Рішення

від 18.12.2018 по справі 916/1500/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1500/18

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця Піньковської Ліліани Йосипівни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ" про розірвання договору та стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Піньковська Ліліана Йосипівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ" про розірвання договору про надання рекламних послуг та стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2018р. суддею Оборотовою О.Ю. позовну заяву Фізичної особи-підприємця Піньковської Ліліани Йосипівни прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1500/18 за правилами загального позовного провадження.

Приймаючи до уваги перебування судді Оборотової О.Ю. з 17.09.2018р. на лікарняному, з метою дотримання строків, розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області №508 від 25.09.2018р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1500/18, за результатами якого справу передано на розгляд судді Гуту С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2018р. було прийнято справу №916/1500/18 до свого провадження, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на "25" жовтня 2018 р. о 09:45год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2018р. було відкладено підготовче засідання на "20" листопада 2018 р. о 11:45 год.

Оскільки строк підготовчого провадження закінчується 30.11.2018р., господарський суд з метою правильного та всебічного вирішення справи та, відповідно, з метою розгляду у підготовчому засіданні питань, визначених ст. 182 ГПК України, дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за власною ініціативою та Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2018р. було продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/1500/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "06" грудня 2018 р. о 09:45 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2018р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/1500/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Піньковської Ліліани Йосипівни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ" про розірвання договору та стягнення та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "18" грудня 2018 р. о 10:15 год.

17.12.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області по справі були направлені за належною адресою відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

18.12.2018р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

06.03.2018 року між Фізичною особою-підприємцем Піньковської Ліліаною Йосипівною (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ" (надалі - виконавець) було укладено договір про надання рекламних послуг №6/03 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов'язується надати Замовнику рекламні послуги, а саме: розмістити відеоматеріали та іншу інформацію Замовника на телеканалі ODESSA FASHION CHANNEL, а Замовник зобов'язується оплатити послуги Виконавця в обсягах і строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору Замовник зобов'язується завчасно передати Виконавцю інформацію необхідну для надання послуг у вигляді замовлення і здійснити оплату послуг відповідно до п. 3.1 цього договору.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що Виконавець після отримання від Замовника замовлення приймає рішення або про надання послуг, або про відмову в послугах. У разі прийняття виконавцем рішення про надання послуг та узгодження замовлення, виконавець надсилає замовнику рахунок-фактуру.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата проводиться в готівковій формі згідно з виписаними рахунками.

Згідно з п. 3.2 Договору Оплата складає 10 000 гривень. Розміщення строком на З місяці.

На виконання умов договору відповідачем було узгоджено замовлення та надано позивачу рахунок на оплату 10 000 гривень, що відповідно до умов Договору відповідає вартості розміщення реклами строком на 3 місяці.

В свою чергу, на виконання умов Договору позивачем було здійснено оплату послуг відповідача та передано рекламні матеріали для розміщення на телеканалі ODESSA FASHION CHANNEL.

Однак, відповідач в порушення взятих зобов'язань, не надав визначених сторонами

послуг та не повернув сплачені кошти.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 23.05.2018 р. було направлено на адресу відповідача претензію, відповідно до якої, невиконання договору позивач вважає підставою для його розірвання та приведення сторін у первісний стан, шляхом повернення сплачених Фізичною особою-підприємцем Піньковської Ліліаною Йосипівною грошових коштів в сумі 10 000,00 грн.

Проте, відповідачем не виконано взятих на себе за Договором зобов'язань, та сплачені кошти в розмірі 10 000,00 грн. не повернуто позивачу.

Фізична особа-підприємець Піньковська Ліліана Йосипівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ" про розірвання договору про надання рекламних послуг та стягнення.

Враховуючи, що відповідач своїми діями порушив права та законні інтереси Фізичної особи-підприємця Піньковської Ліліани Йосипівни, позивач звернувся до суду з позовною заявою згідно якої просить суд розірвати договір №6/03 від 06 березня 2018 року та стягнути з відповідача 10 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Застосування частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, як підстави розірвання договору на вимогу однієї сторони передбачає не лише сам по собі факт порушення умов договору другою стороною, а й обов'язкову наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Абзац другий частини 2 статті 651 названого Кодексу визначає, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Оце оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду.

Як встановлено судом у цій справі, метою оспорюваного договору є надання Замовнику рекламних послуг, а саме: розмістити відеоматеріали та іншу інформацію Замовника на телеканалі ODESSA FASHION CHANNEL, а Замовник зобов'язується оплатити послуги Виконавця в обсягах і строки, передбачені цим договором.

На виконання умов договору відповідачем було узгоджено замовлення та надано позивачу рахунок на оплату 10 000 гривень, що відповідно до умов Договору відповідає вартості розміщення реклами строком на 3 місяці.

Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору, а саме не надав визначених сторонами послуг чим допустив істотне порушення договору тому суд задовольняє вимоги позивача щодо розірвання договору №6/03 від 06 березня 2018 року, що укладений між Фізичною особою-підприємцем Піньковської Ліліаною Йосипівною та Товариством з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ".

Також, судом встановлено наявність перерахування позивачем оплати за договором в сумі 10 000,00грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення 10 000,00грн., підлягає судом задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначені обставини, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми що регулюють спірні відносини, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову, покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Піньковської Ліліани Йосипівни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ" про розірвання договору та стягнення - задовольнити.

2. Розірвати договір про надання рекламних послуг №6/03 від 06 березня 2018 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ" (65023, Одеська область, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 40; код ЄДРПОУ 38153972) та Фізичною особою-підприємцем Піньковською Ліліаною Йосипівною (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1).

3. Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АТЕЛЬЄ РЕКЛАМИ" (65023, Одеська область, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 40; код ЄДРПОУ 38153972) на користь Фізичної особи-підприємця Піньковської Ліліани Йосипівни (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 10 000 /десять тисяч/ грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1 762 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 28 грудня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут