Рішення

від 26.12.2018 по справі 921/406/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 грудня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/406/18

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

при секретарі судового засідання Курмило В.М.

розглянув справу

за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна ОСОБА_1 міської ради, бульв. Т.Шевченка, 21, м. Тернопіль

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Корсар", вул. 15 Квітня, 15а, м. Тернопіль

про стягнення 485 147,73 грн. плати за фактичне користування приміщенням

за участі представника позивача ОСОБА_3 - довіреність від 15.02.2016 №133/9-у.

Суть справи:

Управління обліку та контролю за використанням комунального майна ОСОБА_1 міської ради звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до ТОВ "Корсар" про стягнення 485 147,73 грн. плати за фактичне користування приміщенням.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що його контрагент ігноруючи умови договору оренди та вимоги чинного законодавства, не повернув Управлінню по акту приймання майно комунальної власності, у зв'язку з чим йому нарахована плата за фактичне користування приміщенням у розмірі 485 147,73 грн.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, витребуваних судом документів, у тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку, визначеному процесуальним законодавством та п.3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Зокрема, рекомендовані повідомлення про вручення господарюючому суб'єкту поштових відправлень повернулись на адресу суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".

За таких обставин даний спір вирішується за правилами ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 12.12.2018, відповідно до ст.185 ГПК України, справу призначено до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

02.12.1996 між Фондом комунального майна міста Тернополя (Орендодавець) та ТОВ «Корсар» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 12039 площею 329, 2 кв. м., за адресою вул. 15 Квітня, 15-А, та передано по акту передачі зазначену нерухомість в оренду. Термін дії договору по 01.12.1999.

В подальшому, 01.12.1999, між Управлінням економіки ОСОБА_1 міської ради та ТОВ «Корсар» було укладено новий договір оренди нежитлових приміщень № 12039, площею 329,2 кв. м., що знаходяться за адресою вул. 15 Квітня, 15-А у місті Тернополі (далі - Договір оренди).

04.01.2005 сторонами підписано додаток до договору № 12039, яким внесено зміни в п.п.3.1 п.3 Договору оренди, зокрема встановлено орендну плату в розмірі 3205,20 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011 у справі № 7/51/5022-936/2011, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011, за позовом ТОВ "Корсар" до відповідача ОСОБА_1 міської ради, визнано ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Корсар" співвласником орендованого ним по договору оренди № 12039 від 02.12.1996 приміщення по вул. 15 Квітня, 15-А, м. Тернопіль, площею 326,38 м. кв., в частині зроблених товариством покращень на суму 212540,76 грн, що становить 49,99% від вартості новоствореного майна за період 1998-2003 років.

01.02.2012 Господарським судом Тернопільської області у справі № 7/51/5022-936/2011 винесено ухвалу, якою роз'яснено ТОВ "Корсар", що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011 у справі № 7/51/5022-936/2011 визнано за ТОВ "Корсар" право власності на 49,99% (1/2 частини - 163, 2 кв.м.) від нежитлового приміщення по вул. 15 Квітня, 15-А, м. Тернопіль загальною площею 326,38 кв. м. (326.4 кв. м.), що позначено в інвентарній справі під №7 та складає 6/100 від загальної площі будинку по вул. 15 Квітня, 15-А. При цьому, 1/2 частки ОСОБА_1 міської ради у даному приміщені орендується ТОВ "Корсар" на підставі укладеного 02.12.1996 договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності №12039.

Окрім цього судом роз'яснено, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.09.2011 у справі №7/51/5022-936/2011 є підставою для державної реєстрації в ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" права власності за ТОВ "Корсар" на ? частини - 163.2 кв.м. від приміщення №7 загальною площею 326,4 кв.м., що становить 6/100 від загальної площі будинку по вул. 15 Квітня, 15-А.

У справі №921/1055/15-г/7 за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна ОСОБА_1 міської ради до ТОВ "Корсар" про стягнення коштів, апеляційним господарським судом, серед іншого, встановлено, що договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності №12039 від 01.12.1999 припинився 31.12.2011.

Відтак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016, яка набрала законної сили, позовні вимоги управління задоволено частково та стягнуто із товариства 301 159,93 грн. неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 16.10.2012 по 30.09.2015.

Обставини, встановлені рішеннями судів у господарських справах № 7/51/5022-936/2011 та №921/1055/15-г/7 є преюдиційними, а відтак враховуються судом при вирішенні цього спору за правилами, що викладені у статті 75 ГПК України.

Згідно із п.4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

За приписами ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно із п. 2.3 Договору оренди, по закінченні терміну його дії , якщо договір не продовжений, Орендар зобов'язаний в 10-денний термін повернути з користування орендодавцю нежитлове приміщення.

Пунктом 4.13 цього ж правочину встановлений обов'язок Орендаря після закінчення терміну орендного користування приміщення, якщо немає згоди про його продовження на новий термін або у випадку дострокового розірвання договору в 10-ти денний термін, здати Орендодавцю приміщення в добротному стані разом з отриманим обладнанням та інвентарем та всіма зробленими у ньому покращеннями. Передача приміщення і ключів від нього оформляються актом приймання-передачі.

З метою реалізації права співвласника на поділ майна в натурі, з'ясування технічної можливості поділу нежитлового приміщення на окремі об'єкти нерухомого майна, позивач надіслав лист №2999/06 від 31.10.2016 на адресу товариства та його засновників, у якому просив прибути представника ТОВ "Корсар" до органу місцевого самоврядування для вирішення зазначеного питання.

В подальшому, листами №394/9-у від 23.05.2017 та №505/9-у від 15.08.2018 Управління зверталося до товариства з вимогою повернути майно комунальної власності та сплатити кошти за фактичне користування приміщенням. Однак, дані звернення залишені товариством без відповіді.

Згідно акту обстеження нежитлових приміщень від 06.09.2018, проведеного за участю представників позивача, спірне приміщення зачинене, ключі знаходяться у співвласників ТОВ "Корсар", доступу до нього відповідач не забезпечив.

Копію акту обстеження від 06.09.2018 та претензію № 580/9-у від 20.09.2018 управління надіслано на адресу ТОВ "Корсар" 21.09.2018, що підтверджується копіями накладної № 4600113090180 від 21.09.2018 та описом вкладення у цінний лист.

Відповіді на претензію товариством не надано.

Відтак, суд констатує, що Орендар, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, приміщення по акту приймання-передачі Орендодавцю не передав та продовжує ним користуватися без правової підстави.

Приписами ч. 2 ст. 785 ЦК України встановлено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

На підставі вказаної норми, позивачем нарахована неустойка в сумі 485 147,73 грн. за період з 01.10.2015 по 31.08.2018. При цьому, як вбачається із розрахунку неустойки, остання обчислена за фактично неповернуту частину приміщення в розмірі 163,2 кв. м.

Перевіривши правильність здійснених позивачем обрахунків суд зазначає, що останні є вірними та проведені у відповідності до фактичних обставин та законодавчих приписів, які регламентують спірні правовідносини.

Водночас, судом враховуються положення ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Проте, всупереч наведеним нормам, відповідачем належними засобами доказування позовні вимоги спростовані не були.

Виходячи із наведеного, позов слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з господарського товариства на користь органу місцевого самоврядування 485 147,73 грн. неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 01.10.2015 по 31.08.2018 року.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 73-74, 76-79,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Корсар" (вул. 15 Квітня, 15а, м. Тернопіль, 46012, іден. код 21161279) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна ОСОБА_1 міської рад (бульв. Т.Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46001, іден. код 37519833) 485 147 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 73 коп. неустойки та 7 277 (сім тисяч двісті сімдесят сім) грн. 22 коп. сплаченого судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 27.12.2018

Суддя О.В. Руденко