Рішення

від 21.12.2018 по справі 916/2092/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2092/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача : не з'явився;

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність „НАР ЕНД КО» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „СЕВЕНФУД» про стягнення 97825,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність „НАР ЕНД КО» (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „СЕВЕНФУД» (надалі - відповідач) про стягнення 97825,97грн.

Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовані неналежним виконання з боку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „СЕВЕНФУД» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки №НК-05 від 18 травня 2018 року та направлено на стягнення заборгованості у розмірі 97825,97 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2018р. суддею Д'яченко Т.Г. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2092/18. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29 жовтня 2018р. об 11:30 год.

Приймаючи до уваги перебування судді Д'яченко Т.Г. з 29.10.2018р. по 02.11.2018р. на проведенні підготовки суддів окружних адміністративних судів і місцевих господарських судів, що відбуватиметься в Одеському регіональному відділенні Національної школи суддів України, судове засідання, призначене ухвалою суду від 01.10.2018р. на 29.10.2018р. о 11:30, не відбудеться. У зв'язку з вищевикладеним, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2018р. було призначено судове засідання у справі №916/2092/18 для розгляду справи по суті на "05" листопада 2018 р. о 16:00 год.

17.10.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

22.10.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Розпорядженням керівника апарату №627 від 05.11.2018р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", відповідно до ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), у зв'язку з перебуванням судді Д'яченко Т.Г. з 05.11.2018р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами), призначено повторний автоматичний розподіл справи та згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи № 916/2092/18.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.11.2018р. справу № 916/2092/18 було прийнято до свого провадження суддею Гутом С.Ф., справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "06" грудня 2018 р. о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2018р. було відкладено розгляд справи на "21" грудня 2018 р. о 10:00 год.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області по справі були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

21.12.2018р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

18.05.2018р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність „НАР ЕНД КО» (надалі - постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „СЕВЕНФУД» (надалі - покупець) було укладено Договір поставки № НК-05 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, покупець зобов'язується замовити по цінах і в асортименті, вказаними в специфікації, продукцію визначену в підтвердженому постачальником замовленні покупця (надалі - товар) у постачальника та оплатити його вартість, а постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати замовлений товар покупцеві.

Згідно із п.7.3 Договору, оплата за замовлений товар здійснюється покупцем протягом 21 календарних днів з моменту отримання замовленої партії товару.

За умовами п. 8.6. Договору, при порушенні строків оплати замовленого ОСОБА_2, відповідно до умов п.7.3. цього Договору, Покупець сплачу на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого ОСОБА_2, за кожен день прострочки платежів.

На Виконання умов Договору, Позивачем було поставлено Відповідачу ОСОБА_2 на суму 89 620 грн. 20 коп., що підтверджується видатковою накладною №НКУТ-000035 від 21.05.2018р.

Свої зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі, в свою чергу Відповідач, взяті на себе зобов'язання щодо оплати ОСОБА_2 у встановлений умовами договору термін (13.06.2018р.) не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Договором, сума якої становить 89 620,20 грн.

З наведених підстав, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність „НАР ЕНД КО» (звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „СЕВЕНФУД» про стягнення 97 825,97грн., з яких: 89 620,20грн. - сума основного боргу та 8 205,77 грн. - пені.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними договору поставки № НК-05 від 18.05.2018р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В підтвердження передачі товару за договором позивачем надано суду належним чином засвідчену копію видаткової накладної видаткової накладної №НКУТ-000035 від 21.05.2018р.

Вищезазначена накладна містить печатку та підпис уповноваженої особи відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, відповідач в порушення вищезазначених приписів закону та укладеного договору, договірні зобов'язання щодо оплати за товар не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 89 620,20 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сама заборгованості за отриманий товар за договором поставки, в розмірі 89 620,20 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 8 205,77 грн. - пені.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

За умовами п. 8.6. Договору, при порушенні строків оплати замовленого ОСОБА_2, відповідно до умов п.7.3. цього Договору, Покупець сплачу на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого ОСОБА_2, за кожен день прострочки платежів.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені виконаний позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність „НАР ЕНД КО» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „СЕВЕНФУД» про стягнення 97825,97 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю СЕВЕНФУД (65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Багрицького, 12А; код ЄДРПОУ 39644622) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю НАР ЕНД КО (03056, м. Київ, провулок Індустріальний, 23; код ЄДРПОУ 41193512) заборгованість у розмірі 89 620 /вісімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять/ грн. 20 коп., 8 205 /вісім тисяч двісті п'ять/ грн. 77 коп. - пені та 1 762 /одну тисячу сімсот шістдесят дві/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 26 грудня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут