Рішення

від 17.12.2018 по справі 922/2832/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2832/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (м. Херсон) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хроматек-Сервіс Харків" (м. Харків) про стягнення 89573,69 грн, за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (надалі - позивач) подало Господарському суду Харківської області позовну заяву №240 від 08.10.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хроматек-Сервіс Харків" (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь проценти за користування коштами в розмірі 80184,87 грн, штраф в розмірі 7883,70 грн та пеню в розмірі 1505,12 грн.

Також у цій позовній заяві позивач просить розглянути справу у спрощеному судовому провадженні з викликом сторін у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.10.2018 була прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі.

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, вирішено розглядати справу №922/2832/18 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.11.2018 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою суду від 19.11.2018 було повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 05.12.2018 о 12:30 год.

26.11.2018 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якому просить суд поставити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача проценти за користування коштами в розмірі 80184,87 грн, штраф в розмірі 7883,70 грн та пеню в розмірі 1505,12 грн.

Вказане уточнення було відхилено протокольною ухвалою, оскільки позивач в ньому нічого не уточнив.

05.12.2018 позивач надав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу

Протокольною ухвалою суд вважає за необхідне вирішити надану позивачем заяву при винесенні рішення.

05.12.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2018 об 11:30 год, про що ухвалою суду повідомлено учасників справи.

Представник позивача надав заяву, в якій просить справу, розгляд якої призначено на 17.12.2018 об 11:30 год, розглянути без участі представника позивача.

Заява представника позивача про розгляд справи без участі представника позивача задоволена протокольною ухвалою.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки підприємства зв'язку з відмітками про повернення поштових відправлень за закінченням встановленого строку їх зберігання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 3 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11.08.2017 між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання №1108-1 (надалі - договір), за яким постачальник (відповідач) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується поставити та передати у встановлений строк у власність покупцю, а покупець (позивач) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити товар в кількості та якості, вказаних у специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною чинного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору ціни та вартість товару вказуються в гривнях у відповідних товаро-супроводжуючих документах (рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна) та включають витрати на пакування, маркування та доставку на склад покупця. Загальна сума договору складає: 368400,00 грн, у тому числі ПДВ20% 61400,00 грн.

Згідно з п. 3 договору оплата покупцем товару здійснюється в безготівковій формі в національній валюті України - гривні наступним чином: 368400,00 грн, у тому числі ПДВ20% 61400,00 грн, що складає 100% загальної вартості товару. Покупець перераховує у вигляді попередньої оплати на підставі підписаного сторонами договору одним або декількома платежами.

Пунктом 4.1 вказаного договору сторони визначили, що товар постачається постачальником за адресою покупця протягом 120 календарних днів від дати отримання постачальником попередньої оплати згідно п. 3.1.1 даного договору та зобов'язання кінцевого користувача (додаток №3).

Відповідно до п. 4.2 договору датою постачання товару і переходу права власності на нього до покупця вважатиметься дата підписання сторонами видаткової накладної на товар.

В специфікації №1 (додаток №1 до договору) сторони узгодили найменування товару - комплекс апаратно-програмний на базі газового хроматографа "Хроматэк-Кристалл 5000" вик. 2 в кількості 1 комплекту загальною вартістю в сумі 368400,00 грн.

В додатку №2 до договору сторони узгодили форму сповіщення постачальника про готовність покупця до проведення пуско-налагоджувальних робіт.

Згідно з п. 3 договору та рахунку-фактури №1509/2 від 15.09.2017 на суму 368400,00 грн позивач сплатив на розрахунковий рахунок відповідача за комплекс апаратно-програмний на базі газового хроматографа "Хроматэк-Кристалл 5000" попередню оплату у розмірі 100% загальної вартості товару в сумі 368400,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 17.04.2018 за 12.10.2017.

Відповідач повинен був поставити товар протягом 120 календарних днів від дати отримання попередньої оплати згідно п. 3.1.1 даного договору та зобов'язання кінцевого користувача, тобто останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання є 10.02.2018, але відповідач товар не поставив.

13.03.2018 відповідач надав позивачу лист №1303/1 про те, що він не в змозі сплатити кошти виробнику обладнання на даний момент, в зв'язку з чим затримуються строки поставки до квітня 2018, і гарантував оплату передбачених договором пені і інших штрафних санкцій терміново після завершення поставки та отримання претензії від позивача, враховуючи, що затримка в поставці виникла, зокрема, по його вині.

У відповіді №86 від 12.04.2018 на вказаний вище лист відповідача позивач просив його у випадку затримки строків більш ніж кінець квітня 2018 повернути грошові кошти в повному обсязі на поточний рахунок позивача згідно з ст. 693 ГПК України.

18.04.2018 позивач надіслав відповідачу претензію №97 з вимогою повернути отримані кошти попередньої оплати в сумі 368400,00 грн на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України, в зв'язку з невиконанням умов договору, яку відповідач отримав 20.04.2018, про що свідчить накладна експрес пошти, але грошові кошти не сплатив та відповіді не надав.

14.05.2018 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору постачання №1108-1 від 11.08.2017, за якою, у зв'язку з неможливістю здійснення постачання товару постачальник (відповідач) повертає покупцю (позивач) суму попередньої оплати у розмірі 368400,00 грн, у тому числі ПДВ20%, декількома платежами в термін до 15.07.2018.

В п. 2 вищезазначеної додаткової угоди сторони узгодили, що у випадку неповернення суми здійсненої попередньої оплати в термін, визначений п. 1 цієї угоди постачальник сплачує покупцю:

- проценти в розмірі 30% річних за весь період користування чужими грошовими коштами в період дії договору №1108-1 від 11.08.2017 до повного повернення коштів покупцю;

- штраф в розмірі 10% від неповернутої станом на 15.07.2018 суми коштів, визначених п. 1 цієї угоди;

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діятиме в період прострочки за кожен день прострочення платежу починаючи з 15.07.2018.

Пунктом 3 додаткової угоди №1 від 14.05.2018 до договору сторони визначили, що з дати зарахування всієї вказаної суми на розрахунковий рахунок покупця відповідно до п. 1 цієї додаткової угоди договір №1108-1 від 11.08.2017 вважається розірваним та вважаються припиненими будь-які фінансові та матеріальні зобов'язання сторін, окрім зобов'язань, які виникають у постачальника відповідно до п. 2 цієї додаткової угоди у випадку порушення термінів повернення попередньої оплати, визначеної п. 1 даної угоди.

Як вказує позивач у позовній заяві оскільки відповідач не повернув йому суму попередньої оплати в термін до 15.07.2018 в повному обсязі, позивач нарахував йому проценти за користування коштами за період з моменту зарахування коштів на рахунок відповідача - 12.10.2017 - по момент повернення повної суми коштів - 09.08.2018, а також штрафні санкції, які не сплачені відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 2 і 4 ст. 604 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про зміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Отже, статтею 604 ЦК України унормовано, що домовленість сторін також може служити підставою припинення зобов'язання.

Однією з видів підстав такого типу є новація.

Новація - це угода сторін про те, що первісне зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне правовідношення.

Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом.

Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов'язання, що діяло, і заміну його новим зобов'язанням.

Оскільки нове зобов'язання скасовує старе, то новація припиняє всі додаткові зобов'язання, що забезпечують виконання колишнього зобов'язання, якщо сторони не обумовили, що ті продовжують свою дію.

Основна особливість новації, що при ній відбувається заміна зобов'язання: місце зобов'язання, що припинило своє існування, займає нове.

Предметом договору постачання №1108-1 від 11.08.2017 є поставка товару, оскільки в п. 1.1 цього договору встановлено зобов'язання відповідача поставити та передати у встановлений строк у власність покупцю товар, а позивача - прийняти та оплатити товар.

Предметом додаткової угоди №1 від 14.05.2018 є сплата грошових коштів, оскільки в п. 1 зазначеної вище угоди сторони визначили про повернення позивачу суми попередньої оплати - 368400,00 грн.

До того ж в п. 3 додаткової угоди №1 від 14.05.2018 сторони узгодили, що з дати зарахування всієї вказаної суми на розрахунковий рахунок покупця відповідно до п. 1 цієї додаткової угоди договір №1108-1 від 11.08.2017 вважається розірваним та вважаються припиненими будь-які фінансові та матеріальні зобов'язання сторін, окрім зобов'язань, які виникають у постачальника відповідно до п. 2 цієї додаткової угоди у випадку порушення термінів повернення попередньої оплати, визначеної п. 1 даної угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сторони за домовленістю припинили первісне зобов'язання - за договором постачання №1108-1 від 11.08.2017 новим зобов'язанням - додатковою угодою №1 від 14.05.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач повернув суму здійсненої позивачем попередньої оплати в сумі 368400,00 грн, про що свідчать копії банківських виписок позивача з особового рахунку, а саме: 14.05.2018 в сумі 55260,00 грн, 15.06.2018 в сумі 44208,00 грн, 11.07.2018 в сумі 190094,40 грн, 31.07.2018 в сумі 40524,00 грн та 09.08.2018 в сумі 38313,60 грн, що загалом становить 368400,00 грн.

З наданої позивачем копії банківської виписки з особового рахунку за 09.08.2018 убачається, що відповідач в обумовлений п. 1 додаткової угоди від 14.05.2018 строк не повернув суму попередньої оплати в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі п. 2 додаткової угоди №1 від 14.05.2018 позивач нарахував відповідачу пеню за період з 15.07.2018 по 09.08.2018 в сумі 1505,12 грн та штраф в розмірі 10% від неповернутої станом на 15.07.2018 суми попередньої оплати, що становить 7883,76 грн.

Згідно з ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На підставі ст. 536 ЦК України позивач нарахував відповідачу проценти за користування грошовими коштами в розмірі 30% річних за весь період дії договору поставки до моменту повернення йому коштів - за період з 12.10.2017 по 09.08.2018 в сумі 80184,87 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 30% річних за весь період дії договору поставки до моменту повернення йому коштів - за період з 12.10.2017 по 09.08.2018 в сумі 80184,87 грн, суд вважає підлягаючими задоволенню частково, за період з 15.07.2018 по 09.08.2018 в сумі 7277,80 грн, оскільки первісне зобов'язання між сторонами припинилося та виникло нове зобов'язальне правовідношення - додаткова угода №1 від 14.05.2018 з визначеним в ній строком виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення коштів - в термін до 15.07.2018, за порушення умов якої сторонами передбачена й відповідальність відповідача сплатити позивачу проценти в розмірі 30% річних, що за умовами додаткової угоди №1 від 14.05.2018 по суті є не платою за користування чужими коштами (ст. 536 ЦК України), а відповідальністю за невиконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав господарському суду доказів повернення коштів в сумі 368400,00 грн у встановлений п. 1 додаткової угоди №1 від 14.05.2018 строк, сплати процентів за користування грошовими коштами в розмірі 30% річних, пені, штрафу в розмірі 10% від неповернутої станом на 15.07.2018 суми, або будь-яких заперечень.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити в позові частково, в частині стягнення з відповідача процентів за користування грошовими коштами в розмірі 30% річних за весь період дії договору поставки до моменту повернення йому коштів - за період з 12.10.2017 по 09.08.2018 в сумі 72907,07 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача а користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 3025,66 грн не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки згідно з ч. 3 ст. 123, ст. 126 ГПК України відшкодуванню підлягають тільки витрати на професійну правничу допомогу, тобто витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, а позивачем укладений договір про надання послуг №133 від 25.04.2016 з приватним акціонерним товариством «Херсонський комбінат хлібопродуктів» .

Керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 604, 610, 611, 629 ЦК України, ст.ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 165, 178, 202, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хроматек-Сервіс Харків" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 24. Код ЄДРПОУ 33289833) на користь Акціонерного Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонес" (73000, м. Херсон, вул. Гімназична, 36-В. Код ЄДРПОУ 14113558) проценти за користування коштами у сумі 7277,80 грн, штраф у сумі 7883,76 грн, пеню у сумі 1505,12 грн та судовий збір у сумі 327,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 27.12.2018 р.

Суддя ОСОБА_1