Рішення

від 17.12.2018 по справі 914/1713/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 Справа №914/1713/18

Господарський суд Львівської області у складі судді: Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Хороз І.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця Кісак Ольги Богданівни, м. Трускавець,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка", м. Трускавець,

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів,

про зобов'язання укласти договір

За участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з явився.

Суть спору: Фізична особа-підриємець Кісак О.Б., м. Трускавець, звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка", м. Трускавець, укласти договір про технічне забезпечення електропостачання споживача у редакції, яка викладена у прохальній частині позовної заяви.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка посилається на те, що вона була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Чародійка , з якого вийшла в 2017 р. за власним бажанням, подавши відповідну нотаріально завірену заяву. Відповідач 11 травня 2018 р. самовільно вимкнув постачання електроенергії до нежитлового приміщення, переданого позивачці у власність відповідачем по акту приймання-передачі від 26.03.2018 р. Такі дії відповідача позивачка вважає незаконними. ПрАТ Львівобленерго , до якого зверталась позивачка, повідомило про необхідність отримання згоди усіх співвласників будівлі на проведення реконструкції системи електропостачання, оскільки необхідно збільшити дозволену потужність приміщення. Позивачка звернулась до відповідача з листом про укладення Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача. Відповідач договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з позивачкою не уклав. На обгрунтування незаконності відмови відповідача від укладення Договору позивачка посилається на норми Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28 та статей 179, 181 ГК України.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у відзиві просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що товариство припинило електропостачання приміщення, належного позивачці, з огляду на несплату нею компенсації витрат відповідача на постачання електроенергії до цього приміщення. Відповідач повідомив позивачці, на її звернення, що він не має права укладати запропонований нею Договір з огляду на норми ст. 13 Закону України Про електроенергетику , п. 5 ст. 7 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності . Відповідач рекомендував позивачці звертатись з питань постачання електроенергії до належного їй нежитлового приміщення до ПрАТ Львівобленерго . Відповідач стверджує, що зміст Договору про спонукання до укладення якого просить позивачка, та зміст Типового Договору, який надсилався нею відповідачу, істотно відрізняються за формою та змістом. Відповідач повідомляє, що постанова НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28, на яку посилається позивачка, втратила чинність.

Ухвалою суду від 21.09.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Львівобленерго , м. Львів, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Стислий виклад пояснень третьої особи у справі.

Третя особа у справі у поясненнях щодо позову зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин між відповідачем та третьою особою укладено Договір про постачання електричної енергії № 35205. Позивачка не є стороною цього Договору та не є субспоживачем за цим договором.

Постанова НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28 втратила чинність, відповідно втратили чинність і викладені у затверджених нею Правилах типові форми договорів, у тому числі й типова форма договору, про зобов'язання до укладення якого йдеться у позовній заяві. Третя особа у справі стверджує, що ані Законом України Про ринок електричної енергії , ані нормами ПРРЕЕ не передбачено обов'язкової умови щодо укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Ухвалою суду від 24.10.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання у справі з підстав, наведених в у цій ухвалі.

Ухвалою суду від 26.11.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2018 р.

У ході розгляду справи суд встановив таке.

04.04.2006 між Відкритим акціонерним товариством Львівобленерго, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго" (постачальник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чародійка" (споживач) укладено договір №35205 про постачання електричної енергії.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до умов вищевказаного договору, постачання електричної енергії здійснювалося до об'єкта (перукарня) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка" за адресою: м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 2.

За позивачкою зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення 13 загальною площею 27,8 кв. м у будівлі по вул. Героїв УПА, будинок 2. Підставою виникнення права власності на це приміщення є протокол загальних зборів учасників ТзОВ Чародійка № 5 від 26.03.2018 р. та акт приймання-передачі нерухомого майна від 26.03.2018 р. Наведене підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.03.2018 №119050290.

Позивачка заявою від 13.06.2018 р. за № 204-1619 зверталась до третьої особи у справі (Бориславський РЕМ) про виготовлення технічної документації на постачання електроенергії до робочого кабінету № 13 за адресою м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 2. Третя особа у справі листом від 14.06.2018 за вих. № 204-670 повідомила позивачку про неможливість розгляду вказаної заяви у зв'язку із її невідповідністю типовій формі, відсутністю додаткових документів та вказала на необхідність отримання згоди співвласників на проведення реконструкції системи електропостачання.

21.07.2018 р. позивачка звернулась до відповідача із заявою про укладення договору про постачання електроенергії на 2-гий поверх будівлі, розташованої за адресою: м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 2.

Листом від 10.08.2018 р. за № 24 відповідач повідомив позивачку про неможливість укладення такого договору та вказав їй, що з питань укладення договору про постачання електроенергії необхідно звернутися ПрАТ "Львівобленерго".

Не досягнувши згоди щодо укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, позивачка звернулась з позовом до суду про зобов'язання відповідача укласти договір про технічне забезпечення електропостачання споживача на основі типового договору про технічне забезпечення електропостачання споживача у редакції, наведений в прохальній частині позову.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині 1 цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладення господарських договорів. Особливості укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені статтею 184 ГК України.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

При цьому, згідно з ч. 1 статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Позивачка, як на підставу своїх позовних вимог щодо обов'язковості укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, посилається на норми Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28 (далі - ПКЕЕ).

Можливість укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача на основі типового договору, а також процедура укладення, зміст та форма такого договору регулювались нормами п.п. 1.5., 1.7, 1.8., 5.4., 5.17., 5.18., 5.19. ПКЕЕ, які затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28.

Пунктом 1.5. ПКЕЕ встановлювалось, що у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань вносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (додаток 1) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Згідно з п. 1.7. ПКЕЕ основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії". Вказаним Законом визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

14.03.2018 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії, які набрали чинності 11.06.2018 р.

Водночас, із набранням чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії втратили чинність Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії регулюються взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Проте, Правилами роздрібного ринку електричної енергії не визначено типової форми договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, підстави та процедури його укладення, у Правилах відсутні вимоги до істотних умов такого договору. За таких обставин, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які були чинними на момент звернення позивачки з позовом до суду та які є чинними на момент розгляду справи, не передбачено обов'язку щодо укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, котрий був передбачений Правилами користування електричною енергією. Згадані Правила на момент розгляду справи втратили чинність.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини позивача, судові витрати у справі відповідно до приписів ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст. 626 ЦК України, ст. ст. 179, 181, 187, 275 ГК України, ст. ст. 4, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" та ст. ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Кісак Ольги Богданівни (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Чародійка (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 2, код ЄДРПОУ 13812053), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587), відмовити повністю.

2. Судові витрати у справі щодо сплати судового збору покласти на Фізичну особу-підприємця Кісак Ольгу Богданівну (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.12.2018 р.

Суддя Бортник О.Ю.