, іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №15107К13 від 13.02.2007 року з урахуванням договорів переведення боргу від 21.12.2009 року, укладеного між ДП Мілкіленд-Україна , ТОВ Алта Проперті та іпотекодержателем, від 21.12.2009 року, укладеного між ДП Край Проперті , ТОВ Алта Проперті та іпотекодержателем, від 21.12.2009 року, укладеного між ВАТ Банкомзв'язок , ТОВ Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 року, укладеного між ТОВ Регіональна енергетична компанія 1 , ТОВ Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 року, укладеного між ТОВ Бізнес-Парк 3000 , ТОВ Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 року, укладеного між ТОВ Євробудком , ТОВ Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 року, укладеного між ТОВ Київоблбуд-1 , ТОВ Алта Проперті та іпотекодержателем, від 05.01.2010 року, укладеного між ТОВ Логістик-Сервіс 1 , ТОВ Алта Проперті та іпотекодержателем, між іпотекодержателем та ТОВ Алта Проперті , відповідно до якого боржнику відкрито невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 34198000,00 доларів США та 294295000,00 грн. на умовах, визначених Кредитним договором, строком погашення до 31.12.2014 року, з врахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитного договору.

Згідно підпункту 1.3.4. пункту 1.3. зазначеного іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно - земельна ділянка, площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Головурівська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, заставною вартістю 3456000,00 грн. (предмет іпотеки 4). Право власності на предмет іпотеки підтверджується: Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданим 19.09.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі та зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010832300487, з відміткою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О. М. від 10.12.2009 року про перехід права власності до іпотекодавця з реєстрацією в Поземельній книзі 15.12.2009 року за реєстровим №938030020208002; договором купівлі-продажу земельної ділянки від 10.12.2009 року, укладеним між ОСОБА_3 та іпотекодавцем, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О.М. за реєстровим №7235; актом прийому - передачі від 10.12.2009 року; витягом з Державного реєстру правочинів №8058421 від 10.12.2009 року.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор просить суд, зокрема, визнати недійсними розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року та виданий на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.09.2008 року. В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 повністю накладається на землі водного фонду, а саме, на водні поверхні та острови в акваторії Канівського водосховища на р. Дніпро.

В підтвердження обставин накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду прокурор посилається на інформацію, надану Київським державним підприємством геодезії, картографіїї, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру згідно листа №01-01/445 від 04.08.2017 року (а.с.29) разом зі схемами накладення, зокрема, спірної земельнї ділянки на землі водного фонду станом на 1997, 2008 та 2016 роки (а.с.30-32).

Таким чином, прокурор вважає, що відповідачем 1 - Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області при прийнятті спірного Розпорядження №5027 від 25.07.2008 року порушено вимоги Земельного кодексу України, оскільки, відповідним нормативно-правовим актом не передбачено можливості відведення земель водного фонду для ведення особистого селянського господарства, у тому числі з метою розорювання, садівництва та городництва.

В обґрунтування незаконності спірного розпорядження прокурор зауважив, що за приписами ст. 122 Земельного кодексу України органом, наділеним повноваженнями щодо розпорядження землями водного фонду на території Бориспільського району, є Київська обласна державна адміністрація, а тому, Бориспільська районна державна адміністрація, при прийнятті спірного розпорядження, змінила цільове призначення спірної земельної ділянки із земель водного фонду на землі сільськогосподарського призначення, не маючи повноважень на розпорядження вказаною землею.

Прокурор також зазначає, що в порушення вимог Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації , обов'язкову державну землевпорядну експертизу проект землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки не проходив.

Таким чином, у зв'язку з наведеним, прокурор вважає, що Розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року прийнято з порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 7, 30 Закону України Про місцеві державні адміністрації , ст. ст. 20, 59, 85, 122 Земельного кодексу України, а тому, просить суд визнати недійсними вказане розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року та виданий на його підставі державний акт серії НОМЕР_2 від 19.09.2008 року.

Звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації прокурор обґрунтовує тим, що оскаржуваним розпорядженням порушено інтереси держави в особі Київської обласної державної адміністрації, як власника та розпорядника земельних ділянок водного фонду, адже з державної власності протиправно вибула земельна ділянка водного фонду, у той час, як позивачем не вжито заходів реагування на відповідні порушення шляхом звернення до суду з метою відновлення порушених прав держави.

