Рішення

від 26.12.2018 по справі 917/1142/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 Справа № 917/1142/18

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс» , вул. Грушевського, 77, с. Надичі, Жовківський район, Львівська область, 80371

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавітон» , вул. лікаря ОСОБА_1, 2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 904 190,18 грн.

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 07/11-01 від 07.11.2018 року.

від відповідача: відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про дату складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 26.12.2018 року.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості поставлений товар (м'ясо та субпродукти охолоджені) в сумі 904 190,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив за товар, отриманий від позивача на за видатковою накладною № АР-0002546 від 14.06.2018 року на суму 394 483,51 грн. та № АР-0002624 від 04.07.2018 року на суму 509 706,67 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином під розписку, підписану представником відповідача (а.с. 54) .

Ухвала суду від 06.12.2018 року про призначення справи до судового розгляду по суті на 26.12.2018 року о 10-00 год. надсилалась сторонам за їх юридичними адресами (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, а.с. 28-30) та завчасно вручена, про що вчинено підпис представників сторін на повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 62-63).

За ухвалою від 06.12.2018 року поданий відповідачем в судовому засіданні відзив на позов суд залишив без розгляду з підстав його подання за межами строку, встановленого судом для його подання без заяви про поновлення такого строку.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Сторони перебували в договірних відносинах по поставці товару - м'яса та субпродуктів охолоджених.

В період червня-липня 2018 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 904 190,18 грн.

Передача товару підтверджується наявними у справі видатковими накладними № АР-0002546 від 14.06.2018 року на суму 394 483,51 грн., № АР-0002624 від 04.07.2018 року на суму 509 706,67 грн. (а.с. 7, 10) та товарно-транспортними накладними № АР-0002546 від 14.06.2018 року, № АР-0002624 від 04.07.2018 року (копії залучені до матеріалів справи, а.с. 8-9, 11-12), із відмітками відповідача про отримання товару.

Строків розрахунків між сторонами документально зафіксовано не було.

31.08 2018 року позивач звернувся до ТОВ Лавітон із вимогою в порядку ст. 530 ЦК України оплатити поставлений товар в строк до 8 вересня 2018 року.

Як зазначає позивач, станом на 11.09.2018 року відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною № АР-0002546 від 14.06.2018 року на суму 394 483,51 грн. (а.с. 7) та за видатковою накладною № АР-0002624 від 04.07.2018 року на суму 509 706,67 грн. (а.с. 10), всього на загальну суму 904190,18 грн., що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, відповідач повинен виконати обов'язок щодо оплати отриманого товару у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

31.08.2018 року позивач рекомендованим листом направив відповідачу вимогу погасити борг на суму 904190,18 грн. в семиденний термін з дня її отримання. Чек відділу поштового зв'язку від 31.08.2018 року засвідчує факт надання послуг поштового зв'язку з відправлення відповідачу вимоги (а.с. 13, зворот) за штрихкодовим ідентифікатором 8036200772591. Відповідно до даних відслідковування поштового відправлення, розміщених на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku, відповідач отримав вимогу 04.09.2018 року (а.с. 64), а з 05.09.2018 року розпочався наданий позивачем семиденний строк на погашення заборгованості.

Таким чином, останнім днем виконання зобов'язання є 11.09.2018 року, відтак строк виконання є таким, що настав.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Обов'язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

Відповідач не надав будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення, тому позовні вимоги про стягнення 904 190,18 грн. основного боргу задовольняються судом повністю.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду із позовною заявою позивач сплатив 13562,90 грн. судового збору (платіжне доручення № 128108802 від 10.09.2018 року, а.с. 6).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , розмір судового збору за розгляд позовної заяви про стягнення 904190,18 грн. становить 13562,85 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 13562,85 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавітон» (вул. лікаря ОСОБА_1, 2/7, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 41876898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропобутсервіс» (вул. Грушевського, 77, с. Надичі, Жовківський район, Львівська область, 80371, код ЄДРПОУ 20822425) - 904 190,18 грн. основного боргу; 13562,85 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.І. Пушко