Рішення

від 21.12.2018 по справі 916/2081/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2081/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-2015" (вул.Хімічна, 1/27, м.Одеса, 65031; код ЄДРПОУ 36290349)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 СЕРВІС" (вул.Космонавта Комарова, 10, офіс 516А, м.Одеса, 65101; код ЄДРПОУ 39870059)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з ОСОБА_2

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 - на підставі довіреності № 04/05/18-1 від 04.05.2018 р.;

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "ПМК-2015", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "ОСОБА_1 СЕРВІС" про стягнення заборгованості у розмірі 2 135 879 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 136 145 грн. 19 коп. та інфляційних втрат у розмірі 515 957 грн. 93 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28 вересня 2018 р. відкрито провадження у справі № 916/2081/18 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/2081/18 до розгляду по суті.

Представник позивача позовну заяву підтримує з мотивів, викладених у позовній заяві, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач - ТОВ "ОСОБА_1 СЕРВІС" про місце, дату та час судових засідань повідомлявся за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб станом на 28.09.2018р., але судова кореспонденція повернута поштою із позначкою за закінченням терміну зберігання . Представник відповідача в судові засідання не з'являвся. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем подано не було.

За приписами п.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі зазначає, що 01 червня 2016р. між ТОВ "ПМК-2015" (Постачальник) та ТОВ "ОСОБА_1 СЕРВІС" (Покупець) був укладений Договір поставки №46/2016 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник передає у власність, а Покупець приймає та оплачує вартість Товару на умовах даного Договору. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється за даним договором, визначаються у видаткових накладних, які оформлюються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною цього договору (п.п.1.2 та 1.3 Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами й скріплення їх печатками та діє до 31.12.2016р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами обов'язків, що виникли по даному Договору (п.11.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.,2.2 Договору ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником в прайс-листі на момент замовлення (не є додатком до договору) формуються в національній валюті України та визначаються у видаткових накладних. Загальна сума договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, підписаних сторонами протягом дії даного договору.

Згідно з п. 5.1. Договору Постачальник надає Покупцю право сплатити вартість поставленого товару протягом 14 календарних днів з дати поставки.

Згідно з п. 6.1. Договору прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України та оформлюється шляхом підписанням видаткових накладних.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору ТОВ ПМК-15 передало ТОВ "ОСОБА_1 СЕРВІС" у власність товар за наступними видатковими накладними: №264 від 27.06.2016р. на суму 198 786 грн. 50 коп.; №266 від 28.06.2016р. на суму 408 410 грн. 56 коп.; №267 від 29.06.2016р. на суму 390 504 грн. 43 коп.; №264 від 06.07.2016р. на суму 370 222 грн. 00 коп.; №274 від 07.07.2016р. на суму 184 556 грн. 00 коп.; №285 від 07.07.2016р. на суму 370 222 грн. 00 коп.

Проте, як зазначив позивач, вартість поставленого товару станом на дату подачі позову до суду залишилась не сплаченою, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2 135 879 грн. 86 коп.

З урахуванням зазначеного, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за отриманий товар, позивач вбачає порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з ТОВ "ОСОБА_1 СЕРВІС" заборгованість у розмірі 2 135 879 грн. 86 коп.

Позивач також зазначив, що з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача ним було направлено претензію за вих.№07/04/17 від 07.04.2017р. щодо надання можливості сплати відповідачем заборгованості за договором без нарахування штрафних санкцій. Але, ТОВ "ОСОБА_1 СЕРВІС" заборгованість у добровільному порядку не сплатило.

Крім того, позивач зазначає, що згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу за період з 12.07.2016р. по 31.08.2018р. 3% річних у розмірі 136 145 грн. 19 коп. та інфляційні втрати у розмірі 515 957 грн. 93 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, позивач зазначив, що за згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, судом встановлено, що 01 червня 2016р. між ТОВ "ПМК-2015" (Постачальник) та ТОВ "ОСОБА_1 СЕРВІС" (Покупець) був укладений Договір поставки №46/2016, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник передає у власність, а Покупець приймає та оплачує вартість Товару на умовах даного Договору. Асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється за даним договором, визначаються у видаткових накладних, які оформлюються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною цього договору (п.п.1.2 та 1.3 Договору).

Зазначений договір за своєю правовою природою є договором поставки, адже, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.п. 2.1.,2.2 Договору ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником в прайс-листі на момент замовлення (не є додатком до договору) формуються в національній валюті України та визначаються у видаткових накладних. Загальна сума договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, підписаних сторонами протягом дії даного договору.

Згідно з п. 5.1. Договору Постачальник надає Покупцю право сплатити вартість поставленого товару протягом 14 календарних днів з дати поставки.

Згідно з п. 6.1. Договору прийом-передача товару здійснюється представниками сторін в пункті поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України та оформлюється шляхом підписанням видаткових накладних.

За матеріалами справи, позивач на виконання умов Договору передав ТОВ "ОСОБА_1 СЕРВІС" у власність товар за наступними видатковими накладними: №264 від 27.06.2016р. на суму 198 786 грн. 50 коп.; №266 від 28.06.2016р. на суму 408 410 грн. 56 коп.; №267 від 29.06.2016р. на суму 390 504 грн. 43 коп.; №264 від 06.07.2016р. на суму 370 222 грн. 00 коп.; №274 від 07.07.2016р. на суму 184 556 грн. 00 коп.; №285 від 07.07.2016р. на суму 370 222 грн. 00 коп.

Проте, вартість поставленого товару станом на дату подачі позову до суду залишилась не сплаченою відповідачем, внаслідок чого у ТОВ "ОСОБА_1 СЕРВІС" виникла заборгованість у розмірі 2 135 879 грн. 86 коп.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 135 879 грн. 86 коп.

Крім того, згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу за період з 12.07.2016р. по 31.08.2018р. 3% річних у розмірі 136 145 грн. 19 коп. та інфляційні втрати у розмірі 515 957 грн. 93 коп., які також підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, на думку суду, позовна заява ТОВ "ПМК-2015" є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем у справі доказів належного виконання умов Договору поставки №46/2016 від 01.06.2016р. не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-2015" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 СЕРВІС" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 СЕРВІС" (вул.Космонавта Комарова, 10, офіс 516А, м.Одеса, 65101; код ЄДРПОУ 39870059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-2015" (вул.Хімічна, 1/27, м.Одеса, 65031; код ЄДРПОУ 36290349) заборгованість у розмірі 2 135 879 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 136 145 грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 515 957 грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 41 819 грн. 74 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 грудня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога