Рішення

від 06.12.2018 по справі 911/1948/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1948/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Златобанк ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ОСОБА_3

прo стягнення 246 200,74 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю представників:

Позивача: ОСОБА_4

Відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства Златобанк від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Златобанк ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ОСОБА_3 (надалі - відповідач) прo стягнення 246 200,74 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2018 року відкрито провадження у справі №911/1948/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 20.11.2018 року.

У підготовчому засіданні 20.11.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 20.11.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 20.11.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 06.12.2018 року.

В судовому засіданні 06.12.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 06.12.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 06.12.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 16.02.2015 року між АТ ЗЛАТОБАНК (Поклажодавець) та ТОВ АВТО ОСОБА_3 (Зберігач) укладено договір зберігання № 16/2 (надалі - Договір) із змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначних цим Договором, зберігач зобов'язується зберігати за плату товарно-матеріальні цінності (Майно), передані йому Поклажодавцем (його представником).

Відповідно до п. 1.4. Договору право власності на майно до Зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача.

Згідно з п. 2.1.1. Договору Зберігач приймає майно на підставі заявки Поклажодавця, надісланої Зберігачу засобом факсимільного зв'язку або на електронну адресу. Зберігач зобов'язаний при прийнятті майна на зберігання здійснити в присутності представника Поклажодавця огляд та звіряння маркувань, вказаними в супроводжувальних документах, тощо. Перелік, найменування, кількість, комплектація кожної одиниці зазначається в Актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Позивач зазначає, що у справі Господарського суду Київської області №911/2913/17 ухвалено рішення від 12.02.2018 року (набрало законної сили), яким встановлено, що на виконання вказаного Договору зберігання № 16/2, укладеного між АТ ЗЛАТОБАНК та ТОВ АВТО ОСОБА_3 , поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято майно, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі прийнятих на відповідальне зберігання матеріальних цінностей. Під час судового розгляду справи, ухвалою суду від 20.11.2017 року зобов'язано учасників справи провести інвентаризацію майна, яке належить АТ ЗЛАТОБАНК та знаходиться на зберіганні ТОВ АВТО ОСОБА_3 відповідно до Договору. На виконання вказаної ухвали, учасниками справи створено інвентаризаційну комісію у складі уповноваженої особи ТОВ АВТО ОСОБА_3 та уповноважених осіб АТ ЗЛАТОБАНК та проведено інвентаризацію відповідного майна. Складено акт інвентаризації, який підписаний членами комісії.

Як вбачається з інвентаризаційного акту, АТ ЗЛАТОБАНК було передано на зберігання ТОВ АВТО ОСОБА_3 товарно-матеріальні цінності у кількості 1778 одиниць. Водночас, під час проведення інвентаризації було встановлено, що у відповідача знаходяться на зберіганні товарно-матеріальні цінності ПАТ Златобанк у кількості 1457 одиниць. Таким чином, нестача товарно-матеріальних цінностей складає 321 одиниць.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вбачається з рішення Господарського суду Київської області від 12.02.2018 року у справі № 911/2913/17, яке набрало законої сили, за Договором зберігання №16/0 від 16.02.2015 року ПАТ Златобанк (поклажодавець) передав ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 (зберігач) товарно-матеріальні цінності на зберігання за плату.

Перелік, найменування, кількість, комплектація кожної одиниці майна зазначається в актах приймання-передачі, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.1.1 Договору).

На виконання вказаного Договору поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято майно, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі прийнятих на відповідальне зберігання матеріальних цінностей, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 12.02.2018 року у справі № 911/2913/17.

У зв'язку з розірванням Поклажодавцем Договору зберігання позивач звертався до ТОВ ОСОБА_2 ОСОБА_3 із вимогами про повернення майна, яке належить ПАТ Златобанк та яке знаходиться на зберіганні у відповідача.

В ході розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/2913/17, в тому числі за даними проведеної на вимогу суду інвентаризації, встановлено факт передачі на зберігання відповідачу товарно-матеріальних цінностей у кількості 1778 одиниць, з яких в наявності на зберіганні виявлено 1457 одиниць. Таким чином, нестача товарно-матеріальних цінностей складає 321 одиниць.

Рішенням суду у справі №911/2913/17 витребувано у відповідача на користь позивача фактично наявні товарно-матеріальні цінності.

Пунктом 2 Договору визначено права та обов'язки зберігача, зокрема, забезпечує повне збереження майна, а після закінчення зберігання повертає поклажодавцю те саме майно у тій же кількості (п.п. 2.1.5 Договору).

13.02.2015 року Постановою правління Національного банку України №105 АТ ЗЛАТОБАНК було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно ст. 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 13.02.2015 року № 30 Про запровадження тимчасової адміністрації та призначення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ ЗЛАТОБАНК .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1977 від 15.05.2017 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора АТ ЗЛАТОБАНК . На підставі вказаного рішення, відповідні повноваження надано ОСОБА_1 з 18.05.2017 року.

У зв'язку із вищезазначеним, позивач звернувся до відповідача із листом від 29.05.2017 року про намір розірвати Договір починаючи з 01.06.2017 року. Крім того, позивач неодноразово звертався до ТОВ АВТО ОСОБА_3 із вимогами про повернення майна, яке належить АТ ЗЛАТОБАНК та яке знаходиться на зберіганні у відповідача (даний факт, також встановлено в рішенні Господарського суду Київської області від 12.02.2018 року у справі № 911/2913/17).

Вказаний лист та вимоги позивача були залишені ТОВ АВТО ОСОБА_3 без задоволення.

Відповідно до 5.2. Договору Зберігач несе відповідальність перед Поклажодавцем у випадку втрати, знищення, псування майна та втрату його товарного вигляду за час його зберігання, у розмірі суми, на яку знизилася вартість майна. Зазначені суми розраховуються із вартості майна на дату початку зберігання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Статтею ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата збитків.

Відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 12.02.2018 року у справі № 911/2913/17 факт неповернення ТОВ АВТО ОСОБА_3 на користь АТ ЗЛАТОБАНК товарно-матеріальних цінностей в кількості 321 одиниць (згідно з Переліком в Розрахунку вартості відшкодування нестач по ТОВ АВТО ОСОБА_3 ), розмір збитків, які зазнало АТ ЗЛАТОБАНК у зв'язку з неповернення вище зазначених товарів становить 246 200,74 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Златобанк від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Златобанк ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 ОСОБА_3 прo стягнення 246 200,74 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність АВТО ОСОБА_3 (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 14, код ЄДРПОУ 36383218) на користь Публічного акціонерного товариства ЗЛАТОБАНК (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52, код ЄДРПОУ 35894495) збитки в розмірі 246 200,74 грн. збитків та 3693,02 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик