Рішення

від 26.12.2018 по справі 914/2049/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 Справа №914/2049/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Промцентр» , м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Козацький кіш» , м. Яворів, Львівська область

про стягнення 60 982, 60 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: не з'явився.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Промцентр» до Приватного підприємства «Козацький кіш» про стягнення 60 982, 60 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2018 було відкрито провадження у справі № 914/2049/18 за правилами спрощеного позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.12.2018.

Представник позивача у судове засідання 10.12.2018 з'явився, через канцелярію суду подав письмову заяву на виконання ухвали суду та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Представник відповідача у судове засідання 10.12.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Ухвалою суду від 10.12.2018 розгляд справи відкладено на 26.12.2018.

Представник позивача у судове засідання 26.12.2018 з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 26.12.2018 не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, долученого представником позивача до матеріалів справи, Приватне підприємство «Козацький кіш» зареєстроване за адресою: 81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Франка, буд. 10А, куди і скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвала від 09.11.2018 про відкриття провадження у справі повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду з відміткою відсутня адреса одержувача .

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 26.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Промцентр» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Козацький кіш» (надалі - відповідач) про стягнення 60 982, 60 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним було відвантажено товар відповідачу згідно із видатковими накладними від 21.06.2018 № НОМЕР_1, від 26.06.2018 № НОМЕР_2 та від 05.07.2018 № НОМЕР_3 на загальну суму 60 982, 60 грн. Відповідач, отримав товар без жодних заперечень, однак за переданий йому товар не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 60 982, 60 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією від 18.10.2018 № 35/10-18 з вимогою про оплату заборгованості за товар у семиденний строк з дня надсилання вимоги. Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та коштів не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 60 982, 60 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву, письмових обґрунтованих пояснень та доказів оплати товару до суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи уповноваженого представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не вказано законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як встановлено судом, позивачем, на підставі усних домовленостей з відповідачем, було відвантажено йому товар на загальну суму 60 982, 60 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними від 21.06.2018 № НОМЕР_1 на суму 13 199, 98 грн, від 26.06.2018 № НОМЕР_2 на суму 13 456, 32 грн та від 05.07.2018 № НОМЕР_3 на суму 34 326, 30 грн, які підписані уповноваженими представниками та завірені печатками сторін.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач своїх зобов'язань не виконав, за переданий йому позивачем товар не оплатив, таким чином у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 60 982, 60 грн.

Судом також встановлено, що відповідачем було отримано від позивача товар на підставі накладної від 07.08.2018 № НОМЕР_4 на суму 8 145, 20 грн, однак в той же день проведено за нього оплату, що підтверджується прибутковим касовим ордером від 07.08.2018 № 48.

18.10.2018 позивач направив відповідачу претензію № 35/10-18, згідно якої просив у семиденний строк з дня надсилання вимоги оплатити заборгованість за товар (докази надіслання претензії містяться в матеріалах справи). Однак, відповідач на претензію позивача жодним чином не відреагував, заборгованості не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачем позовні вимоги не спростовано, доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати за відвантажений позивачем товар не надано. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 60 982, 60 грн заборгованості є правомірною, обгрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПУ України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Козацький кіш» (81000, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Франка, буд. 10А, код ЄДРПОУ 30953739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Промцентр» (79019, м. Львів, пр. Чорновола, буд. 4, код ЄДРПОУ 37362335) суму в розмірі 62 744, 60 грн, з яких:

- 60 982, 60 грн боргу;

- 1 762, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 28.12.2018.

Суддя Манюк П.Т.