Рішення

від 21.12.2018 по справі 912/3057/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 рокуСправа № 912/3057/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., при секретарі судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3057/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАМ Україна", пр-т Юрія Гагаріна, 23, м. Київ, 02660

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод Автоштамп", пров. Б. Йогансона, 1, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000

про стягнення 300 000,00 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 2/18 від 09.11.18;

від відповідача - участі не брали;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАМ Україна" (далі - ТОВ "ВАМ Україна", позивач) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод Автоштамп" (далі - ТОВ "Завод Автоштамп", відповідач) про стягнення 300 000,00 грн заборгованості за договором поставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати товару.

Ухвалою від 26.11.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/3057/18 за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судовий розгляд справи на 21.12.2018 та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

19.12.2018 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю додаткового часу для підготовки та подачі відзиву на позов, оскільки у штаті товариства відсутній юрисконсульт, а питання призначення представника відповідача для участі у судовому засіданні не вирішено.

В судовому засіданні 21.12.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та заперечив проти відкладення розгляду справи.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 26.11.2018 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідач отримав 29.11.2018.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення відповідної ухвали для подання відзиву на позов. Такий строк настав 14.12.2018, проте відповідач не скористався своїм правом та не подав суду відзив на позов.

Поважності причин неподання відзиву до суду відповідач не повідомив.

Оскільки брати участь у судових засіданнях є правом, а не обов'язком учасника справи, участь представника відповідача в засіданні суду обов'язковою не визнавалась.

Директор товариства не позбавлений права самостійно представляти його інтереси у засіданні суду та подавати відповідні заяви по суті справи.

Господарський суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача.

Клопотання відповідача про відкладення судового засідання, враховуючи вищевикладене та не доведення обставин, які б перешкоджали розгляду спору у даному судовому засіданні, задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 , ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що керуючись умовами договору постачання № 09-18 від 26.02.2018, направив ТОВ "Завод Автоштамп" (покупцю) рахунок № 134 від 26.02.2018 та специфікацію № 1 від 26.02.2018 на загальну суму 720 000,00 грн.

Відповідач, згідно умов специфікації, здійснив 27.02.2018 оплату 30% вартості товару в сумі 216 000,00 грн.

ТОВ "ВАМ Україна", на виконання умов договору № 09-18 від 26.02.2018, направив ТОВ "Завод Автоштамп" лист № 02-04 від 23.04.2018 з повідомленням про поставку товару, а також просив оплатити решту суми згідно рахунку та надіслати довіреність на отримання товару.

Отримавши копію довіреності від відповідача, позивач відвантажив товар на склад покупця, про що складено товарно-транспортну накладну № 00240418 від 24.04.2018, яку підписано та скріплено печатками.

Згодом, відповідач здійснив оплату згідно рахунку № 134 від 26.02.2018 в сумі 204 000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 4243 від 23.07.2018.

Решту коштів ТОВ "Завод Автоштамп" в розмірі 300 000,00 грн позивачу не сплатило, що і стало підставою звернення з даним позовом.

Розглянувши позов по суті, господарський суд встановив наступне.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що договір № 09-18 від 26.02.2018 не підписано ТОВ "Завод Автоштамп".

Суд вважає, що в даному випадку, між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки, підтвердженням чого є належним чином оформлені рахунок, довіреність на отримання матеріальних цінностей та товарно-транспортна накладна (а.с. 27, 31-34).

Так відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зі змісту наведених норм слідує, що предметом договору поставки є передача майна у власність покупця та його належна оплата останнім.

Отже, між сторонами виникли правовідносини з договору поставки, наслідком чого є застосування до них саме тих норм права, якими визначаються особливості, притаманні для договору даного виду.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що на підставі виставленого рахунку на оплату № 134 від 26.02.2018 на загальну суму 720 000,00 грн, ТОВ "Завод Автоштамп" 27.02.2018 здійснило часткову попередню оплату товару в розмірі 216 000,00 грн згідно платіжного доручення № 3370 (а.с. 25,27).

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом №02-04 від 23.04.2018 про те, що після проходження митного оформлення, обладнання згідно рахунку № 134 від 26.02.2018, буде доставлено на склад ТОВ "Завод Автоштамп" та просив здійснити доплату за вказаним рахунком, а також надіслати відповідну довіреність (а.с. 28).

ТОВ "Завод Автоштамп" видано довіреність № 147 від 24.04.2018 на отримання від ТОВ "ВАМ Україна" товару, найменування та кількість якого відповідає рахунку № 134 від 26.02.2018 (а.с. 33-34).

Відповідно до видаткової накладної № 228 від 24.04.2018 ТОВ "ВАМ Україна" поставив відповідачу товар на загальну суму 720 000,00 грн (а.с. 30), який ТОВ "Завод Автоштамп" прийняло згідно товарно-транспортної накладної № 00240418 від 24.04.2018, що підписана та містить печатку відповідача, а також посилання на довіреність № 147 від 24.04.2018 (а.с.31-32).

23.07.2018 відповідач оплатив позивачу ще частину товару згідно рахунку № 134 від 26.02.2018 на суму 204 000,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 4243 (а.с. 26).

Сума неоплаченого товару становить 300 000,00 грн.

Вказівка у вказаних документах на строк оплати відсутня. За таких обставин слід застосовувати положення с. 2 ст. 530 ЦК України (боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги).

Отже, враховуючи лист позивача №02-04 від 23.04.2018, строк виконання зобов'язань відповідача з оплати товару за рахунком № 134 від 26.02.2018, на час пред'явлення позову, настав.

Відповідач оплатив частину отриманого товару на суму 420 000,00 грн, залишок несплачених коштів становить 300 000,00 грн.

Відповідач суму боргу не заперечив, доказів оплати суду не подав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідачем порушено грошове зобов'язання з оплати товару, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 300 000,00 грн, з позовом про стягнення якої звернувся позивач.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Всі докази надані позивачем в судовому засіданні для огладу в оригіналах.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги ТОВ "ВАМ Україна" обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Cтягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Завод Автоштамп" (пров. Б. Йогансона, 1, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, ідентифікаційний код 33423425) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВАМ Україна" (пр-т Юрія Гагаріна, 23, м. Київ, 02660, ідентифікаційний код 33780845) заборгованості у розмірі 300000,00 грн, а також судовий збір в розмірі 4 500,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.12.2018.

Суддя В.Г. Кабакова