Ухвала

від 26.12.2018 по справі 920/996/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

26.12.2018 Справа № 920/996/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (вул. 2-га Залізнична, 10, м. Суми, 40022, код 33698892)

про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РІА “Україна – Інформ” (вул. Пушкіна, буд. 55, м. Суми, 40009, код 31014212) заборгованості в сумі 37 120 грн. 88 коп. за спожиту теплову енергію на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2016 № 1753-Т за період з березня 2018 по грудень 2018 року,

                                        ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

За приписами ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В якості доказу сплати судового збору за заяву про видачу судового наказу заявник надав платіжне доручення № 3760 від 13.06.2018.

Згідно з п. 2.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) суд перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина друга статті 9).

Судом встановлено, що інформація про зарахування судового збору за платіжним дорученням № 3760 від 13.06.2018 на суму 176,20 грн. у господарського суду Сумської області відсутня, що вбачається з бази “Діловодство спеціалізованого суду”.

Реквізитами для сплати судового збору станом на час звернення заявника з заявою до суду є: УК у м.Сумах/м.Суми/22030101; код - 37970593; Казначейство України; МФО – 899998; рахунок – 34311206083032; код класифікації доходів бюджету – 22030101), які не відповідають реквізитам в платіжному дорученні.

Окрім цього, в платіжному дорученні в призначенні платежу зазначено:” Судовий збір за заявою про видачу судового наказу ТОВ “Сумитеплоенерго”, Господ. суд Сумської області, код ЄДРПОУ 30321271”, проте за вказаним кодом ЄДРПОУ 30321271 значить інша юридична особа ніж боржник, вказаний заявником у заяві.

Таким чином, надане платіжне доручення № 3760 від 13.06.2018 на суму 176,20 грн. не є належним доказом сплати судового збору за подану заяву про видачу судового наказу.

Враховуючи те, що заявником не подано належний доказ сплати судового збору, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ст. 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 147, 148, 150-155, 175, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” (вул. 2-га Залізнична, 10, м. Суми, 40022, код 33698892) щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю РІА “Україна–Інформ” (вул. Пушкіна, буд. 55, м. Суми, 40009, код 31014212) заборгованості в сумі 37 120 грн. 88 коп. за спожиту теплову енергію на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2016 № 1753-Т за період з березня 2018 по грудень 2018 року.

2.          Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 26.12.2018 року.

Суддя                                                             О.В. Коваленко