Заперечуючи проти позову, відповідачем - Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області у своєму відзиві (том 2, а.с. 87-89) зазначено, що розпорядження №5027 від 25.07.2008 року, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району, прийняте відповідно до законодавства України та з врахуванням позитивного висновку державної землевпорядної експертизи від 09.07.2008 року №4-573е, а прокурором, на думку відповідача 1, не доведено належними та допустимими доказами зворотного.

Крім того, посилаючись на те, що спірне розпорядження було видано 25.07.2008 року та є публічною інформацією, а до суду із відповідним позовом прокурор звернувся 09.01.2018 року, відповідач 1 наголошує про сплив строку позовної давності, а тому, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування розпорядження з огляду на пропуск строку позовної давності, а відтак і відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У своєму відзиві на позов (том 2, а.с. 111-247) відповідач 3 - ПАТ Державний експортно-імпортний банк України просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що прокурором не доведено та не обґрунтовано, які саме права і законні інтереси позивача порушено банком при укладенні іпотечного договору, оскільки забезпечена спірною земельною ділянкою заборгованість боржником не сплачена, а її наявність, як і право відповідача 3 звернути стягнення на спірну земельну ділянку в рахунок її погашення, підтверджена судовим рішенням у справі Господарського суду Київської області №14/009-12, у той час як правомірність укладення іпотечного договору, у тому числі і наявність права власності на земельну ділянку у іпотекодавця, перевірено та підтверджено нотаріусом при посвідченні відповідного правочину.

У відповідності до положень ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. ст.116, 118 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття спірного розпорядження), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Як вбачається зі змісту спірного розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року, вказаний акт був прийнятий відповідачем 1, зокрема, в порядку ст. 118 Земельного кодексу України з метою надання громадянину у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки, відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, безоплатне надання земель державної власності у приватну власність відносилось до компетенції, зокрема, районних міських державних адміністрацій, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів прокурора стосовно перевищення відповідачем 1 повноважень при винесенні спірного розпорядження.

Посилання ж прокурора на ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст. 118 та ч.ч. 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України, як на підставу наявності у Київської обласної державної адміністрації повноважень стосовно надання у приватну власність спірної земельної ділянки, визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказаними нормами, у редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження, визначено компетенцію як обласних, так і районних державних адміністрацій, а викладених у позові положень відповідні норми закону не містили.

Згідно приписів статей 18, 19 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття спірного розпорядження), до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема: землі сільськогосподарського призначення; землі водного фонду.

Так, згідно ст. ст. 22, 59, 84 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

До земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Так, з наданих разом з листом Київського підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.08.2017 року №01-01/445 схем накладення земельних ділянок на землі водного фонду вбачається (том 1, а.с.30-32), що передана у власність гр. ОСОБА_2 за спірним розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 повністю накладається на землі водного фонду, а саме, на водні поверхні та острови в акваторії Канівського водосховища на р. Дніпро. Відповідне накладення спірної земельної ділянки на водні об'єкти вбачається як зі схеми станом на 1997 рік, станом на 2008 року, так і станом на 2016 рік.

Відповідачами у справі не заперечено та не спростовано обставин наявності водних об'єктів в межах переданої у приватну власність фізичній особі громадянину земельної ділянки.

Обставини ж неможливості проведення призначеної ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2018 року у справі судової земельно-технічної експертизи стосовно встановлення накладання спірної у даній справі земельної ділянки на землі водного фонду, не впливають на висновки стосовно накладання відповідної земельної ділянки на водні об'єкти в акваторії Канівського водосховища на р. Дніпро, яких суд дійшов на підставі наявних в матеріалах доказів, враховуючи відсутність будь-яких заперечень та спростувань вказаних обставин з боку відповідачів.

Враховуючи встановлені обставини наявності водних об'єктів в межах переданої у власність згідно спірного розпорядження земельної ділянки, суд дійшов висновку, що вказана земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель водного фонду у розумінні ст. 58 Земельного кодексу України, а тому, передача зазначеної земельної ділянки громадянину у приватну власність для ведення особистого селянського господарства суперечить приписам ст. ст. 20, 84, 118 Земельного кодексу України.

