Рішення

від 20.12.2018 по справі 916/2322/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2322/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/2322/18

за позовом: Приватного підприємства “ЛАКШМИ-Н” (54001, м. Миколаїв, вул.. Садова 1/1, оф. 2, код ЄДРПОУ 38790140)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікра” (65006, м. Одеса, вул.. Середньофонтанська, буд. 41, код ЄДРПОУ 37698084)

про стягнення 38 691,32грн.

Представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство “ЛАКШМИ-Н” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікра” про стягнення 38 691,32грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №20/05/15-В від 20.05.2015р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2018р. провадження по справі №916/2322/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „закінченням сторку зберігання”. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20 травня 2015р. між приватним підприємством «ЛАКШМИ-Н» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКРА» (Замовник) був укладений договір №20/05-15-В, за умовами якого Виконавець згідно окремих заявок Замовника на протязі строку дії договору зобов'язується надавати Замовнику послуги з комплексного ремонту, профілактичного обслуговування та технічного огляду вантажопідйомного обладнання (далі – послуги), визначеного інструкцією з використання вантажопідйомного обладнання, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (п.1.1 договору).

Вартість послуг згідно договору складається з суми вартостей наданих послуг (виконаних робіт) зазначених у рахунках, протягом строку дії договору з урахуванням узгоджених та підписаних специфікацій та актів наданих послуг (виконання робіт) (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 договору, за надані послуги відповідно до цього договору Замовник сплачує Виконавцю суму згідно з специфікацією та виставленими рахунками-фактурами.

Виконавець зобов'язаний надавати послуги, передбачені розділом 1 договору (п. 3.1.1 договору, а замовник зобов'язаний приймати та оплачувати надані послуги згідно з розділами 4 та 5 цього до договору (п.3.2.5 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено що оплата виконується Замовником за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавець на пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг ( виконання робіт) згідно з виставленим виконавцем рахунком.

Замовник здійснює попередню оплату Виконавцю у розмірі 100% вартості запасних частин та витратних матеріалів, необхідних для надання послуг (п.4.2 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору за фактом надання послуг Виконавець передає Замовнику два екземпляри підписаних актів наданих послуг (виконання робіт) з переліком наданих послуг, їх вартістю з урахуванням витратних матеріалів.

Замовник у термін 5-ти робочих днів з дня одержання акту зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийому послуг (п.5.2 договору).

Позивач вказує, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги на загальну суму 62 657,35грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт №15 від 27.06.2018р., №16 від 27.06.2018р., №17 від 27.06.2018р. На оплату наданих послуг відповідачу було виставлено відповідні рахунки.

Відповідач в порушення умов договору вартість отриманих послуг належним чином та в повному обсязі не сплатив, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 36 178,94грн.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасного розрахунку за отримання послуги, Приватне підприємство «ЛАКШМИ-Н» звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 20 травня 2015р. між приватним підприємством «ЛАКШМИ-Н» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКРА» (Замовник) був укладений договір №20/05-15-В, за умовами якого Виконавець згідно окремих заявок Замовника на протязі строку дії договору зобов'язується надавати Замовнику послуги з комплексного ремонту, профілактичного обслуговування та технічного огляду вантажопідйомного обладнання, визначеного інструкцією з використання вантажопідйомного обладнання, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Частиною 1 ст.. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги на загальну суму 62 657,35грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт №15 від 27.06.2018р., №16 від 27.06.2018р., №17 від 27.06.2018р. На оплату наданих послуг відповідачу було виставлено відповідні рахунки.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №20/05-15-В від 20.05.2015р. в сумі 36178,94грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Підпунктом 6.1.1 договору передбачено, що сторони несуть взаємну відповідальність відповідно до діючого законодавства України у випадку неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань договором про організацію перевезень автомобільним транспортом №20/05-15-В від 20.05.2015р. а саме не сплатив позивачу вартість отриманих послуг, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 36 178,94грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за порушення строків платежу за надані послуги на термін, що перевищує 15 (п'ятнадцять) календарних днів, Замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за Договором за кожний день прострочення.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовна вимога Приватного підприємства «ЛАКШМИ-Н» в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2 512,38грн. за порушення грошових зобов'язань за договором №20/05-15-В від 20.05.2015р. підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «ЛАКШМИ-Н» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства “ЛАКШМИ-Н” (54001, м. Миколаїв, вул.. Садова 1/1, оф. 2, код ЄДРПОУ 38790140) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікра” (65006, м. Одеса, вул.. Середньофонтанська, буд. 41, код ЄДРПОУ 37698084) про про стягнення 38 691,32грн. – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікра” (65006, м. Одеса, вул.. Середньофонтанська, буд. 41, код ЄДРПОУ 37698084) на користь Приватного підприємства “ЛАКШМИ-Н” (54001, м. Миколаїв, вул.. Садова 1/1, оф. 2, код ЄДРПОУ 38790140) основний борг в сумі 36 178 (тридцять шість тисяч сто сімдесят вісім)грн.. 94 коп., пеню в розмірі 2512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять)грн.. 38коп. та судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн..

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 грудня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна