Ухвала

від 26.12.2018 по справі 911/2869/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/2869/18

Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" ОСОБА_1, 03057, м.Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, будинок 52/2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Локата", 08720, Київська обл., Обухівський район, місто Українка, вулиця Південна, будинок 27

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енран-КМ", 03057, м. Київ, вулиця О.Довженка, будинок 14/1, кімната 5

про визнання недійсним договору комісії №0506БК-01/15 від 05.05.2015 та застосувати наслідки недійсності вказаного правочину визнавши недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №0506БВ-01/115 від 06.05.2015

встановив:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Інтеграл-банк" ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локата" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енран-КМ" в якому просить визнати недійсним договір комісії №0506БК-01/15 від 05.05.2015 та застосувати наслідки недійсності вказаного правочину визнавши недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №0506БВ-01/115 від 06.05.2015.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) , а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

За змістом позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енран-КМ" та зазначено його ідентифікаційний код - 39751867.

Здійснивши запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суддею було отримано Витяг, з якого вбачається, що за ідентифікаційним кодом 39751867 зареєстровано іншу юридичну особу, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптолев", 93408, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Федоренка, будинок 10, офіс 316.

За таких обставин суддя приходить до висновку про порушення позивачем вимог пункту 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України в частині зазначення ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду з позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовну заяву немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевіривши зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України суддя встановив наступні обставини.

На підтвердження виконання процесуального обов'язку сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення №1 від 17.07.2018 на суму 3524 грн.

Проте, згідно даних автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС) платіжне доручення №1 від 17.07.2018 було використано позивачем в якості доказу оплати судового збору за подання іншої позовної заяви (справа №911/1574/18, вх. № суду 1617/18 від 18.07.2018). Тобто, фактично позивачем двічі використано один платіжний документ про сплату судового збору за подання двох різних заяв.

Наведене оцінюється як приховане нехтування процесуальним обов'язком оплати судового збору за пред'явлення кожного окремого позову, наслідком чого, за умови відсутності контролю справляння судового збору до державного бюджету з боку суду, стало б ненадходження грошових коштів до державного бюджету, які використовуються для матеріально-технічного забезпечення судової гілки влади.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що платіжне доручення №1 від 17.07.2018 вже було використано позивачем за подання іншої позовної заяви, цей платіжний документ не може вважатись доказом сплати позивачем судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки фактично сума судового збору до державного бюджету не надходила.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак подана позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного суддя дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги частини першої статті 164 та частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України суддя

ухвалив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк надавши суду:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

- достовірні відомості про ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

- належні докази, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

4. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Повідомити учасників судового процесу про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано 26.12.2018.