Судом критично оцінюється п. 3 розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року стосовно залишення спірної земельної ділянки в категорії земель сільськогосподарського призначення з огляду на те, що приписами Земельного кодексу України віднесення занятої водними об'єктами землі до категорії земель сільськогосподарського призначення не передбачено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів прокурора стосовно порушення законодавства при прийнятті відповідачем 1 - Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області розпорядження №5027 від 25.07.2008 року, зокрема, в частині передачі земель водного фонду в приватну власність з порушенням встановлення цільового призначення вказаних земель.

Посилання ж прокурора щодо незаконності розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року стосовно не проведення обов'язкової державної експертизи затвердженого спірним розпорядженням проекту землеустрою не приймаються до уваги, оскільки, спірне розпорядження містить посилання на позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, у той час, як самі по собі обставини наявності або відсутності експертизи відповідної землевпорядної документації не впливають на встановлені судом порушення законодавчих вимог - передачу земель водного фонду у приватну власність не за цільовим призначенням.

У відповідності до п. а) ч. 1 ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, враховуючи викладене, а також встановлення обставин передачі відповідачем 1 у приватну власність фізичній особі земель водного фонду, що не передбачено нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року є нормативно обґрунтованою та доказово підтвердженою.

Стосовно клопотання відповідача 1 про застосування наслідків пропуску строків позовної давності для захисту порушеного права, передбачених ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

За приписами ст. ст. 253, 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до викладених прокурором обставин, про відповідні порушення передачі у приватну власність земель водного фонду йому стало відомо лише у травні 2017 року за результатами опрацювання документації із землеустрою на спірну земельну ділянку, отриманих від Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а також відомостей КДП Кіївгеоінформатика про накладення спірної земельної ділянки на водні об'єкти Канівського водосховища. Враховуючи зазначене прокурор у позовній заяві просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити строки захистивши порушене право.

З огляду на положення ст. 261 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , перебіг строку позовної давності починається не з дня виявлення прокурором порушень законодавства під час здійснення перевірки, а з моменту коли орган в інтересах якого звертається прокурор довідався або міг довідатися про порушення своїх прав, у той час як закон пов'язує початок перебігу строку позовної давності, не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, якими порушено відповідне суб'єктивне право, а з моментом коли саме уповноваженому органу, право якого порушено внаслідок прийнятого незаконного рішення, стало відомо про таке порушення.

Відповідно до ст. 84 та ч.ч. 3, 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення прокурора до суду із відповідним позовом), право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка належить до категорії земель водного фонду, знаходиться в Київській області за межами населених пунктів, як наслідок не підпадає під категорію земель, що можуть бути передані у порядку ч.ч. 3, 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що Київська обласна державна адміністрація станом на момент звернення прокурора до суду із відповідним позовом є розпорядником спірної земельної ділянки, відтак, уповноваженим на представництво держави у спірних правовідносинах органом.

Оскільки, позов прокурором подано в інтересах позивача - Київської обласної державної адміністрації, як розпорядника спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що початок перебігу відповідного строку позовної давності пов'язаний з моментом, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався позивач, а не прокурор.

Так, спірне розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 видано 25.07.2008 року, а тому, строк, у межах якого позивач, як уповноважений державою орган, мав звернутися до суду з вимогою про захист державних інтересів шляхом визнання недійсним вказаного розпорядження, тривав до 25.07.2011 року, в той час, як з позовною заявою у даній справі прокурор в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Київської області 09.11.2018 року, тобто після спливу встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи викладене, оскільки Бориспільська районна державна адміністрація Київської області згідно спірного розпорядження розпорядилась земельною ділянкою під водним плесом річки Дніпро, віднісши вказану землю до категорії земель сільськогосподарського призначення, суд дійшов висновку, що у позивача - Київської обласної державної адміністрації була відсутня об'єктивна можливість дізнатися про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави щодо розпорядження та користування належною державі землею водного фонду до 2018 року, тобто до моменту виявлення обставин накладення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на землі водного фонду, про що було повідомлено листом Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем Київгеоінформатика Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №01-01/445 від 04.08.2017 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про поважність причини пропуску позивачем строку позовної давності та, відповідно, наявність підстав для захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу в судовому порядку згідно ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимоги керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

З огляду на зазначені норми, державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а відтак і дійсність відповідних актів залежить від законності та дійсності вказаних рішень.

Отже, враховуючи визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області №5027 від 25.07.2008 року, на підставі якого видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 19.09.2008 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги прокурора про визнання недійсним Державного акту серії НОМЕР_2 від 19.09.2008 року, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області та її задоволення.

Також, посилаючись на відсутність у відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп права власності на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га на момент передачі її в іпотеку, з огляду на недійсність як розпорядження, так і державного акту на право власності на землю, прокурор просить суд, визнати недійсним Договір іпотеки №151409Z73 від 05.01.2010 року, укладений між ПАТ Державний експортно-імпортний банк України та ТОВ Лайт Трейдінг Груп в частині передачі в іпотеку земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Частинами 1 та 2 ст. 11, ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про іпотеку , предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема, за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 317 та ст. 328 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи встановлені обставини незаконності передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, як наслідок визнання недійсними відповідних правовстановлюючих актів - розпорядження та державного акту на право приватної власності на землю, суд дійшов висновку про відсутність у первісного набувача як права власності на вказану земельну ділянку, так і права здійснювати її відчуження на користь третіх осіб, а відтак, незаконність набуття відповідної земельної ділянки у власність ТОВ Лайт Трейдінг Груп .

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів прокурора стосовно того, що зміст Договору іпотеки №151409Z73 від 05.01.2010 року в частині включення до нього предмету іпотеки - земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, суперечить приписам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та інтересам держави, що свідчить про недійсність вказаного правочину у відповідній частині, а тому відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача 3 - ПАТ Державний експортно-імпортний банк України на встановлення судом при розгляді справи Господарського суду Київської області №14/009-12 обставин наявності правових підстав для укладення іпотечного договору, відтак його дійсність, визнаються судом необґрунтованими, оскільки обставини недійсності відповідного правочину в розрізі неправомірності передачі в іпотеку спірної земельної ділянки не були предметом відповідного спору. Інші доводи відповідача 3 щодо встановлення нотаріусом обставин наявності у відповідача 2 - ТОВ Лайт Трейдінг Груп права власності на спірну земельну ділянку, не приймаються судом до уваги з огляду на встановлення у даній справі обставин незаконності передачі ОСОБА_2 та в подальшому отримання ТОВ Лайт Трейдінг Груп у власність спірної земельної ділянки та визнання недійсним правовстановлюючого документа на неї.

Крім того, керівник Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, посилаючись на незаконність вибуття зі складу земель держаної власності спірної земельної ділянки, просить суд витребувати її з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до статей 387, 388 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника поза його волею.

Враховуючи зазначені приписи та встановлені судом обставини належності спірної земельної ділянки до сфери розпорядження Київської обласної державної адміністрації, суд дійшов висновку, що власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 є держава в особі Київської обласної державної адміністрації.

Судом встановлено, що спірну земельну ділянку гр. ОСОБА_2 набула у приватну власність незаконно, оскільки, відповідачем 1 - Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області вказану земельну ділянку, в порушення норм законодавства, надано із земель державної власності, що є землями водного фонду, для ведення особистого селянського господарства, та подальше відчуження земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на користь третіх осіб, і як наслідок, на користь ТОВ Лайт Трейдінг Груп відбулось з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності без достатньої правової підстави, поза волею власника - держави, у той час як видача Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області спірного розпорядження не свідчить про наявність у держави волі на відчуження вказаної землі з огляду на неправомірність дій відповідного органу державної влади з передачі цієї землі у власність.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога керівника Бориспільської місцевої прокуратури про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га, що розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 74, код 24209740) №5027 від 25.07.2008 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області .

3. Визнати недійсним Державний акт серії НОМЕР_2 від 19.09.2008 року, яким посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, код 36686434) на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га, що розташована на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

4. Визнати недійсним Договір іпотеки №151409Z73 від 05.01.2010 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, код 36686434) в частині передачі в іпотеку земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га, що розташована на території Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

5. Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1 код 00022527 ) із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, код 36686434) земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 2,0000 га, яка розташована в адміністративних межах Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області.

6. Стягнути з Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 74, код 24209740) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код 02909996; банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641) 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лайт Трейдінг Груп (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 5, код 36686434) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код 02909996; банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641) 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. судового збору.

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код 00032112) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код 02909996; банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

9. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 26.12.2018 року.

Суддя Д.Г. Заєць