Рішення

від 19.12.2018 по справі 916/2062/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2062/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/2062/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Триглав Логістікс» (65009, м.Одеса, вул. Армійська, 18-А)

До відповідача: Селянського (фермерського) господарства „Дакія» (68321, Одеська обл., Кілійський район, с. Приозерне, вул. Кілійська, 1ж)

Про стягнення 11 796,37 грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за ордером серії ОД №279650 від 05.11.2018р.

Від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Триглав Логістікс» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства „Дакія» про стягнення 139296,37 грн.

Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовані неналежним виконання з боку Селянського (фермерського) господарства „Дакія» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №1106-ТД від 11.06.2018р. та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 127500 грн., пені у розмірі 10863,70 грн. та 3% річних у розмірі 932,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2018р. провадження по справі №916/2062/18 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розпорядженням керівника апарату суду №629 від 05.11.2018року, у зв'язку з перебуванням судді Д`яченко Т.Г. з 05.11.2018р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами), з метою дотримання строків, призначено повторний автоматичний розподіл вищезазначеної справи №916/2062/18.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, справу №916/2062/18 передано на розгляд судді Погребній К.Ф., яка своєю ухвалою від 06.11.2018р. прийняла відповдіну справу до свого проваджння із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи до суду від відповідача надійшло клопотання від 06.11.2018р. за №22586/18 про залучення до матеріалів справи доказів, згідно якого відповідач просить суд залучити до матеріалів справи платіжне доручення №1223 від 08.10.2018р., яке є доказом сплати заборгованості за договором поставки №1106-ТД від 11.06.2018р. в розмірі 127 500грн..

11.12.2018р. до суд від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 11 796,37грн. Відповідна заява судом була залучена до матеріалів справи проте до уваги не приймається з огляду на той факт, що подана з порушенням вимог ст.46 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2018р. провадження по справі №916/2062/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Триглав Логістікс» до Селянського (фермерського) господарства „Дакія» в частині стягнення основного боргу в сумі 127 500грн. було закрито.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

11.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Триглав Логістікс (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством Дакія (Покупець) був укладений договір поставки №1106-ТД, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Найменування, кількість одиниці виміру, тара (упаковка), ціна, загальна вартість, умови оплати і терміни поставки кожної партії товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Згідно пункту 2.1 договору, Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю в межах Обсягу, який узгоджений Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до положень пункту 3.1 договору, постачальник здійснює поставку Покупцю Товару (частини), зазначеного у Специфікації, вільного від будь-якого права та вимог третіх осіб. Поставка здійснюється у строк та на умовах, визначених у Специфікації, згідно ІНКОТЕРМС редакції 2010 року (Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної ОСОБА_2).

Пунктом 3.8 договору передбачено, що право власності на Товар у Покупця за цим договором виникає з моменту передання йому Товару за видатковою накладною та/або актом приймання-передачі. При цьому, переданням Товару вважається вручення його Покупцеві або перевізникові для відправлення Покупцеві (в разі відчуження без зобов'язання доставки).

Ціна за одиницю Товару, що постачається за цим Договором, встановлюється в національний валюті України, - гривнях, згідно офіційного курсу НБУ до долару США, та узгоджується сторонами в Специфікаціях по кожній партії окремо (п.4.1 договору). Загальна сума договору складається із суми всіх видаткових накладних (п.4.2 договору). Розрахунок за товар здійснюється шляхом 100% передоплати, якщо інші умови розрахунку за кожну партію товару не будуть вказані у відповідній Специфікації і завірені Підписом та печаткою сторін (п.4.3договору). Вид розрахунку: безготівковий (п.4.4 договору). Днем оплати товару вважається день зарахування кошів на поточний рахунок постачальника (п.4.5 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018р., але в буд-якому випадку до моменту його остаточного виконання.

Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу товар на суму 127 500грн., що підтверджується Специфікацією №1 від 11.06.2018р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №52 від 11.06.2018р., видатковою накладною №52 від 11.06.2018р. та рахунком на оплату №42 від 11.06.2018р. який був виставлений відповідачу.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим на момент звернення до суду за ним рахувалась заборгованість в суму 127 500грн.

Проте, під час розгляду справи в суді відповідна сума заборгованість відповідачем була сплачена, що підтверджується позивачем.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання за договором поставки № 1106-ТД від 11.06.2018р. щодо розрахунку за отриманий Товар Товариствоа з обмеженою відповідальністю „Триглав Логістікс» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Як встановлено судом 11.06.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Триглав Логістікс (Постачальник) та Селянським (фермерським) господарством Дакія (Покупець) був укладений договір поставки №1106-ТД, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу товар на суму 127 500грн., що підтверджується Специфікацією №1 від 11.06.2018р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №52 від 11.06.2018р., видатковою накладною №52 від 11.06.2018р. та рахунком на оплату №42 від 11.06.2018р. який був виставлений відповідачу.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у відповідача дійсно існувала заборгованість за отриманий товар в розмірі 127 500грн. яка під час розгляду справи ним була сплачена, в зв'язку з чим провадження по справі в цій частині, як це вже зазначалось, було закрито на підставі п.2 ст. 231 ГПК України.

Проте, факт сплати заборгованості відповідачем не позбавляє позивача права нарахування штрафних санкцій.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 1106-ТД від 11.06.2018р., а саме несвоєчасно сплатив позивачу вартість поставленого товару, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 10 863,70грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що за прострочення строку оплати, Покупець несе відповідальність у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості Товару, за кожний день прострочення платежу.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Триглав Логістікс» в частині стягнення з відповідача пені в сумі 10863,70грн. за порушення грошових зобов'язань за договором поставки № 1106-ТД від 11.06.2018р. підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 932,67грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства „Дакія» трьох відсотків річних в розмірі 932,67грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Триглав Логістікс» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Триглав Логістікс» (65009, м.Одеса, вул. Армійська, 18-А) до Селянського (фермерського) господарства „Дакія» (68321, Одеська обл., Кілійський район, с. Приозерне, вул. Кілійська, 1ж) про стягнення 11 796,37 грн. - задовольнити повністю .

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Дакія» (68321, Одеська обл., Кілійський район, с. Приозерне, вул. Кілійська, 1ж, код ЄДРПОУ 25031728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Триглав Логістікс» (65009, м.Одеса, вул. Армійська, 18-А, код ЄДРПОУ 38352464) пеню в розмірі 10 863 (десять тисяч вісімсот шістдесят три)грн. 70 коп., 3% річних в сумі 932 (дев'ятсот тридцять дві)грн.. 67 коп. та судовий збір в розмірі 2 089 (дві тисячі вісімдесят дев'ять)грн.45коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 грудня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна